Ухвала суду № 81729829, 14.05.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 167/1547/15-к

Провадження № 1-кп/161/681/19

У Х В А Л А

про відмову у призначенні психологічної експертизи

м. Луцьк 14 травня 2019 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого – судді Полюшко А.В., за участю секретаря Ярмолюк І.С., прокурора Калаура О.Л., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників Полячука С.І., Тарасенка О.В., потерпілого ОСОБА_5, розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань клопотання потерпілого про призначення психологічної експертизи та встановлення, згідно висновку експерта, розміру спричиненої йому моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42015030000000099 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 371 КК України.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальними правопорушенням. Згідно даного позову просив стягнути з обвинувачених на його користь 4 180 грн. матеріальної шкоди та призначити Українському центру судових експертиз проведення психологічної експертизи для встановлення характеру та ступеню моральних страждань та згідно висновку експерта встановити розмір спричиненої йому моральної шкоди.

Учасники судового провадження, кожен зокрема, не заперечили проти призначення судової психологічної експертизи.

Заслухавши клопотання потерпілого та думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання потерпілого про проведення психологічної експертизи слід відмовити.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» призначення експертизи у випадках, коли з»ясування певних обставин не потребує спеціальних знань є неприпустимим.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, з відповідними змінами, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин: стану здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Спричинення таких страждань, які б потребували спеціальних знань у галузі психології, суд не вбачає.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для призначення психологічної експертизи, в зв»язку з чим у клопотанні потерпілого слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.128, 129, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_5 про призначення психологічної експертизи для встановлення розміру спричиненої моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Полюшко