Ухвала суду № 81724982, 15.05.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" травня 2019 р. Справа № 925/555/19

Суддя господарського суду Черкаської області Васянович А.В., розглянувши

заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс”,

м. Черкаси

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю “Оптторг -15”,

м. Київ

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області від товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” надійшла заява до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю “Оптторг -15” про видачу судового наказу.

Звертаючись до господарського суду Черкаської області з даною заявою заявник вказував, що відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до ст. 149 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

В даному випадку посилання заявника на норми ч. 3 ст. 30 ГПК України є помилковими, оскільки заяву про видачу судового наказу подано до суду з підстав невиконання боржником грошового зобов’язання по договору оренди від 06 квітня 2016 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Фортекс” та товариством з обмеженою відповідальністю “Оптторг -15”, а не з приводу нерухомого майна.

Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

В договорі оренди від 06 квітня 2016 року не визначено, що договір в частині виконання орендарем грошового зобов’язання зі сплати коштів за оренду виконується виключно за місцем знаходження орендованого майна, тобто в м. Черкаси.

Натомість, п.4.3 договору визначає, що оплата здійснюється банківським переказом на рахунок орендодавця.

Крім того слід вказати, що частиною 4 ст. 152 ГПК України визначено, що суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що боржник знаходиться в м. Києві.

Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю (ч. 5 ст. 152 ГПК України).

За таких обставин заява про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами підлягає направленню до господарського суду м. Києва за територіальною підсудністю.

Відповідно до ч.3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 27, 29, 31, 149, 152, 234, ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Фортекс” про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами надіслати за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя А.В. Васянович