Ухвала суду № 81726317, 13.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2857/19

УХВАЛА

13 травня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Держпраці в Одеській області до КП «ЖКС «Портофранківський» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позову Головного управління Держпраці в Одеській області до КП «ЖКС «Портофранківський» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.161 КАС України.

Ч. 3 ст. 161КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вищевказаних норм діючого законодавства позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.

Позивач додав до позову клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв’язку із затримкою в отримані платіжного доручення.

З огляду на заявлену позивачем вимогу ставка судового збору становить 1921 грн.

Згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно приписів ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом. Наведені позивачем обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Окрім того, суддя вказує на те, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору.

Аналогічну правову позицію висловив Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір”.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Відтак, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суддя вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз’яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпраці в Одеській області про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Адміністративний позов Головного управління Держпраці в Одеській області до КП «ЖКС «Портофранківський» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - залишити без руху.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Корой С.М.