Ухвала суду № 81730126, 15.05.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа F 233/2649/19

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15.05.2019 м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу та поділ майна подружжя, –

В С Т А Н О В И Л А:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, в якому просила встановити факт спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 з 2013 року, визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру за адресою: АДРЕСА_1, газову плиту, шафу-купе, монітор, мобільні телефони у кількості 2 шт. - Nokia 230, Huawei, та визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини вказаного майна. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вказане спірне майно було придбано під час спільного проживання однією сімє’ю позивача та відповідача. Оскільки на придбання нерухомого майна витрачені в більший частині кошти позивача, а також з позивачем залишилась проживати спільна дитина, на утримання якої з відповідача стягуються аліменти, вважає, що є достатні підстави відступити від рівності часток при поділі спільного сумісного майна.

Проте вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Всупереч вказаним вимогам позивач не зазначив ціни позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зокрема, не зазначена вартість майна, що підлягає поділу.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В позовній заяві зазначено, що нерухоме майно, набуте під час спільного проживання сторін, було придбано за кошти, що більшою частиною належало позивачу.

Проте позивач не виклав обставини та не надав відповідні докази про те чи вказані кошти були об'єктом права спільної сумісної власності сторін чи особистою приватною власністю позивача. Також позивач не зазначив обставини щодо недостатності розміру аліментів, які вона одержує, для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини, як умови для збільшення частки майна дружини відповідно до ч. 3 ст. 70 СК України, на положення якої посилається позивач для обґрунтування своїх позовних вимог.

Крім того, в порушення вимог, передбачених п. 5 ч. 3 ст. 175, ч.5 ст.177 ЦПК України, позивачем не зазначено та не додано доказів про наявність майна, що підлягає поділу, а саме: шафи-купе, газової плити, монітора, мобільних телефонів. А у разі неможливості самостійно надати докази, не подано клопотання про витребування доказів судом відповідно до ст. 83-84 ЦПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем подано клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання даного позову, посилаючись на важкий майновий стан пов’язаний з утриманням та вихованням малолітньої дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами 1 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Згідно із ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте позивачем до позовної заяви не додані докази, що підтверджують його тяжкий майновий стан.

Вказане відповідає практиці Європейського суду з прав людини, закріпленої, зокрема, в пункті 44 Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пунктах 63-64 Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, в яких зазначено, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України письмова заява (клопотання) повинна містити, зокрема підстави заяви (клопотання), перелік документів та інших доказів, що додаються, інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Згідно із ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

А отже, суд дійшов до висновку про те, що вказане клопотання позивача подане ним без додержання вимог ч. 1 ст. 183 ЦПК України, в зв’язку з чим його слід повернути позивачу без розгляду.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Тобто судовий збір підлягає сплаті за подання даного позову на розрахунковий рахунок на розрахунковий рахунок 31213206005058, отримувач платежу - Костянтинівське УК /м.Костянтинівка/, 22030101, код одержувача (ЄДРПОУ) - 37890775, банк отримувача (ГУДКСУ) – Казначейство України (ел.адм.податків), код банку (МФО ГУДКСУ) - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду позову немайнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. А отже, судовий збір за подання вказаного позову в частині вимоги немайнового характеру (встановлення факту проживання сім’єю без реєстрації шлюбу) складає 768,40 грн. (1921 грн. х 0,4).

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду позову майнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

А отже, судовий збір за вимогу майнового характеру визначається пропорційно до ціни позову та не може бути меншім ніж 768, 40 .

Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За наведених підстав позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу та поділ майна подружжя належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а також запропонувати сплатити судовий збір в належному розмірі на вищезазначений рахунок та надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору, або клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та відповідні докази або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Роз’яснити позивачу, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353, п.п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання позивача ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, про звільнення її від сплати судового збору – повернути без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу та поділ майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк 10 днів з дня отримання копії ухвали.

В разі неусунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя