Ухвала суду № 81725715, 10.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

10 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 806/2819/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Біляченко Д.О.,

за участю: позивача та представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання незаконними дій про повернення документів на доопрацювання; визнання права на отримання разової грошової допомоги,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив:

- визнати незаконними дії Житомирського обласного військового комісаріату та Міністерства оборони України стосовно повернення документів на доопрацювання;

- скасувати п. 46 протоколу засідання комісії МО з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03 червня 2016 року № 38;

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти його документи стосовно призначення разової грошової допомоги до розгляду та прийняти рішення про призначення допомоги у відповідності до ст.16, 16-2, 16-3, 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у справі.

До початку судового засідання від представника Міністерства оборони України надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. Заява мотивована тим, що згідно інформації, наданою Бердичівським військовим комісаріатом у липні 2016 року позивачу було повідомлено про оскаржуване рішення та запропоновано прибути до комісаріату для отримання поданих ним документів. 27.07.2016 ОСОБА_2 прибув до Бердичівського військового комісаріату, де йому під підпис було доведено рішення комісії з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03 червня 2016 року № 38 та надані подані ним документи, про що свідчить його власноручний підпис на примірнику витягу з протоколу Комісії. За наведених обставин, а також ураховуючи те, що будь - яких поважних причин пропуску строку звернення до суду та визнання їх поважними позивачем не наведено, представник відповідача вважає, що позов слід залишити без розгляду.

В судовому засіданні позивач факту отримання протоколу засідання комісії МО з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03 червня 2016 року № 38 27.07.2016 не заперечував. Заяви про поновлення строку звернення до суду не подав.

Представники відповідачів до суду не прибули, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Заслухавши думку позивача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як видно із матеріалів справи, у період з 16 червня 1995 року по 15 листопада 1995 року позивач брав участь у бойових діях у складі військової частини А2222 (60-й окремий спеціальний батальйон), яка увійшла до складу багатонаціональних сил ООН по підтримці миру у колишній Югославії.

Під час виконання обов'язків військової служби отримав мінно - вибухову травму та контузію головного мозку, які, згідно із довідкою до акта огляду МСЕК АВ № 0447283 від 15.03.2016, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. З 09.03.2016 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності довічно.

22 листопада 2016 року ОСОБА_2 пройшов повторний огляд в медико-соціальній експертній комісії. Відповідно до довідки акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 901187 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 31.10.2016 - поранення, (контузія), так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН.

У 2016 році позивачем подано заяву з додатками стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Вказані документи направлені були направлені на розгляд Комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Із витягу з Протоколу засідання комісії МО з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03 червня 2016 року № 38 (пункт 46) слідує, що розглянувши подані документи, Комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

У січні 2018 року позивач звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату, останнім листом від 26.01.2018 № СЗ435 на ім'я директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України направлено заяву про виплату одноразової грошової допомоги та приєднані до неї документи ОСОБА_2. При цьому Командування вказало, що ОСОБА_2 не має права на отримання вказаної грошової допомоги.

Після надходження документів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, Департамент фінансів Міністерства оборони України направив лист від 02.04.2018 № 248/3/6/919 до Центральної військово - лікарської комісії Міністерства оброни України та Житомирського обласного військового комісаріату, у якому просив, для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з мінно - вибуховою травмою, надіслати до Житомирського обласного комісаріату документи про обставини поранення ОСОБА_2 в 1995 році. Для прийняття обґрунтованого рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги просило витребувати необхідні документи, а також проінформувати заявника про причини затримки їх розгляду.

Лист від 02.04.2018 позивач розцінив як відмову у призначенні та виплаті допомоги. Також, посилаючись на те, що ні Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ні Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975, не передбачають повернення документів заявнику без розгляду на доопрацювання, позивач вважає, що дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначені одноразової грошової допомоги у вигляді повернення документів є незаконними.

Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом до відповідачів.

При цьому слід указати, що повернення документів позивача на доопрацювання Міністерством оборони України у 2016 та 2018 роках здійснено відповідно до п. 46 протоколу засідання комісії МО з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03 червня 2016 року № 38, який також є предметом спору в даній справі.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом і судового розгляду справи, далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України N 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Установлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позові позивач вказує, що про те, що його документи на доопрацювання повернуті згідно із витягом з протоколу № 38 від 03.06.2016 він дізнався 26 січня 2018 року, після звернення до Житомирського обласного військового комісаріату, а тому просив визнати поважною причину не звернення до суду після складання протоколу № 38 від 03.06.2016 та поновити йому строк для звернення до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку таким аргументам позивача, судом ураховано, що Витяг з Протоколу засідання комісії МО з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03 червня 2016 року № 38 містить особистий підпис ОСОБА_2 про отримання копії витягу з протоколу 27.07.2016 (а.с. 66). Справжність підпису позивачем у судовому засіданні не заперечувалась.

Отже, строк звернення позивача до суду з позовом про визнання незаконними дій Міністерства оборони України стосовно повернення документів на доопрацювання, скасування п. 46 протоколу від 03.06.2016 № 38, слід обраховувати з 27.07.2016, а не з 26.01.2018.

Позовна заява з вимогами про визнання незаконними дій Міністерства оборони України стосовно повернення документів на доопрацювання, скасування п. 46 протоколу засідання комісії МО з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03 червня 2016 року № 38 та зобов'язання Міністерства оборони України прийняти його документи стосовно призначення разової грошової допомоги до розгляду та прийняти рішення про призначення допомоги у відповідності до ст.16, 16-2, 16-3, 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ОСОБА_2 направлена до Житомирського окружного адміністративного суду 12 червня 2018 р., тобто після спливу шестимісячного строку звернення до суду з таким позовом, встановленого КАС України.

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно зі частиною третьою вказаної статті КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду подано не було. Жодних обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем також не наведено та ніяких доказів на підтвердження наявності підстав, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду з 27.07.2016 не надано.

Відтак, суд вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача - Міністерства оборони України, якщо позивач вважав, що останній безпідставно відмовляє йому в призначенні грошової допомоги.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на все викладене та ураховуючи відсутність заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_2 в частині позовних вимог до Міністерства оборони України про визнати незаконними дії стосовно повернення документів на доопрацювання, відповідно до п. 46 протоколу № 38 від 03.06.2016, скасування п. 46 протоколу засідання комісії МО з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03 червня 2016 року № 38 та зобов'язання відповідача прийняти його документи стосовно призначення разової грошової допомоги до розгляду та прийняти рішення про призначення допомоги у відповідності до ст.16, 16-2, 16-3, 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як похідної вимоги від скасування п. 46 протоколу № 38 від 03.06.2016, необхідно залишити без розгляду.

Таким чином, заява представника Міністерства оборони України про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованою.

Керуючись статтями 72, 80, 122-123, 240, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Заяву Міністерства оборони України про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріата про визнання незаконними дій про повернення документів на доопрацювання; визнання права на отримання разової грошової допомоги в частині позовних вимог до Міністерства оборони України щодо визнати незаконними дії стосовно повернення документів на доопрацювання, відповідно до п. 46 протоколу № 38 від 03.06.2016, скасування п. 46 протоколу від 03.06.2016 та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення, за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко