Рішення № 81731004, 15.05.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1895/19

Провадження F 2/211/1211/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зорінй С.М.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника та інфляційної складової, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, вказавши, що працював на АТ «НДПІ «Механобрчормет» з 18.01.2016 р. по 23.08.2018 р., та звільнився за власним бажанням. Станом на дату звільнення сума заборгованості по заробітній платі становила 42297,76 грн. Період затримки повного розрахунку з ним при звільненні з 24.08.2018 р. по 20.04.2019 р. включно становить 165 робочих днів, тому просить стягнути середній заробіток за час затримки при звільненні працівника за вказаний період в сумі 29252,85 грн. та інфляційну складову за період з січня 2016 року по лютий 2019 року в сумі 12208,41 грн.

Ухвалою суду від 16 квітня 2019 року прийнято до розгляду позовнузаяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з'явилися, про дату слухання були повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача АТ «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, не повідомили причини неявки, відзиву не подали, подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд, враховуючи вимоги частини 1 статті 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Як встановлено судом ОСОБА_1 з 18 грудня 2016 року по 23.08.2018 рік працював в Акціонерному товаристві «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», та звільнений за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпПУ (а.с. 8 - копія трудової книжки).

Положеннями статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частини 3 статті 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про плату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 F 100(далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося 23 серпня 2018 року, середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися виходячи з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи.

Так, абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана ця виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного(годинного)заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати).

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року у справі F 365/470/17, яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно пунктом 8 розділу IV Порядку, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В якості доказу нарахованої, але не сплаченої станом на дату звільнення суми заборгованості по заробітній платі, позивачем надано копії розрахункових листків, який суд приймає в якості належного доказу, оскільки розрахунково-платіжна відомість працівника (розрахунковий листок) є одним із первинних бухгалтерських документів, визначених наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року F489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», поряд з табелем обліку використання робочого часу та розрахунково-платіжною відомістю (зведеною).

Для розрахунку середньоденної зарплати взято червень-липень 2018 року. Посадовий оклад становив 3723,00 грн. за 20 відпрацюваних днів у червня 2018 року позивачу нараховано 3723,00 грн., за 22 відпрацьованих дня липня 2018 року позивачу нараховано 3723,00 грн. Середньоденний розрахунок становить 177,29 грн.

Тривалість заявленого періоду розрахунку при звільненні становить 165 робочих днів. Сума середнього заробітку за заявлений період затримки розрахунку при звільненні становить 29252,85 грн.

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 33 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

У статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характерувідповідно до положень частини першої статті 2 цього Закону є об'єктом індексації грошових доходів населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.

У статтях 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 21лютого 2001року F159 (постанова Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі F 363/1606/17).

Вирішуючи спір, суд встановив, що АТ «НДПІ «Механобрчормет» не здійснювало індексацію заробітної плати позивачу за період із січня 2016 року по лютий 2019 року та не виплачувало йому компенсації за затримку виплати такої індексації, тому врахувавши положення наведених норм законів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог та погоджується з наданим позивачем розрахунком, відповідно до якого сума компенсації складає 12208,41 гривень (а.с. 13 розрахунок).

Доказів на спростування зазначеного відповідачем не надано.

Представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивач на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, на підставі статті 141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави

На підставі викладеного та керуючись 21, 38, 44, 50, 61, 62, 106, 107, 108, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280, 284-288 ЦПК України,суд ,-

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника та інфляційної складової - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» ,код ЄДРПОУ04689352,місцезнаходження:Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Телевізійна, буд.3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по заробітній платі за період з 18.01.2016 року по 23.08.2018 рік в розмірі 42297 ( сорок дві тисячі двісті девFяносто сім) гривень 76 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні працівника за період з 24.08.2018 р. по 20.04.2019 р. включно, в сумі 29252 ( двадцять девFять тисяч двісті пFятдесят дві) гривні 85 коп. та інфляційну складову за період з січня 2016 року по лютий 2019 року включно в сумі 12208 ( дванадцять тисяч двісті вісім) гривень 41 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Стягнути з Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня складення судового рішення.

Суддя:

ОСОБА_2