Ухвала суду № 81725283, 15.05.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

15 травня 2019 р. Справа № 120/1544/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс Михайло Богданович, перевіривши матеріали позовної заяви:

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до: Немирівської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (Тульчинське відділення)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Немирівської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (Тульчинське відділення) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно із п.п. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується за ставками 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Крім того, в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1921,00 грн.

Як видно із матеріалів позовної заяви позивач - фізична особа - підприємець просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України (Немирівської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (Тульчинське відділення)) від 26.11.2018 року №100019/3208006633 про відмову у реєстрації податкової накладної фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1 від 19.10.2018 року.

- зобов'язати Немирівську державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області (Тульчинське відділення) зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1 від 19.10.2018 року.

Отже, в позовній заяві заявлено дві окремі позовні вимоги. Разом з тим, позивач помилково вважає, що заявлені позовні вимоги є майновими.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В залежності від правової природи оспорюваного рішення суб’єкта владних повноважень, спір щодо оскарження такого рішення може утворювати вимоги як майнового так і немайнового характеру.

Основним критерієм розмежування майнових і немайнових вимог є те, що майнові вимоги пов'язані із оскарженням рішень, що безпосередньо впливають на майновий стан фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Тому, вимоги позивача про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, які безпосередньо не впливають на склад майна позивача є немайновими.

З огляду на викладене, вважаю, що в цьому адміністративному позові заявлено дві окремі вимоги немайнового характеру. При цьому, вимога визнати незаконним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України (Немирівської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (Тульчинське відділення)) від 26.11.2018 року №100019/3208006633 та вимога про зобов'язання Немирівської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (Тульчинське відділення) зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1 від 19.10.2018 року, пред'явлені до різних суб'єктів владних повноважень.

Відтак, позивач (фізична особа - підприємець) за подачу до адміністративного суду позову, що містить дві вимоги немайнового характеру, повинен сплатити судовий збір в розмірі 3842,00 грн (1921,00 грн (ставка судового збору) * 2 (кількість вимог немайнового характеру)).

Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено дублікат квитанції № 0.0.1344518420.1 від 06.05.2019 року про сплату судового збору в розмірі 770,00 грн.

Тому, позивачу слід доплатити суму судового збору в розмірі 3072,00 грн, що становить різницю між сумою судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду та сумою судового збору, який фактично сплачено позивачем (3842,00 грн - 770,00 грн).

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Порядок адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, визначений ст. 56 Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117.

Як видно із позовної заяви, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації - на підставі розгляду наданих позивачем документів було прийнято рішення від 26.11.2018 року №100019/3208006633 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 19.10.2018 року.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивачем була подана скарга від 04.12.2018 року до вищестоящого органу.

Комісією з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України було прийнято рішення від 13.12.2018 року № 50968/3208006633/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення - без змін.

Відповідно до п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Згідно із п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10 - денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

З системного аналіз наведених норм, слід дійти висновку, що максимальний строк розгляду скарги та направлення рішення, яким контролюючий орган вирішує скаргу платника податків, становить 10 днів.

Відтак, 13.12.2018 року було закінчено процедуру адміністративного оскарження. Однак, із матеріалів позовної заяви неможливо встановити дату отримання позивачем рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 13.12.2018 року № 50968/3208006633/2, з якої мав би розпочатися трьохмісячний термін, встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України, для судового оскарження рішення від 26.11.2018 року №100019/3208006633 про відмову у реєстрації податкової накладної фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1 від 19.10.2018 року.

Разом із тим, із позовною заявою позивач звернувся до адміністративного суду лише 06.05.2019 року, що видно із штампу оператора поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла позовна заява.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, позивачу слід уточнити дату отримання рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 13.12.2018 року №50968/3208006633/2, з метою з'ясування питання про дотримання строку звернення із позовом до адміністративного суду. У випадку коли такий строк пропущено, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, крім іншого, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як видно із п. 1 прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення від 26.11.2018 року №100019/3208006633 про відмову у реєстрації податкової накладної фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1 від 19.10.2018 року, а в її мотивувальній частині (аркуш позовної заяви 7) позивачем обґрунтовується неправомірність іншого рішення, а саме: №238825/32083341 від 20.10.2017 року.

При цьому, позивач застосовує норми Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка втратила чинність (аркуш позовної заяви 7).

Водночас, оскаржуючи рішення, про яке зазначено в прохальній частині позовної заяви, позивач вказує, що таке прийнято щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 1 від 19.10.2018 року. Проте, в мотивувальній частині позовної заяви позивача мова йде про іншу податкову накладну, зокрема № 5 від 22.09.2017 року.

Також позивачем у вступній частині позовної заяви відповідачем зазначено Немирівську державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області (Тульчинське відділення), водночас вимоги в прохальній частині позовної заяви фактично заявлено до Головного управління ДФС у Вінницькій області чи Державної фіскальної служби України.

Відтак, позивач помилково ототожнює Немирівську державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області (Тульчинське відділення) та Головне управління ДФС у Вінницькій області, Державну фіскальну службу України, оскільки Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, для різних органів Державної фіскальної служби України та їх комісій (регіонального чи центрального рівня), визначено відмінний обсяг повноважень.

Тому, позивачу слід привести у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, вступну частину позовної заяви (щодо найменування відповідача) із її прохальною частиною.

При цьому, наведений недолік стосується вимог до позовної заяви за формою та змістом, а не повноважень чітко визначених органів Державної фіскальної служби України, оскільки надання оцінки належності чи неналежності відповідача на стадії відкриття провадження є передчасним.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб доплати судового збору в розмірі 3072,00 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Вінниці/, м. Вінниця/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38054707, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, р/р 34318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача, Вінницький окружний адміністративний суд) та подачі до суду оригіналу платіжного документу про доплату судового збору.

Крім того, для повного усунення недоліків позовної заяви позивачу слід уточнити дату отримання рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 13.12.2018 року №50968/3208006633/2. У випадку пропущення строку звернення із позовом до адміністративного суду, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку.

Також позивачу необхідно привести у відповідність вступну, мотивувальну та прохальну частину позовної заяви, уточнивши суб'єктний склад відповідачів за позовною заявою.

Окрім цього, згідно ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Тому, якщо на думку позивача, при вирішенні питання про відкриття провадження та подальшому розгляді справи слід застосовувати норми Кодексу адміністративного судочинства України, які втратили чинність, йому потрібно надати письмові пояснення із посиланням на правила дії законів у часі, які на його думку необхідно враховувати при вирішенні цього спору.

Керуючись ст. 122, 160, 161, 169, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Немирівської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (Тульчинське відділення) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали направити на адресу позивача.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович