Рішення № 81724685, 06.05.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року Справа № 915/1100/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Смородінової О.Г., суддів Ткаченка О.В., Олейняш Е.М.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 )

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20, а/с № 34),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області (57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Одеська, 4),

про: визнання недійсними договорів

за участю представників учасників справи:

від позивача: Лебедін Ю.І. - адвокат за ордером

від відповідача: Стасюк О.Д. - за довіреністю

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 02.10.2018 (вх. № 12962/18) до відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, в якій просить:

1) визнати недійсним Договір від 28.12.2011 № 1341 про внесення змін до Договору від 02.08.2006 № 8-Д купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні, укладеного між ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем, та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області;

2) визнати недійсним Договір від 08.08.2014 № 481 про внесення змін до Договору від 02.08.2006 № 8-Д купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні, укладеного між ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем, та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області.

Ухвалою суду від 05.11.2018, після усунення недоліків позовної заяви, останню було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1100/18, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір від 02.08.2006 № 8-Д купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва проданого на аукціоні; договір від 28.12.2011 за № 1341 про внесення змін до договору № 8-Д від 02.08.2006 купівлі-продажу незавершеного будівництва; договір від 08.08.2014 за № 481 про внесення змін до договору № 8-Д від 02.08.2006 купівлі-продажу незавершеного будівництва; застосування статей 215, 216, 257 Цивільного кодексу України, статті 30 Закону України «Про приватизацію державного майна» та пункту 4.3 Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 № 605. Зазначає, що відповідно до договорів від 28.12.2011 № 1341 та від 08.08.2014 № 481, укладених між позивачем і відповідачем на підставі рішень Рибаківської сільської ради від 20.09.2011 № 31 та від 29.08.2014 № 54, позивачу продовжено строк добудови об'єкта незавершеного будівництва («Піонерський табір», розташований за адресою: с. Рибаківка, Березанський район, Миколаївська область), набутого позивачем у власність на підставі договору купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта будівництва, придбаного на аукціоні. Позивач стверджує, що відповідні рішення Рибаківською сільською радою не приймалися, а тому вважає, що договори від 28.12.2011 № 1341 та від 08.08.2014 № 481 укладені без погодження з органом місцевого самоврядування, у зв'язку з чим повинні бути визнані недійсними.

У відзиві від 20.11.2018 № 07/1099, що надійшов до суду 21.11.2018, відповідач проти позову заперечує, посилаючись на рішення Рибаківської сільської ради 20.09.2011 № 31 та від 29.08.2014 № 54, лист відповідача від 31.08.2011 № 14-11-01388, звернення позивача до відповідача про укладання договору від 28.12.2011 № 1341, рішення органу приватизації, що оформлені протоколами засідання комісії з питань внесення змін до договорів купівлі - продажу державного майна, а також обставину розірвання договору від 02.08.2006 № 8-Д купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2018 у справі № 915/244/18, зміненим постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2018; пункт 4.3 Порядку внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 № 605. Зазначає, що позивач власноруч надав відповідачу рішення Рибаківської сільської ради від 20.09.2011 № 31, про відсутність якого стверджує у позові. Вважає, що за наявності згоди позивача, згоди органу місцевого самоврядування, рішення органу приватизації про внесення змін до договору, порушень чинного законодавства під час укладання договорів від 28.12.2011 № 1341 та від 08.08.2014 № 481 не відбулось.

Ухвалою від 27.11.2018 суд відмовив у задоволенні заяви позивача б/н від 26.11.2018 (вх. № 15464/18 від 27.11.2018) про витребування доказів, за власною ініціативою залучив до участі у справі Коблівську сільську раду Березанського району Миколаївської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою від 29.11.2018 суд повернув заяву позивача б/н від 26.11.2018 (вх. № 15465/18 від 27.11.2018) про забезпечення позову та доданий до неї документ.

05.12.2018 позивач надав відповідь на відзив (вх. № 16075/18 від 05.12.2018), в якому вказував, що відповідачем не надано жодного належного доказу існування рішень Рибаківської сільської ради від 20.09.2011 № 31 та від 29.08.2014 № 54 та наполягав на тому, що такі рішення не приймалися.

Ухвалою від 27.12.2018 суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 28.01.2019 суд за клопотанням представника позивача постановив здійснювати розгляд справи № 915/1100/18 колегіально у складі трьох суддів.

04.02.2019 суд постановив ухвалу, якою прийняв господарську справу № 915/1100/18 до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смородінова О.Г., судді - Ткаченко О.В., Олейняш Е.М.

15.02.2019 до суду від відповідача надійшла заява № 07/198 від 14.02.2019 про застосування строків позовної давності.

Ухвалою від 27.02.2019 суд частково задовольнив заяву позивача б/н від 26.02.2019 (вх. № 3111/19) про витребування доказів та витребував у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області оригінали рішень Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 31 від 20.09.2011 та № 54 від 29.08.2014.

Ухвалою від 05.04.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача № 07/286 від 06.03.2019 про залучення до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Барскова А.В. та закрив підготовче провадження у справі.

У судовому засіданні 06.05.2019 при розгляді справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та заяві про застосування строку позовної давності, просив відмовити у позовних вимогах.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, свого представника у судове засідання жодного разу не направила, пояснень по суті спору не надала, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином.

Відповідно до змісту статей 195, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд 06.05.2019 за результатами розгляду даної справи проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Щодо договору від 02.08.2006 № 8-Д купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, зміни до якого вносилися спірними договорами від 28.12.2011 № 1341 та від 08.08.2014 № 481

02.08.2006 між відповідачем (продавцем) та позивачем (покупцем) було укладено нотаріально посвідчений договір №8-Д купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні, відповідно до умов пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт приватизації об'єкт незавершеного будівництва «Піонерський табір», розташований за адресою: АДРЕСА_3 Березанський район, село Рибаківка, на земельній ділянці 5,12 га, відповідно до Державного акту на право користування землею №54, а покупець зобов'язався прийняти вказаний об'єкт незавершеного будівництва і сплатити його вартість.

Пунктом 5.3 цього договору позивач був зобов'язаний завершити будівництво ОНБ, як об'єкта сімейного відпочинку, та ввести його в експлуатацію протягом 5 років від дати нотаріального посвідчення цього договору.

Пункт 5.5 договору передбачав, що у разі неможливості завершення будівництва в установлені пунктом 5.3 цього договору строки, за наявності відповідних обґрунтувань, строки завершення будівництва можуть змінюватися за рішенням продавця та органу місцевого самоврядування з укладанням додаткового договору.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2018 у справі № 915/244/18 встановлено істотне порушення ОСОБА_1 . , як покупцем, істотних умов договору № 8-Д купівлі-продажу (приватизації), зокрема, тривале невиконання обов'язку із завершення будівництва та введення в експлуатацію ОНБ, як об'єкта сімейного відпочинку.

На цій підставі зазначеним рішенням суду договір № 8-Д купівлі-продажу (приватизації) було розірвано. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2018 у справі № 915/244/18 змінене постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 в частині виключення з описової частини рішення висновку про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.06.2018 про застосування строку позовної давності та доповнення мотивувальної частини рішення висновком про відсутність підстав для застосування позовної давності у спорі. В іншій частині рішення суду залишене без змін.

Щодо договору від 28.12.2011 № 1341 про внесення змін до договору від 02.08.2006 № 8-Д купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні, укладеного між позивачем та відповідачем

Матеріали справи свідчать, що 29.08.2011 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій просив відповідача продовжити термін добудови об'єкта незавершеного будівництва до 02.08.2014.

Листом від 31.08.2011 № 14-11-01388 відповідач повідомив позивачу, що для прийняття рішення з порушеного ним питання позивач повинен надати відповідачу рішення органу місцевого самоврядування про згоду на продовження строку добудови об'єкта незавершеного будівництва та проект додаткової угоди, що містить зміни до договору купівлі-продажу.

20.09.2011 Рибаківська сільська рада Березанського району Миколаївської області прийняла рішення № 31 про надання позивачу дозволу на продовження терміну дії забудови на три роки до 2014 року виконання умов договору № 8-Д купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, проданого шляхом викупу (Піонерський табір, розташований за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка) 02.08.2006.

28.12.2011 позивач у відповідь на лист відповідача від 31.08.2011 № 14-11-01388 надав відповідачу рішення органу місцевого самоврядування про згоду на продовження строку добудови об'єкта незавершеного будівництва та проект додаткової угоди, що містить зміни до договору купівлі-продажу із супровідним листом від 20.12.2011.

28.12.2011 на засіданні комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна Регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області вирішено надати згоду позивачу на внесення змін до пункту 5.3 договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «Піонерський табір» від 02.08.20016 № 8-Д у частині продовження терміну його добудови як об'єкта сімейного відпочинку та введення його в експлуатацію до 02.08.2014 із залученням інвестицій.

28.12.2011 позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «Піонерський табір» від 02.08.2006 № 8-Д, який було посвідчено приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Барсковим А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1341.

Пунктом 1.1 цього договору викладено в новій редакції пункт 5.3 договору від 02.08.2006 № 8-Д, зокрема, встановлено строк завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію до 02.08.2014.

Зазначені обставини підтверджуються копіями договорів, листуванням між позивачем та відповідачем, протоколом засідання комісії відповідача, а також оригіналом рішення Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 20.09.2011 № 31.

Отже, позивач власноруч надав відповідачу рішення органу місцевого самоврядування про згоду на продовження добудови об'єкта незавершеного будівництва серед додатків до заяви від 20.12.2011.

За текстом заяви не зазначено дати прийняття та номера цього рішення, але, враховуючи зміст протоколу засідання комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна від 28.12.2011, текст договору від 28.12.2011 № 1341, вбачається, що позивач надав відповідачу саме рішення від 20.09.2011 № 31. Крім того, позивач за текстом позовної заяви також зазначає, що укладення договору від 28.12.2011 № 1341 відбулося на підставі звернення позивача та рішення Рибаківської сільської ради від 20.09.2011 № 31.

Позивач заперечує обставину прийняття Рибаківською сільською радою рішення від 20.09.2011 № 31, посилаючись на листи Рибаківського сільського голови, Коблівського сільського голови, архівного сектору Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, в яких йдеться, що зазначене рішення Рибаківською сільрадою не приймалося.

Крім того, позивач просить суд виключити оригінал рішення Рибаківської сільської ради від 20.09.2011 № 31 з числа доказів у справі.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд приймає оригінал рішення Рибаківської сільської ради від 20.09.2011 № 31 як належний, допустимий та достовірний доказ, оскільки він є первинним доказом, тобто першоджерелом. Листи, копії яких надані позивачем, щодо неіснування зазначеного рішення, є похідними, тобто такими, що ґрунтуються на сприйнятті тих чи інших обставин підписантами цих листів.

У справі, що розглядається, обставина існування (прийняття сільрадою) відповідного рішення підтверджується безпосередньо оригіналом цього рішення. Позивачем не надано доказів недостовірності цього рішення, його скасування тощо.

Посилаючись на звернення до Головного управління Національної поліції України у Миколаївській області із заявою від 25.01.2019 з питання достовірності рішень Рибаківської сільської ради та дій відповідача, позивач не надав суду жодної інформації щодо внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за цією заявою та будь-якої іншої інформації щодо стану кримінального провадження, у разі якщо таке було зареєстроване.

Позивач не заперечує обставини добровільності підписання ним договору від 08.08.2014 № 481, укладання якого було б можливим лише за умов виконання позивачем як заявником вимог чинного законодавства щодо надання відповідачу рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на продовження терміну добудови об'єкта незавершеного будівництва.

Як зазначено вище, рішення Рибаківської сільської ради від 20.09.2011 № 31 було надане позивачем відповідачу серед додатків до заяви про продовження терміну добудови об'єкта сімейного відпочинку.

Пояснень щодо мотивів та підстав власноручного надання відповідачу рішення органу місцевого самоврядування, яке, за твердженням позивача, не існує, а також укладання спірного договору на підставі цього рішення, позивач суду не надав.

Враховуючи все вищезазначене, суд відхиляє аргумент позивача про відсутність погодження органу місцевого самоврядування на укладання договору від 28.12.2011 № 1341, на яку позивач посилається в підтвердження недійсності цього договору.

На підставі вищенаведеного суд не встановив будь-яких порушень суб'єктивних прав позивача внаслідок укладання договору від 28.12.2011 № 1341.

Щодо укладання договору від 08.08.2014 № 481 про внесення змін до Договору від 02.08.2006 № 8-Д купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні, укладеного між позивачем та відповідачем

Як вбачається з наданих суду доказів, 05.08.2014 на засіданні комісії з питань внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна Регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області вирішено надати згоду позивачу на внесення змін до пункту 5.3 договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «Піонерський табір» від 02.08.20016 № 8-Д у частині продовження терміну його добудови як об'єкта сімейного відпочинку та введення його в експлуатацію до 01.08.2017 із залученням інвестицій: до 30.12.2014 - 50,0 тис. грн, 01.07.2015 - 150,0 тис. грн, 30.12.2015 - 50,0 тис. грн, 01.07.2016 - 100 тис. грн, 30.12.2016 - 100 тис. грн, 01.08.2016 - 300 тис. грн.

При цьому за текстом відповідного протоколу від 05.08.2014 комісія посилається на рішення Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 29.08.2014 № 54 про надання покупцю ОСОБА_1 згоди на продовження строку завершення будівництва та введення в експлуатацію ОНБ «Піонерський табір», розташованого за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, терміном до 01.08.2017.

08.08.2014 позивач та відповідач уклали договір про внесення змін до договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «Піонерський табір» від 02.08.2006 № 8-Д, який було посвідчено приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Барсковим А.В. 08.08.2014 та зареєстровано в реєстрі за № 481.

Пунктом 1.1 цього договору викладено в новій редакції пункт 5.3 договору від 02.08.2006 № 8-Д, зокрема, встановлено строк завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію до 01.08.2017.

При цьому за текстом договору від 08.08.2014 № 481 міститься посилання на рішення Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 29.08.2014 № 54 як на документ, згідно з яким діє позивач.

Крім того, відповідач надав суду оригінал рішення Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 54, датованого 29.08.2014.

З аналізу наведеного, суд зазначає, що станом на 08.08.2014 фізично не могло існувати рішення органу місцевого самоврядування, датоване 29.08.2014.

Сторони в заявах по суті не посилались на зазначені розбіжності у датах документів і не надавали суду жодних пояснень з цього приводу, але суд вважає цю обставину такою, що має значення для правильного вирішення спору.

У зв'язку з цим суд робить висновок, що станом на дату укладання договору від 08.08.2014 № 481 було відсутнє рішення Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 29.08.2014 № 54, на яке відповідач посилається в обґрунтування наявності погодження органу місцевого самоврядування на укладання відповідного договору.

Одночасно, у зв'язку із наявністю по даній справі заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд вбачає підстави для застосування позовної давності до позовних вимог в частині визнання недійсним договору від 08.08.2014 № 481 з таких підстав.

За нормами статті 257 та частини першої статті 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач не обґрунтовує за текстом заяв по суті справи і не доводить суду, у чому саме полягає порушення його прав чи законних інтересів у зв'язку з укладенням ним договору від 08.08.2014 № 481 з відповідачем, разом із тим, просить визнати цей договір недійсним, з чого випливає, що саме з укладенням цього договору позивач пов'язує порушення його права або інтересу.

Позивач не заперечує власноручного підписання зазначеного договору та усвідомлення ним його змісту, підстав і наслідків його укладення.

Як зазначалося вище, з тексту договору від 08.08.2014 № 481 чітко вбачається розбіжність у датах укладання сторонами і посвідчення нотаріусом цього договору (08.08.2014) із датою прийняття рішення органом місцевого самоврядування (29.08.2014), з посиланням на яке укладався цей договір.

Отже, позивач повинен був дізнатися про відсутність рішення Рибаківської сільської ради від 29.08.2014 № 54 уже під час укладання договору від 08.08.2014 № 481, тобто підписуючи договір 08.08.2014.

Таким чином, позивач пропустив трирічний строк звернення до суду (05.10.2018) з вимогами про визнання недійсним договору від 08.08.2014 № 481 про внесення змін до Договору від 02.08.2006 № 8-Д купівлі-продажу (приватизації) державного майна об'єкта незавершеного будівництва, проданого на аукціоні, укладеного між ним та відповідачем. Поважних причин пропущення цього строку позивачем суду не наведено.

Розв'язуючи спір між сторонами, який полягає в оцінці дійсності договорів від 08.08.2014 № 481 від 28.12.2011 № 1341, суд застосував відповідні норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», чинних на момент укладення спірних договорів, Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.10.1998 № 2041, чинного на дату укладання договору від 28.12.2011 № 1341, та Порядку внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 № 605, чинного станом на дату укладання договору від 08.08.2014 № 481.

Зокрема, відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з пунктом другим частини другої статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним відноситься до способів захисту цивільних прав та інтересів.

За нормами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, якими передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» в редакції, чинній станом на дату укладення спірних договорів, у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

Пункт 4.3 Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.10.1998 № 2041, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.1998 за № 717/3157 станом на дату укладення договору від 28.12.2011 № 1341, встановлював, що у разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва стосовно продовження термінів будівництва, заявник, крім документів, визначених у цьому пункті, повинен надати рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду.

Аналогічну норму містить пункт 4.3 Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 03.05.2012 № 605, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 за № 742/21055.

Отже, внесенню змін до договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва стосовно продовження термінів будівництва повинно передувати прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про згоду на продовження такого строку і обов'язок надання такого рішення до органу приватизації покладений на заявника.

За правилами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вже вище було наведено, на виконання вищевказаних норм чинного законодавства для укладення договору від 28.12.2011 № 1341 позивач надав відповідачу рішення Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 20.09.2011 № 31 про надання йому дозволу на продовження терміну добудови об'єкта незавершеного будівництва, існування якого підтверджується оригіналом цього рішення.

Ця обставина була встановлена судом, підтверджена матеріалами господарської справи та не спростована належними і допустимими доказами.

Отже, на переконання суду, у частині позовних вимог про визнання недійсним договору від 28.12.2011 № 1341 необхідно відмовити позивачу за необґрунтованістю та недоведеністю.

В частині ж задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору від 08.08.2014 № 481 суд відмовляє позивачу за спливом строку позовної давності, оскільки про обставину відсутності рішення Рибаківської сільської ради від 29.08.2014 № 54 станом на дату укладання цього договору позивач повинен був дізнатися у день підписання цього договору - 08.08.2014. Натомість, з позовними вимогами про визнання цього договору недійсним позивач звернувся до суду лише у жовтні 2018 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

У зв'язку з відмовою в позові, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 34, 73, 74, 76-78, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20, а/с № 34; ідентифікаційний код 20917284).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області (57453, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Одеська, 4; ідентифікаційний код 04375748).

Дата складення повного тексту судового рішення - « 15» травня 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Смородінова

Судді О.В. Ткаченко

Е.М. Олейняш