Рішення № 81729662, 13.05.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа F 263/17734/18

Провадження F 2/263/780/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 травня 2019 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Рудь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 20 грудня 2018 року надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 29 листопада 2016 року F б/н, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 10260,1 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом F 4980,13 грн., заборгованості за пенею та комісією F 8828,80 грн., штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди F 1302,05 грн., а також судові витрати у розмірі 1762 грн.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 29 листопада 2016 року F б/н із ОСОБА_1, остання отримала кредит у розмірі 10260,10 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Підписавши заяву, позичальник висловила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом із запропонованими АТ КБ «ПриватБанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між нею та банком кредитний договір. Банк взяті на себе зобовFязання щодо надання кредиту виконав у повному обсязі. Відповідач умови договору належним чином не виконала, у звFязку із чим у неї утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 29 листопада 2018 року становить 25 371,08 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 10260,1 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом F 4980,13 грн., заборгованості за пенею та комісією F 8828,80 грн., штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди F 1302,05 грн.

У звFязку із чим, керуючись положеннями ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст. ст. 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст. ст. 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», банк просить стягнути указану заборгованість та судові витрати у розмірі 1762 грн.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

Представником позивача F ОСОБА_2 F у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, у разі відсутності у судовому засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08 січня 2019 року вказану позовну заяву залишено без руху (а. с. 42).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05 лютого 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. РозFяснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив (а. с. 51).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 травня 2019 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є стягнення заборгованості за кредитним договором від 29 листопада 2016 року F б/н, укладеним ПАТ КБ «Приватбанк» із ОСОБА_3

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у звFязку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом установлено, що 11 липня 2012 року ОСОБА_3 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а. с. 7).

29 листопада 2016 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобовFязань за кредитним договором від 01 листопада 2013 року (а. с. 8).

Відповідно до п. 2.1 указаної генеральної угоди банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 10260,1 грн. на термін 24 місяці з 29 листопада 2016 року по 30 листопада 2018 року, шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі ціни в обмін на зобовFязання позичальника щодо повернення кредиту , сплати відсотків у розмірі 20 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (а. с. 8).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, у звFязку з порушеннями зобовFязань за кредитним договором, заборгованість відповідача станом на станом на 29 листопада 2018 року становить 25 371,08 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 10260,1 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом F 4980,13 грн., заборгованості за пенею та комісією F 8828,80 грн., штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди F 1302,05 грн. (а. с. 6).

Оцінка доказів.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобовFязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повFязаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обовFязком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Представлені суду докази відповідають замісту статей 77 F 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

У суду відсутні мотиви, які є підставою для відхилення цих доказів.

Враховуючи наведене, досліджуючи представлені суду докази, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог, а саме, що відповідач порушує зобовFязання за кредитним договором, у звFязку з чим виникла указана заборгованість.

Щодо правових підстав для вирішення заявленого спору.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з положеннями статтей 634, 638 ЦК України, відповідач ОСОБА_3, підписавши анкету-заяву та генеральну угоду, прийняла пропозицію та приєдналася до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у вказаній анкеті-заяві.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовFязання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та в установлені договором строки. Одностороння відмова від зобовFязань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовFязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

На порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовFязання за указаним договором належним чином не виконала.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за пенею, комісією та штрафу суд виходить з такого.

Цивільно-правова відповідальність F це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовFязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовFязку нового додаткового обовFязку.

Покладення на боржника нових додаткових обовFязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовFязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовFязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Пунктом 2.2 генеральної угоди передбачено, що згідно зі ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України при порушенні позичальником термінів погашення заборгованості, вказаних у генеральній угоді, Умовах та правилах, більше ніж на 31 день за зобовFязаннями, термін яких не настав. Сторони узгодили, що терміном повернення кредиту вважається 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість за кредитом, починаючи з 32-го дня порушення вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 1302,05 грн.

При порушення позичальником зобовFязання з погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої вказаний у Умовах та правилах за кожен день прострочення (п. п.8 генеральної угоди).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про неможливість одночасного стягнення з боржника штрафу.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року F 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Згідно зі ст. ст. 10, 11 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим.

Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субFєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовFязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовFязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовFязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовFязань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами - підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобовFязань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Заборона щодо нарахування пені на основне зобовFязання фізичним особам - позичальникам потребує сукупність двох умов, а саме: 1) необхідність реєстрації; 2) необхідність постійного місця проживання боржника.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року F 1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких відноситься і м. Маріуполь.

Доказів, які б указували на те, що відповідач постійно проживає у м. Маріуполі відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України суду не представлено, а сам факт її реєстрації у м. Маріуполі не може бути беззаперечною підставою для застосування положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування цього Закону.

Отже, враховуючи, що місце проживання відповідача, яка у судові засідання не зFявлялася, суду не відоме, рішення у справі ухвалюється у заочному порядку, суд не застосовує мораторій на виконання договірних зобовFязань та на нарахування пені на основну суму заборгованості за указаним кредитним договором.

На підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_3 неналежним чином виконує зобовFязання за генеральною угодою, у звFязку з чим виникла заборгованість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 10260,1 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом F 4980,13 грн., заборгованості за пенею та комісією F 8828,80 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 1762 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 24069,03 грн. х 100% : 25371,08 грн. ціни позову = 94,9 %), тобто 94,9 % від ціни позову (94,9 % х 1762 грн. : 100% = 1671,57 грн.), що складає 1671,57 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 544, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 29 листопада 2016 року у розмірі 24069,03 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 10260,1 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом F 4980,13 грн., заборгованості за пенею та комісією F 8828,80 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1671,57 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВК F 110436, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя О.М. Музика