Рішення № 81725575, 13.05.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року м. Житомир

справа № 240/4825/18

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в кому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01.01.2018;

- зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати пенсію без обмеження максимального розміру, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, однією сумою з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до вимог ч.2 та ч.3 ст.5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з дати виникнення права на її отримання в повному обсязі;

- зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018, однією сумою;

- зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вчинити дії щодо виплати пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з дати виникнення права на її отримання однією сумою в повному обсязі, з урахуванням основного розміру пенсії 79% відповідних сум грошового забезпечення на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду №0640/3925/18.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова №103) в квітні 2018 року йому було перераховано пенсію з 01 січня 2018 року, але відповідач виплачує тільки частину основного розміру пенсії, а саме з січня 2018 року - 50 % від суми підвищення перерахованої пенсії. Зазначає, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою щодо виплати пенсії в повному обсязі, починаючи з часу перерахунку. У відповідь на заяву відповідач повідомив, що перерахунок пенсії здійснений згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103. Вважає дії відповідача щодо невиплати пенсії в повному обсязі такими, що не відповідають Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ. Окрім того, зазначає, що п.п.1,2 Постанови №103 врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку, з огляду на що має право на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 в повному обсязі.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

31 жовтня 2018 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву за вхідним №21471/18, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що з 01.01.2018 пенсію позивача перераховано відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі – Постанова №103), з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704. Вказує, що відповідно до п.2 Постанови №103 виплата перерахованих згідно з цією постановою підвищених пенсій з 01.01.2018 проводиться у розмірі 50% суми підвищення до пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Зазначає, що вказана норма Постанови №103 від 21.02.2018 на момент здійснення перерахунку була чинною, не визнана неконституційною та підлягала виконанню, при цьому, вона не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Саме тому, дії відповідача щодо виплати пенсії ОСОБА_1 шляхом виплати 50% у 2018 році та 75% у 2019 році суми підвищення до пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є правомірними.

30 жовтня 2018 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив на позовну заяву вх.№21425/18 в якому зазначає, що відповідачем не спростовані його твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Додатково зазначає, що саме Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ має визначатися порядок виплати перерахованої пенсії.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 провадження у справі №240/4825/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва в адміністративній справі №826/4958/18.

Згідно з ухвалою суду від 25.03.2019 провадження в адміністративній справі поновлено, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 11.04.2019.

Позивач та представник відповідача у визначений день та час не прибули до суду, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилали.

Позивач 09.04.2019 надіслав до суду заяву за вх.№8159/19 в якій просить суд розглядати справу без його участі.

Відповідач причин неявки свого повноважного представника суду не повідомив.

Зважаючи на заяву позивача та неявку представника відповідача, керуючись приписами ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 31.08.2010 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.16).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103) позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018.

29.08.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив здійснити виплату перерахованої пенсії повністю, а не частково: 50% в 2018 році та 25% в 2019 році (а.с.19-21).

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом №М-3831, №М-3900 від 05.09.2018 повідомило позивача, що пенсія перерахована та виплачується відповідно до чинного законодавства. Щодо виплати перерахованого відповідно до Постанови №103 підвищення пенсії з 01.01.2018, зазначено, що вказана виплата проводиться у таких розмірах: з 01.01.2018 – 50% підвищення; з 01.01.2019 по 31.12.2019 – 75% підвищення; з 01.01.2020 – 100 % відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 (а.с.22).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.

Разом із тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій". Вказана норма набрала чинності з 01.01.2017.

Таким чином, починаючи з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.

Згідно з п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» 17.07.1992 року № 393 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів №103 від 21.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно та схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами.

На момент прийняття цієї постанови ст. 63 Закону № 2262-ХІІ діяла в новій редакції і відповідно для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням розмірів грошового забезпечення у відповідності до цієї постанови необхідно було відповідне рішення Кабінету Міністрів України щодо порядку, умов та розмірів перерахунку.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року №103, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 103), ухвалено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.

Відповідно до п. 2 Постанови №103 (в редакції, чинній на час здійснення позивачу перерахунку пенсії) виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

З огляду на викладене слідує, що військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок пенсій здійснюватиметься із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 01.03.2018 - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно починаючи з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Органи Пенсійного фонду України здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Таким чином, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право шляхом прийняття відповідної постанови встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в п. п. 2, 3 ст. 116 Конституції України.

Суд звертає увагу, що провадження у даній адміністративній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва в адміністративній справі №826/4958/18.

Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 у справі №826/4958/18 за результатами розгляду апеляційної скарги, рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.12.2018 скасовано, а провадження у справі закрито.

Підставою для закриття провадження у справі №826/4958/18 слугувало те, що предметом спору у даній справі був нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України а саме, Постанова №103, який поширюється на невизначене коло осіб, а судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 (набрало законної сили 05.03.2019), у справі №826/3858/18 вже вирішено питання законності цього нормативно-правового акту, положення якого визнано протиправним і нечинним згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З урахуванням наведеного, пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" втратили чинність з 05.03.2019.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Суд зауважує, що Постанова №103 на час вчинення оспорюваних дій відповідача не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин.

Визнання нечинними п. п. 1, 2 Постанови №103 згідно з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати пенсії, які були вчинені відповідачем до визнання нечинною Постанови №103.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, ст. 63 Закону №2262-ХІІ в попередній редакції, а також не враховувати Постанову № 103.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач, здійснюючи виплату суми пенсії у розмірі 50% підвищення до пенсії позивача, перерахованої з 01.01.2018 згідно з Постановами Кабінету Міністрів України №103 та №704 від 30.08.2017, діяв відповідно до п. 2 Постанови №103 та не порушив вимог ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ.

Як зазначалось вище, збільшення грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, з яким Порядок № 45 раніше пов'язував виникнення підстав для перерахунку пенсії, відбулося з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, якою затверджені нові розміри грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців.

Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 набрала чинності лише 01.03.2018.

Постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 набрала чинності раніше - 24.02.2018, тобто, до моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, згідно з якою Кабінет Міністрів України встановив правила виплати перерахованої пенсії.

При цьому, станом на 01.01.2018 частина 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ діяла в новій редакції, згідно з якою перерахунок пенсії пов'язувався з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов та порядку перерахунку пенсії.

Також суд враховує, що у пункті 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

У пункті 2.2 цього Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3статті 116 Конституції України).

В Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.

Отже, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014 року, п. 35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися ст. 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання" якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позивач, станом на час його звернення до суду, не мав достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже постановою Кабінету Міністрів України №103, яка була чинною до 05.03.2018, прямо передбачено порядок виплати перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям у такий спосіб, як це здійснено відповідачем у справі (виплата 50% підвищення), а також була відсутня усталена практика національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача не було "законних сподівань" на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає, що відповідач при виплаті 50 відсотків перерахованого підвищення пенсії з 01.01.2018, за нормами чинними станом на 01.03.2018, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, правові підстави для задоволення позову, - відсутні

Відповідно до положень ст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10003, ідн. номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, буд.7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов"язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено у повному обсязі 13 травня 2019 року.

Суддя А.В. Горовенко