Рішення № 81720833, 11.05.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа F 727/11794/17

Провадження F 2/727/244/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді Чебан В.М.

при секретарі Меренчук Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача ОСОБА_1, посилаючись на те, що між ПАТ «Альфа - Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір F500918360 від 23.10.2013 року на суму 15500 грн.

30.09.2014 року між ПАТ «Альфа - Банк» та ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» було укладено Договір факторингу, відповідно до якого до ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором F500918360 від 23.10.2013 року.

10.10.2016 року між ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» укладено договір факторингу F2016-1ДМГ/ЄАПБ, згідно якого ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4», а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача .

Відповідно до Додатку F 1 - 1 до Договору факторингу F2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 року, характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27683,48 грн., з яких 14355,76 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 9727,72 грн. - заборгованість за процентами та комісією, 3600,00 грн. - пеня, штраф, неустойка.

Згідно умов кредитного договору, позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Вказують, що незважаючи на умови договору, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором F500918360 від 23.10.2013 року в сумі 27683,48 грн., а також понесені ним судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без їх участі, згідно якої вимоги позову підтримують в повному обсязі, просять суд стягнути з відповідача всю суму заявлених позовних вимог за кредитним договором та судовий збір, а також не заперечують щодо винесення заочного рішення. Також надали суду відповідь на відзив на позов відповідача.

Відповідач в судове засідання не зFявився, хоча був повідомленим про час та місце розгляду даної справи в суді, однак від його представника надійшла заява про розгляд справи у відсутність відповідача. Також представник відповідача спрямував до суду письмовий відзив на позов, згідно якого просять суд відмовити у позові ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у звFязку з відсутність належних документів, які б підтверджували перехід права вимоги від ПАТ «Альфа F Банк» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що між ПАТ «Альфа - Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір F500918360 від 23.10.2013 року на суму 15500 грн. 00 коп. (т.1 а.с.6-8).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 27683,48 грн., з яких 14355,76 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 9727,72 грн. - заборгованість за процентами та комісією, 3600,00 грн. - пеня, штраф, неустойка, що підтверджується розрахунком заборгованості (т.1 а.с.16).

30.09.2014 року між ПАТ «Альфа - Банк» та ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» було укладено Договір факторингу, відповідно до якого до ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором (т.1 а.с.20-22).

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, як вбачається з матеріалів справи на підтвердження позовних вимог, а саме відступлення права вимоги за кредитним договором F500918360 від 23.10.2013 рокуТОВ « ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало витяг з Додатку F1-1 до Договору факторингу F2016-1 ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 року характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами між ТОВ «ОСОБА_3 груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (т.1 а.с.19), копію договору факторингу від 30.09.2014 року, укладеного ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ОСОБА_3 груп» (т.1 а.с.20-21), копію додаткової угоди F1 до договору факторингу від 30.09.2014 року, укладеного ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ОСОБА_3 груп» від 08.12.2014 року (т.1 а.с.22), копію договору факторингу F2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 року (т.1 а.с.23-25), копію акту прийому-передачі реєстру боржників за цим договором від 10.10.2016 року (т.1 а.с.26); повідомлення ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» від 24.10.2016 року F001478453-1 (т.1 а.с.18).

Однак, з доданих до позову договорів неможливо встановити передачу на користь ТОВ «ОСОБА_3 груп» саме кредитних зобовFязань ОСОБА_1 за кредитним договором F500918360 від 23.10.2013 рокуна суму 15500 грн. та не вбачається можливим встановити у якому саме обсязі передано право вимоги.

Крім того, відповідно до п. 1.3.договору факторингу від 30.09.2014 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ОСОБА_3 груп» право грошової вимоги вважається відступленим Фактору в день отримання Клієнтом грошових коштів від Фактора у строки і порядку, передбаченому п.3.2. цього Договору, що підтверджується підписанням Акту прийому-передачі прав вимоги за формою наведеною у Додатку 2 до цього Договору. (т.1 а.с.20).

ОбовFязок первісного кредитора у зобов'язанні передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, встановлений ч.1 ст.517 ЦК України.

Проте, в матеріалах справи відсутні відомості щодо підписання сторонами договору від 30.09.2014 року ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ОСОБА_3 груп» акту приймання-передачі прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за договором від 23.10.2013 року F500918360 на суму 15500 грн., що був укладений з ОСОБА_1

При цьому, позивачем додатки до Договору факторингу від 30.09.2014 року не були додані до позовної заяви, а в тексті договору не міститься інформації про ОСОБА_1

Отже, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних доказів про передачу права вимоги від ПАТ «Альфа-банк» до «ТОВ «ОСОБА_3 груп». Документи, які зазначені у цьому договорі як додатки, зокрема, Додатки F1,2 не додано.

Відтак, позивачем не доведено і ту обставину, що відбувся перехід права вимоги від ПАТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ОСОБА_3 груп», оскільки відсутній акт приймання-передачі прав вимоги, який підписується сторонами у відповідності до п. 1.3 договору від 30.09.2014 року, який би свідчив про перехід права вимоги та з якого можливо було б встановити, що відбувся перехід права вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1

При цьому, суд приходить до висновку, що не можна визнати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги від ТОВ «ОСОБА_3 груп» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1, наданий позивачем витяг з додатку F1-1 до договору факторингу F2016-1 ДМГ/ЕАПБ від 10.10.2016 року, зважаючи на те, що у цьому витязі зазначені лише номер і дата кредитного договору та прізвище позичальника, у якому не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та ін.) передавались новому кредитору, як це передбачено ч.1 ст.517 ЦК України. До того ж, вказаний витяг не завірений належним чином, не містить підписів уповноважених осіб та печаток покупця та продавця, її відповідність оригіналу договору не посвідчена в установленому законом порядку, а сформований і підписаний лише працівником ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та містить відтиск печатки лише однієї сторони договору від 10.10.2016 року - позивача. Вказані документи суду в оригіналі надано не було.

Більш того, вказаний витяг не дає можливості встановити, що він є невідFємною частиною Договору факторингу і що право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Крім того, представником позивача разом із запереченнями про застосування строку позовної давності надано «Реєстр боржників до Договору відступлення прав вимоги F20170714» від 14 липня 2017 року, де значиться кредитором (особа, що відступила права) ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», водночас з аналізу зазначених позивачем обставин справи та доданих до позову документів не випливає, що будь-які права щодо відповідача уступалися ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень». Більше того, позивач ніколи не посилався на те, що підставою відступлення вимог до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором F500918360 від 23.10.2013 року є Договір відступлення прав вимоги F20170714 від 14 липня 2017 року.

Натомість у позовній заяві позивач чітко вказав, що права вимоги до відповідача йому уступлено ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» за Договором факторингу F2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 року відповідно до Додатку 1-1 до вказаного Договору факторингу.

Також, з огляду на існування різних реєстрів боржників від 10.10.2016 року та від 14.07.2017 року, суд вважає недоведеним перехід права вимоги до відповідача ОСОБА_1 саме до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», оскільки згідно матеріалів справи після укладення вказаного в позовній заяві договору факторингу F 2016-1 ДМГ/ЕАПБ від 10.10.2016 року стосовно заборгованості ОСОБА_1 був укладений договір від 14.07.2017 року, стосовно цього ж боржника.

Надане ж позивачем повідомлення ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» про відступлення заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором F500918360 від 23.10.2013 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» не містить ні підпису представника, ні печатки ТОВ «ОСОБА_3 ОСОБА_4», що також не є належним доказом у справі.

Згідно з приписами ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Однак, в процесі розгляду справи позивач, незважаючи на наявність відповідного права, не звертався до суду з заявою про витребування доказів, а з урахуванням приписів ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України докази подаються учасниками справи та збирання доказів не є обовFязком суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині першій статті 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобовFязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовFязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не надав до суду однозначних та безспірних доказів на підтвердження того, що він є новим кредитором у зобовFязаннях із відповідачем відповідно до умов зазначеного в позові кредитного договору, що був укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1

З огляду на наведене, враховуючи положення ст.ст.1077, 1078 ЦК України, суд дійшов висновку, що позивачем по справі до суду не надані належні та допустимі докази про перехід до позивача по справі права вимоги за кредитним договором і що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є новим кредитором у зобовFязаннях з відповідачем ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору від 23.10.2013 року, що укладений між первісним кредитором ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем, позивачем не доведено в установленому законом порядку обставин, на які він покликався як на підставу своїх вимог в частині тверджень про перехід до нього права вимоги, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст.13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не підлягають до задоволення. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували даний висновок суду.

Керуючись ст.ст.2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 282, 284, 289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 17 травня 2019 року.

СУДДЯ: