Ухвала суду № 81730015, 15.05.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа F 233/1863/19

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15.05.2019 року м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Наумик О.О., розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 (м. Донецьк, вул. Рубіжна,20) до

ОСОБА_2 (Донецька область, м. Макіївка, вул.. Піщана,48)

«про розірвання шлюбу»,

В С Т А Н О В И В:

Адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області подано позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області 20 лютого 2010 року, актовий запис F69.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, дістаю такого висновку:

За приписами ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч.4). Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (ч.5).

За змістом наведеної норми закону ордер та договір про надання правової допомоги адвокатом має бути наданий в оригіналі.

Проте, позовна заява в інтересах позивача подана та підписана його представником, повноваження якого підтверджені копіями свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, Ордеру серії КС F563056, Договору про надання правової допомоги F85/19 від 13.03.2019 р.

Оригінали Ордеру та Договору про надання правової допомоги суду не надані.

Також, цивільно-процесуальне законодавство F стаття 58 ЦПК України надає стороні право брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

При цьому пунктом 15 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. F11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» звернуто увагу судів на те, що сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються.

В контексті наведеного розFяснення неможливість представництва стосується реєстрації розірвання шлюбу, здійсненого за рішенням суду, в державному органі РАЦС.

Однак, виходячи з приписів:

ч.3 ст.109 СК України, якою передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей;

- ст.274 ЦПК України, яка містить заборону розгляду сімейних спорів, зокрема про розірвання шлюбу, в порядку спрощеного провадження, -

важливим є підтвердження волевиявлення подружжя на розірвання шлюбу.

Позовна заява, як і матеріали позовної заяви не містять жодного підпису позивача, що свідчило би про його волевиявлення на розірвання шлюбу.

І, крім того, договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_3 не містить посилання на надання позивачем повноважень представництва в суді саме з питання розірвання шлюбу.

Також, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Судовий збір за позовом не сплачений.

Одночасно у прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову до винесення рішення по суті.

При вирішенні заявленого клопотання враховане таке:

Згідно зі статтею 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, повFязаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.3).

Питання сплати судового збору, звільнення від його сплати, а також відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання заяв до суду регулює Закон України «Про судовий збір».

За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімFї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровFю.

За приписами ч.2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 29 постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» F 10 від 17.10.2014 р. розFяснено, що відповідно до статті 8 Закону F 3674-У1 та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімFї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімFї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових рахунків та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином у заяві про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті позивач має не тільки навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, а й подати до суду відповідні докази.

Позивачем на підтвердження доводів про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті будь-яких доказів не надано.

За таких підстав, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду, зокрема позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн. на розрахунковий рахунок 31213206005058, отримувач F Костянтин.УК/м.Костянтинівка/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37890775, банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ел. адм. податків), код банку (МФО ГУДКСУ) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050).

За наведених обставин позовну заяву у відповідності до ч.1 ст.185 ЦПК України слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу» відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу» - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк десять днів з дня отримання копії ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: