Ухвала суду № 81728428, 15.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

15 травня 2019 року м. Київ № 640/5514/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., ознайомившись з клопотанням третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору про забезпечення адміністративного позову у об'єднаній адміністративній справі

за позовом Громадської організації "Український суспільний-правовий рух: демократія через право", Громадської організації «Громадська рада міжнародних експертів», ОСОБА_1,до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича Члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4 Треті особи: Голова Державної судової адміністрації України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смокович Михайло Іванович, За участі третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору: ОСОБА_7 до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича Треті особи: Голова Державної судової адміністрації України, фізична особа ОСОБА_4, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, провизнання протиправною бездіяльність, визнання відсутності повноважень,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває об'єднана адміністративна справа № 640/5514/19 за позовом Громадської організації "Український суспільний-правовий рух: демократія через право", Громадської організації «Громадська рада міжнародних експертів», ОСОБА_1 до Члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4 та Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича, Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору: ОСОБА_7, Треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Голова Державної судової адміністрації України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смокович Михайло Іванович у якому просять суд:

- визнати з 05.12.2018 року протиправною бездіяльність Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича щодо неналежного здійснення повноважень з організації роботи та неналежного здійснення загального керівництва Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

- визнати відсутність з 05.12.2018 року повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у ОСОБА_4 та зобов'язати ОСОБА_4 утриматись від здійснення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Так, 13.05.2019 року через канцелярію суду від ОСОБА_7 надійшов адміністративний позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та клопотання про забезпечення адміністративного позову, а саме: зобов'язати Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича, або іншого члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який виконує обов'язки Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прийняти розпорядчий акт (наказ або розпорядження), щодо включення (зарахування) ОСОБА_7 до складу (штату) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, призначеного на підставі наказу Голови Державної судової адміністрації України «Про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» №156/к від 06 травня 2019 року, у зв'язку із припиненням повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 року залучено до участі у справі у якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Клопотання про забезпечення адміністративного позову обґрунтовано тим що 15 квітня 2019 року на офіційному сайті ДСА України розміщено оголошення про завершення публічного конкурсу з добору кандидатів для призначення членом ВККС, під час якого проведено конкурсний добір кандидатів для призначення членом ВККС: проведено співбесіди з кандидатами, розглянуто їхні мотиваційні листи та за результатами оцінювання визначено переможця конкурсу.

В оголошенні від 15 квітня 2019 року вказано, що Комісією за результатами проведеного публічного конкурсу з добору кандидатів для призначення членом ВККС переможцем конкурсу визначено ОСОБА_7 і рекомендовано Голові ДСА для призначення членом ВККС.

06 травня 2019 року наказом Голови Державної судової адміністрації України (надалі - ДСА України) «Про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» №156/к, відповідно до пункту 5 частини 2 та частини 8 статті 94, частини 23 статті 95, пункту 1 частини 1 статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи підпункт 5 пункту 5 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», за результатами проведення публічного конкурсу з добору кандидатів для призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (протокол від 15.04.2019 №2) та проходження спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» ОСОБА_7 було призначено членом ВККС України строком на чотири роки з дня призначення та припинено виконання повноважень члена ВККС за квотою ДСА України ОСОБА_4 .

Між тим, відповідно до частин 2 та 4 статті 98 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402 саме Голова ВККС організовує роботу Комісії та діловодство. Саме Голова ВККС видає накази, розпорядження та доручення, які є обов'язковими до виконання.

Тобто, саме Голова ВККС, або особа, яка виконує його обов'язки, має видати наказ про зарахування Позивача до складу (штату) ВККС, як новообраного члена ВККС, та виключення зі складу (штату) ВККС ОСОБА_4

Відтак, враховуючи, що Голова ВККС Козьяков С. Ю. отримавши документи, які посвідчують факт призначення ОСОБА_7 на посаду ВККС, не видав розпорядчого акту про врахування ОСОБА_7, до складу (штату) ВККС, чим порушує права та законні інтереси третьої особи, ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою про забезпечення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Як встановлює частини друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач зазначає, що у будь-якої особи є право вимагати від органу публічної влади, діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а реалізація Державним бюро розслідувань власних передбачених законодавством повноважень як правоохоронного органу є одним зі способів реалізації положень ч. 2 ст. З Конституції України. Тобто в такий спосіб держава забезпечує безпеку людини.

Між тим, завданням інституту забезпечення позову є ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду та про очевидні ознаки протиправності спірного рішення відповідача.

З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У той же час, суд враховує, що згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення.

Як встановлено, з матеріалів адміністративної справи №640/5514/19 предметом розгляду даної справи є, у тому числі - визнання протиправною бездіяльності Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича щодо неналежного здійснення повноважень з організації роботи та неналежного здійснення загального керівництва Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Так, відповідно до частини 3 статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402 організаційними формами діяльності ВККС є засідання у складі колегій, палат або у пленарному складі Комісії - залежно від питань, визначених цим Законом та Регламентом Комісії.

Відповідно до частини 8 статті 98 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402 ВККС затверджує Регламент, в якому регулюються відповідно до цього Закону процедурні питання її діяльності.

ВККС рішенням від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 було затверджено Регламент ВККС, який визначає порядок роботи ВККС, спрямований на реалізацію повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» порядок підготовки, розгляду та ухвалення ВККС рішень, а також інші питання процедурної діяльності Комісії.

Відповідно до підпунктів 2, 11, 14 та 15 пункту 5.2.1 Регламенту ВККС Голова Комісії: організовує діловодство Комісії; затверджує структуру та штатний розпис секретаріату Комісії, вносить зміни до штатного розпису; видає накази, розпорядження та доручення, які є обов'язковими до виконання, здійснює інші повноваження, визначені Законом та цим Регламентом.

Окрім того, відповідно до частин 2 та 4 статті 98 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402 саме Голова ВККС організовує роботу Комісії та діловодство. Саме Голова ВККС видає накази, розпорядження та доручення, які є обов'язковими до виконання.

Тобто, саме Голова ВККС, або особа, яка виконує його обов'язки, відповідно до чинного законодавства, зобов'язаний видати наказ про зарахування ОСОБА_7 до складу (штату) ВККС, як новообраного члена ВККС, та виключення зі складу (штату) ВККС ОСОБА_4

При вирішенні заявленого ОСОБА_7 клопотання про забезпечення адміністративного позову суд враховує, що питання правомірності наказу Голови Державної судової адміністрації України від 06 травня 2019 року «Про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» № 156/к не є предметом судового розгляду по справі № 640/5514/19. Відповідно, за умови чинності такого наказу та не визнання його протиправним, докази чого в матеріалах справи відсутні, обставини наявності у ОСОБА_7 повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та відсутність таких повноважень у ОСОБА_4 є безспірними.

Отже, наразі безумовним є обов'язок Голови ВККС, або особи, яка виконує його обов'язки, видати наказ про зарахування ОСОБА_7 до складу (штату) ВККС, як новообраного члена ВККС, та виключення зі складу (штату) ВККС ОСОБА_4

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того що Голова ВККС Козьяков С.Ю. станом на момент звернення ОСОБА_7 до суду з заявою про забезпечення позову, вчиняє дії, щодо належного здійснення повноважень з організації роботи та належного здійснення загального керівництва Вищою кваліфікаційною комісією суддів України стосовно видання наказу щодо про зарахування ОСОБА_7 до складу (штату) ВККС, як новообраного члена ВККС, суд вбачає за необхідне у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 151 КАСУ встановити обов'язок Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича, або іншого члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який виконує обов'язки Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, негайно прийняти розпорядчий акт (наказ або розпорядження), щодо включення (зарахування) ОСОБА_7 до складу (штату) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, призначеного на підставі наказу Голови Державної судової адміністрації України «Про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» №156/к від 06 травня 2019 року, у зв'язку із припиненням повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4.

При цьому, негайність такого зобов'язання обумовлена вимогами ч. 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої ухвала про забезпечення адміністративного позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Беручи до уваги наведене, суд вважає обґрунтованою заяву ОСОБА_7 та вбачає необхідність для її задоволення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 були надані належні та переконливі докази того, що невжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову у визначений ним спосіб може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Більше того, досліджуючи питання співмірності та співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, суд вважає такі вимоги до вжитих даною ухвалою заходів забезпечення позову дотриманими, оскільки таким чином, до ухвалення рішення по справі, буде забезпечений законний порядок функціонування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який відповідатиме, в тому числі, чинному наказу Голови Державної судової адміністрації України «Про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» № 156/к від 06 травня 2019 року, який прямо визначає члена ВККС, що має відповідні повноваження, та члена, який їх позбавлений. На думку суду, шляхом вжиття заходів забезпечення позову буде забезпечено реалізацію Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, на період до вирішення даної справи по суті заявлених вимог, своїх повноважень у спосіб, що найбільше відповідає встановленому законом.

Таким чином, розглянувши подану третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Крім того, за приписами частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені окрім іншого й: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; строк пред'явлення рішення до виконання.

Відповідно вірність та повнота зазначення такої інформації є вимогою до форми ухвали в розумінні статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_7 про вжиття заходів забезпечення позову.

2. Встановити обов'язок Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова Сергія Юрійовича, або іншого члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який виконує обов'язки Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, негайно прийняти розпорядчий акт (наказ або розпорядження), щодо включення (зарахування) ОСОБА_7 до складу (штату) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, призначеного на підставі наказу Голови Державної судової адміністрації України «Про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» №156/к від 06 травня 2019 року, у зв'язку із припиненням повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4.

4. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 15.05.2022.

5. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

6. Ухвалу направити для виконання сторонам у справі.

7. Ухвала діє до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили.

Стягувач: ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 )

Боржник: Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьяков Сергій Юрійович (03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9 код ЄДРПОУ ВККС України 37316378, код РНОКПП НОМЕР_2)

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.А. Качур