Ухвала суду № 81725376, 15.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

15 травня 2019 року Справа № 160/1873/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

за участю секретаря судового засідання Черніженко К.Е.

за участю:

представника позивача Свінухова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Проско ресурси» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Проско ресурси» (далі - ТОВ «Проско ресурси», позивач) з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 489 від 19.12.2016 року, в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4921 від 24.02.2009 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Проско ресурси» (код ЄДРПОУ 35202094) та в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4922 від 24.02.2009 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Проско ресурси» (код ЄДРПОУ 35202094);

- зобов'язати Державну службу геології та надр України продовжити строк дії спеціального дозволу на користування надрами № 4921 від 24.02.2009 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Проско ресурси» (код ЄДРПОУ 35202094), та спеціального дозволу на користування надрами № 4922 від 24.02.2009 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Проско ресурси» (код ЄДРПОУ 35202094) до 29.11.2019 року, включно.

Ухвалою суду від 22.03.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 КАС України. Також сторонам був встановлений строк для подання до суду відзиву на позову, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, відповідно.

Ухвалою суду від 22.04.2019 року було задоволено клопотання відповідача та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначене на 10:00 годину 15.05.2019 року.

22.04.2019 року відповідач надав суду письмову заяву про залишення адміністративного позову без розгляду. В обґрунтування своєї заяви відповідач, посилаючись на положення ст. 120, ст. 122, ст. 123 КАС України, а також, на положення абзацу 16 пункту 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, зазначив, що 05.01.2017 року позивач дізнався про видання наказу Державної служби геології та надр України від 23.12.2016 року. З урахуванням цього, відповідач вважає, що перебіг процесуального строку на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів позивача, починається з 06.01.2017 року. При цьому, оскаржуваний наказ відповідача № 489 від 19.12.2016 року був оприлюднений шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Державної служби геології та надр України. Проте, звернувся позивач з позовом до суду 26.02.2019 року, тобто поза межами шестимісячного строку, визначеного ст. 122 КАС України.

Отже, на думку відповідача, є підстави для залишення позовної заяви без розгляду, бо позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду.

13.05.2019 року позивач надав суду пояснення щодо заяви відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду.

Так, за поясненнями позивача, 05.01.2017 року ТОВ «Проско ресурси» був отриманий лист Держгеонадр № 24080/03/14-16, яким товариство повідомили, що наказом Державної служби геології та надр України № 489 від 19.12.2016 року було зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами № 4921 від 24.02.2009 року та № 4922 від 24.02.2009 року, у зв'язку з не проведенням повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, відповідно до п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.12.1994 року № 865.

16.01.2017 року позивач направив на адресу Державної служби геології та надр України лист № 16/01/17-3, яким повідомлено про виправлення порушення. Таким чином, позивач вважав, що він усунув всі недоліки та чекав на виконання відповідачем вимог закону щодо поновлення дії свого спеціального дозволу. Проте, жодної відповіді або іншої реакції від відповідача, ТОВ «Проско ресурси» не було отримано.

Як стверджує позивач, пізніше він дізнався, що державний орган не вчинив жодних дій та не надав жодної відповіді всупереч п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615. І лише у лютому 2019 року, ТОВ «Проско ресурси» стало відомо, що дія обох спеціальних дозволів на користування надрами з моменту зупинення так і не була поновлена до дати закінчення їх дії. На підтвердження своїх тверджень, позивач надав суду роздруківки з сайту відповідача, які наявні в матеріалах справи.

Тому, просить суд відмовити у задоволенні заяви про залишення адміністративного позову без розгляду.

14.05.2019 року відповідач надав суду письмове клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності його представника. В обґрунтування свого клопотання Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра) зазначила, що не може брати участі в підготовчому засіданні, призначеному на 15.05.2019 року, у зв'язку з тим, що працівники відділу представництва здійснюють представництво інтересів держави на всій території України. Тобто, представники Держгеонадр регулярно направляються у службові відрядження за місцезнаходженням надрокористувачів. Також, за поясненнями відповідача, у відділі представництва з 6 передбачених штатним розписом посад, 2 посади є вакантними, що об'єктивно ускладнює можливість забезпечення явки представників у судові засідання. Крім того, один з чотирьох представників відділу представництва інтересів Держгеонадр в судових органах перебуває у відпустці.

Так, на 15.05.2019 року у відповідача заплановані наступні забезпечення явки співробітників відділу представництва інтересів Держгеонадр у судах: справа № 826/15691/18, справа № 826/15235/18, справа № 640/2215/19, в Окружному адміністративному суд м. Києва, справа № 820/1767/18, у Другому апеляційному адміністративному суді, справа № 640/21841/18, у Шостому апеляційному адміністративному суді. У зв'язку з цим, відповідач не може забезпечити присутність свого представника на підготовчому засіданні у справі № 160/1873/19 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Тому, з метою не затягування строків розгляду справи № 160/1873/19 просить суд провести підготовче засідання за відсутності відповідача, на підставі наданих Держгеонадрами матеріалів.

У судове засідання з'явився представник позивача.

Представник позивача заперечував проти задоволення заяви про залишення адміністративного позову без розгляду.

Представник відповідача надав клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності.

Суд, заслухавши думку позивача, доводи відповідача, викладені в заяві, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Щодо застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд зазначив, що дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Отже, для вирішення питання про застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно встановити початок його перебігу.

Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що 05.01.2017 листом від 23.12.2016 року № 24080/03/14-16 відповідач повідомив позивача про те, що оскаржуваним наказом Державної служби геології та надр України № 489 від 19.12.2016 року була зупинена дія спеціальних дозволів на користування надрами № 4921 від 24.02.2009 року та № 4922 від 24.02.2009 року.

У відповідь 16.01.2017 року позивач направив на адресу відповідача лист № 16/01/17-3, в якому повідомив його про виправлення порушення, яке на його думку мало місце. Проте, за твердженнями ТОВ «Проско ресурси», жодної письмової відповіді з того часу воно не отримувало. При цьому, за поясненнями позивача, нещодавно за відомостями з офіційного сайту Державної служби геології та надр України йому стало відомо, що дія обох спеціальних дозволів на користування надрами з моменту зупинення так і не була поновлена аж до дати закінчення їх дії (27.09.2017 року).

Тому, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 26.02.2019 року, то оцінюючи обставини справи, за яких позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів, початок перебігу строку для звернення до адміністративного суду починається у лютому 2019 року.

Надаючи оцінку вказаним обставинам справи, суд прийшов до висновку про те, що позивачем не пропущений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, що було встановлено і під час відкриття провадження у справі та відображено в ухвалі суду від 22.03.2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, а також те, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у визначений ст. 122 КАС України шестимісячний строк, суд не знайшов правових підстав для визнання пропущеним строку звернення до суду з адміністративним позовом та залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Проско ресурси» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 15.05.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька