Ухвала суду № 81727255, 14.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 травня 2019 року м. Київ № 640/5494/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши без виклику учасників справи клопотання відповідача щодо розгляду у судовому засіданні з викликом сторін справи

за позовомОСОБА_1до Київської міської митниці ДФСпро визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (03110, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДР: 39422888), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів від 09.02.2019 № UA100110/2019/000022/2; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 № UA100110/2019/00208.

Ухвалою від 12.04.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Між тим, 08.05.2019 канцелярією суду зареєстровано клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні, яке мотивовано необхідністю особливого ставлення до митниці. Так, митниця зазначає, що фінансується з державного бюджету, тому ретельному контролю потребують справи, рішення по яких в подальшому призводить до повернення коштів з державного бюджету.

У свою чергу, суд звертає увагу на необхідність дотримання принципу рівності сторін, який належить до основних засад адміністративного судочинства, що не допускає особливого ставлення до суб’єктів владних повноважень.

Крім того, митниця зазначає, що у справі значний обсяг документів, які необхідно дослідити з метою повного, всебічного з’ясування усіх обставин справи, заслухавши при цьому думку обох сторін. Наводяться фрази з окремих рішень ЄСПЛ.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У зв’язку з цим суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» проти Словенії зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

У даному випадку відповідач так і не зазначив - у чому полягає складність справи.

Сама по собі необхідність дослідження доказів не зумовлює висновку про складність справи.

У цьому контексті суд нагадує, що відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Водночас, суд звертає увагу, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні жодним чином не обмежує відповідача у виконанні його обов’язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України щодо обов’язку доказування.

Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, а також беручи до уваги предмет і підстави позову, характер спірних відносин, склад учасників справи та обсяг поданих матеріалів, а також положення ст. 262 КАС України, суд вважає заявлене клопотання необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

При цьому, відносно клопотання про неналежність, недостовірність, недостатність доказів наданих позивачем, зокрема, щодо відсутності перекладу документів, складених на іноземній мові, суд звертає увагу, що це питання буде розглянуто під час розгляду справи по суті і знову звертає увагу відповідача на положення ч. 2 ст. 77 КАС України.

Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, ч. 5 -7 ст. 262, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Київської міської митниці ДФС про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін – залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін