Ухвала суду № 81725229, 15.05.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

15 травня 2019 р. Справа № 120/1543/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Демитор Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області, Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

11.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області, Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1921 гривень.

Так, як слідує змісту прохальної частини позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, яка пов’язана із оскарженням дій відповідача щодо прийняття вимоги та її скасування.

Крім того, позивачем також заявлено вимоги про зобов’язання відповідача вчинити дії, яка є вимогою немайнового характеру, а також вимоги щодо визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця від 11.03.2019 року про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно, які є двома окремими рішенням суб’єкта владних повноважень та об’єктами справляння судового збору.

Таким чином, в межах даної позовної заяви позивачем заявлено 1 вимогу майнового характеру (скасування вимоги про сплату боргу від 05.11.2018 року) та три окремі вимоги немайнового характеру ( зобов’язання вчинити дії щодо виключення запису про нього як «фізична особа-підприємець» з інформаційної системи та інших інформаційних носіїв ГУ ДФС у Вінницькій області та скасування двох рішень суб’єкта владних повноважень).

Із наведеного слідує, що належна до сплати сума судового збору за подання даного адміністративного позову становить 3073,6 грн.

До матеріалів позовної заяви позивачем подано квитанцію про сплату судового збору в сумі 768,40 грн.

Відтак, позивачу потрібно здійснити різницю доплати судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу положень пункту 1.3 ст. 1 ПК України, цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового Кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Із наведеного слідує, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

В той же час, положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019 року.

В даному ж випадку, оскаржувана позивачем вимога винесена відповідачем 05.11.2018 року, а до суду адміністративний позов подано лише 11.05.2019 року, тобто поза межами 10-денного строку, визначеного Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

При цьому, як слідує із змісту позовної заяви, позивач особисто зазначає, що оскаржувану вимогу він отримав 09.11.2018 року.

В той же час, як слідує із матеріалів позовної заяви, 19.11.2018 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Вінницькій області зі скаргою на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2018 року № Ф-6121-17.

На свою скаргу, позивач отримав лист від Головного управлння ДФС у Вінницькій області № 10598/В/02-32-10-01 від 21.11.2018 року, в якому вказано право оскарження вимоги шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України.

28.11.2018 року позивач звернувся до ДФС України про оскарження вимоги про сплату боргу № Ф-6121-17 від 05.11.2018 року.

Рішенням ДФС України №270/6/99-99-11-05-02-25 від 09.01.2019 року скаргу позивача залишено без розгляду у зв’язку із пропущенням 10-денного терміну даного для оскарження цієї вимоги.

Рішення за наслідками розгляду даної скарги отримав 09.01.2019 року про що він особисто зазначає у позовній заяві.

Разом із тим, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Як уже зазначалось вище, рішення за наслідками розгляду скарги від 28.11.2019 року позивач отримав 09.01.2019 року, однак до суду із вимогами щодо скасування податкової вимоги він звернувся лише 11.05.2019 року, тобто із пропуском тримісячного строк, встановленого ч. 4 ст. 122 КАС України.

Крім того, особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено в статті 287 КАС України.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

В даному випадку, позивач також просить суд визнати протиправними та скасувати рішення ДВС від 11.03.2019, однак до суду із даною позовною заяво звернувся лише 11.05.2019 року, тобто із пропуском 10-денного строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відтак, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Крім того, відповідно до ч. 1-3 статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Отже, положення КАС України передбачаються розгляд адміністративних справ в порядку загального або спрощеного позовного провадження.

Як уже зазначалось вище, в межах даного адміністративного позову, позивач, окрім іншого, просить суд визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо формування податкової вимоги № Ф-6121-17 від 05.11.2018 року та скасувати її.

Дані вимоги, в силу положень ст. 12 КАС України підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В той же час, глава 11 КАС України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Параграф 2 зазначеної глави регулює питання розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

При цьому, позовне провадження в окремих категоріях термінових адміністративних справ спрямоване на спрощений та прискорений (терміновий) розгляд певної категорії справ.

Так, положеннями ч. 1 ст. 287 КАС України, які встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (тобто, є спеціальною нормою по відношенні до загальної, викладеної в статті 12 КАС України), визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

В даному ж випадку, в межах даної позовної заяви позивач також заявляє вимоги щодо визнання протиправними та скасування постанов центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 11.03.2019 року про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно.

Таким чином, дану позовну заяву, в частині вимог, скерованих до відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області належить розглядати за правилами окремих категорій термінових адміністративних справ, тобто, у десятиденний строк.

Із наведеного слідує, в межах одної позовної заяви позивачем об’єднаної позовні вимоги, частину яких належить здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, а іншу частину розглядати за правилами окремих категорій термінових адміністративних справ (у десятиденний строк).

Наведені обставини унеможливлюють розгляд даних вимог в межах одного позовного провадження.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 172 КАС України визначено, що в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

З огляду на викладене, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 172 КАС України, врахувавши при цьому, що вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та скасування постанов державного виконавця не можуть бути розглянуті в межах одного позовного провадження, так як підлягають розгляду за різними правилами та різними строками.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області, Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:

1. Надання доказів сплати решти суми судового збору 2305,2 грн.

2. Надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із вимогами щодо визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо формування податкової вимоги від 05.11.2018 року № Ф-6121-17 та її скасування.

3. Надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із вимогами щодо визнання протиправними та скасування постанов Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 11.03.2019 року

4. Приведення змісту прохальної частини позовної заяви у відповідність до вимог ст. 172 КАС України або письмових пояснень з приводу можливості розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позовного провадження із відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Демитор Наталія Володимирівна