Вирок № 81719645, 14.05.2019, Люботинський міський суд Харківської області

Справа F615/1087/17

Провадження F1-кп/630/6/19

В И Р О К

Іменем України

14 травня 2019 року

м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області

головуючий суддяДем’яненко І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Тимошенко К.О.,

прокурорів Адаменка П.Ф., Пелешенко А.С.Луценко І.В.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

законного представника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в містіЛюботин Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням неповнолітнього

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, учня ІНФОРМАЦІЯ_3,раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкав за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Кобзарівка, вул. Миру,9

за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку)поєднане з проникненням у інше приміщення, кваліфіковане за ч. 3 ст. 185 КК України,за таких обставин.

Неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 08 липня 2017 року близько 00.00 год., маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, шляхом пошкодження віконного скла, через кватирку проник до території фельдшерсько – акушерського пункту КЗОЗ «Центр первинної медико - санітарної допомоги Валківського району» в с. Кобзарівка, розташованого за адресою: вул. Центральна,9, в приміщенні якого зберігались цінності та гроші, де в одній із кімнат він помітив металевий сейф, в якому в конверті для листування знайшов грошові кошти, які передивився та поклав на місце після чого направився до іншої кімнати, де під столом виявив картонну коробку, в якій зберігалися кошти, звідки здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 200 гривень, які належали ОСОБА_4, а за грошима, які він виявив в сейфі вирішив повернутися наступного дня, щоб не бути поміченим його батьками, а саме купленими ласощами на викрадені ним кошти.

Після вчинення злочину,неповнолітній ОСОБА_3 з викраденими коштами з місця вчинення зник, розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 200 грн.

Після цього, 09 липня 2017 року близько 22.00 год., продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, достовірно знаючи, що в металевому сейфі в конверті для листування знаходяться грошові кошти, 09 липня 2017 року о 22.00 годині повторно прибув до території фельдшерсько акушерського пункту КЗОЗ «Центр первинної медико – санітарної допомоги Валківського району» в с. Кобзарівка, розташованого за адресою: вул. Центральна,9, де відчинивши кватирку вікна через яке проникав у перший раз, проник в середину фельдшерсько акушерського пункту КЗОЗ «Центр первинної медико – санітарної допомоги Валківського району» в с. Кобзарівка, звідки з металевого сейфу здійснив крадіжку грошей в сумі 326 гривень, які належать ОСОБА_4 Після вчинення злочину неповнолітній ОСОБА_3 з викраденими коштами з місця вчинення зник, розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 326 грн. Загальна сума завданих ОСОБА_4 збитків становить 526 гривень.

Крім того, ОСОБА_3 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням в житло, вчинене повторно, кваліфіковане за ч. 3 ст. 185 КК України, за таких обставин.

Неповнолітній ОСОБА_3 07 березня 2018 року близько 04.00 години,діючи повторно, маючи прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з корисливих мотивів,усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно – небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, прибув до домоволодіння ОСОБА_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, через хвіртку зайшов у двір та підійшов до дверей будинку, де руками виставив скло на вікні, через яке просунув руку та відчинив із середини вхідні двері в будинок.

Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 зайшов в будинок, звідки здійснив крадіжку грошових коштів в розмірі 250 грн. і чотири пачки цигарок «Philip moriss», які знаходилися на полиці шафи у коридорі та прихожій будинку.

Після вчинення злочину неповнолітній ОСОБА_3 з викраденими коштами з місця вчинення зник, розпорядившись ними на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 359,20 грн.

Також, ОСОБА_3 здійснив незаконне проникнення до житла особи, кваліфіковане за ч.1 ст. 162 КК України, за таких обставин:

Неповнолітній ОСОБА_3, 09 серпня 2018 року близько 00-10 год. маючи прямий умисел направлений на незаконне проникнення до чужого житла, а саме до квартири№ 2 будинку №13 по вул. Миру в с. Кобзарівка Валківського району Харківської області, діючи всупереч волі законного користувача квартири ОСОБА_6 та всупереч вимогам ст. 30 Конституції України, згідно якої «Кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину», не маючи визначених законом підстав та відповідного дозволу власника, усвідомлюючи протиправність своїх дій, прибув до території будинку №13 по вул. Миру с. Кобзарівка Валківського району Харківської області, в якому мешкає ОСОБА_6, яка є співвласником кватири №2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

В подальшому, неповнолітній ОСОБА_3, зі сторони де була відсутня огорожа, підійшов до одного з вікон квартири №2 вказаного будинку, де через кватирку вікна спальної кімнати незаконно проник до середини вказаної квартири, з метою відшукання та заволодіння цінними речами, чим порушив конституційне право громадянина на недоторканість житла.

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні вказаних вище злочинів, щиро розкаявся, причину скоєння злочину пояснити не зміг, викрадене майно витратив на солодощі. Не оспорював фактичні обставини справи, зазначені вище, та підтвердив вчинення злочинів за вказаних вище обставин, надавши відповідні пояснення. Зазначив, що по закінченню досудового розслідування в присутності захисника та законного представника в повному обсязі ознайомився з матеріалами кримінального провадження і не оспорює висновки експертизи та інші докази, зібрані в ході досудового розслідування. Пояснив, що показання надає добровільно, в ході досудового розслідування будь-яке фізичне або психологічне насильство до нього не застосовувалось.

Також у судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3, посилаючись на щире каяття у вчиненні інкримінованих злочинів, свою вину визнав повністю, шкодував за вчиненим, просив вибачення у потерпілих, надав пояснення, що узгоджуються із пред’явленим обвинуваченням та не суперечать йому.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, не може в повній мірі усвідомлювати процесуальні тонкощі розгляду провадження, судом встановлено повний порядок з'ясування обставин та дослідження доказів по справі.

Вина неповнолітнього ОСОБА_3 у повному обсязі доведена в ході судового слідства, та підтверджується наступними належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

По епізоду таємного викрадення чужого майна(крадіжки)СторіжкоЯни Степанівни, поєднаного з проникненням в інше приміщення, кваліфікованого за ч.3 ст. 185 КК України.

Показами неповнолітнього ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що на початку липня 2017 року в нього виникла думка залізти до медпункту та пошукати там коштовності. Раніше він був у цьому приміщенні та знав розташування кімнат, знав, що на вікнах немає решіток, відсутня охорона, а також те, що там зберігаються грошові кошти, бо раніше купляв там ліки. Так, у вихідний день 8 липня 2017 року вночі він зайшов до подвір’я медпункту, заліз на підвіконня, розбив скло, просунув руку і відкрив защепку, так проник до приміщення Кобзарівського ФАП, за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Кобзарівка, вул. Центральна,9. Побоюючись, що його можуть випадково помітити, він світло не вмикав, а лише підпалив папірець. В одній з кімнат він помітив металевий сейф, в якому виявив гроші. Потім він пішов до іншої кімнати, де під столом побачив коробку з грошима, звідки взяв 200 гривень, які, як йому було відомо, належали ОСОБА_4 Потім таким же чином повернувся на подвір’я і пішов додому. За грошима, які він бачив у сейфі, вирішив повернутися згодом, щоб батько не помітив.

На викрадені гроші ОСОБА_3 придбав солодощі. Наступного дня, знаючи, що в сейфі в конверті залишилися гроші, він знову через ту ж кватирку, що і першого разу проник до ФАПУ. Він пройшов до кімнати де стояв сейф, відчини його та з конверту взяв 326 гривень, які частково витратив на ласощі.

Неповнолітній ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що він не може пояснити причину, чому він так вчинив, хоча розумів, що так робити не можна, це поганий вчинок, але все одно, навіть після першого разу вирішив повернутися ще до медпункту, де залишилися гроші.

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_4 надала наступні пояснення. ОСОБА_4 працює фельдшером Кобзарівського ФАП, на початку липня 2017 року вона перебувала у відпустці, до цього вона збирала гроші для проведення ремонту, то були її власні кошти. Зібрані кошти зберігалися в сейфі, котрий стояв в котельні, надійшов терміновий виклик, вона витягувала гроші, а потім в метушні забула зачинити сейф, потім пішла у відпустку. В понеділок зателефонувала санітарка ОСОБА_7 і сказала, що уприміщенні медпункту хтось був, замок незачинений. Прибувши до ФАПу ОСОБА_4 побачила, що замок відчинений, на килимі та на підлозі сліди від кросівок, коли пройшли до котельні, то виявила, що в конверті не всі гроші. Потерпіла відразу здогадалася, що це був ОСОБА_3 бо впізнала слід від його кросівок, бо вони в нього були одні. Крім того, ОСОБА_4 зрозуміла, що він зайшов через вікно, бо були сліди від побілки з підвіконня, поруч з вікном ємність з піском, там також залишився слід. Потерпіла ОСОБА_4 зазначила, що ОСОБА_3 вже не вперше проникає до ФАПу, в травні він також вже вчиняв подібне, але тоді обмежилися розмовою з батьком. На думку потерпілої така поведінка неповнолітнього ОСОБА_3 спровокована відсутністю уваги та турботи з боку батька, який не здійснює належного виховання та піклування за сином, не приділяє уваги його розвитку, стану здоров’я, в результаті чого дитина надана сама собі і такими вчинками привертає увагу.

В судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_7, яка попереджена про кримінальну відповідальність, пояснила наступне. ОСОБА_7 працює санітаркою Кобзарівського ФАП, прийшовши на роботу вранці 10 липня 2017 року вона помітила, що на вхідних дверях порушено замок. Тому вона відразу зателефонувала ОСОБА_4 і стала чекати її приїзду. Коли приїхала ОСОБА_4 вони разом зайшли до приміщення і помітили сліди від кросівок на килимі та підлозі. Потім ОСОБА_4 виявила, що в неї зникли кошти. Згодом вони викликали поліцію.

Крім того, вина ОСОБА_3 за вказаним епізодом обвинувачення підтверджується наступними належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом огляду місця події від 10 липня 2017 року, складеним за участю потерпілої ОСОБА_4, в ході проведення якого було повністю оглянуто територію фельдшерсько акушерського пункту КЗОЗ «Центр первинної медико – санітарної допомоги Валківського району» в с. Кобзарівка, Валківського району, Харківської області, розташованого за адресою: вул. Цетральна,9, з фототаблицею до протоколу огляду місця події ( т.1 а.с.168- 171),

- висновком судової трасологічної експертизи № 828 від 25 липня 2017 року, згідно якого три сліди низу підошв взуття, яких містяться на трьох листах фотопаперу розміром 210 х 99 мм, 210 х105 мм, що надійшли на дослідження, могли бути залишені взуттям, яке було вилучено та належитьЗайцеву Д.С. (т.1 а.с. 188-195),

- протоколом проведення слідчого експерименту від 30 серпня 2018 року з відеозаписом, за участю неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_3, його законного представника та захисника. В ході проведення слідчого експерименту неповнолітній ОСОБА_3 підтвердив обставини, час, місце вчинення злочину, в тому числі механізм та спосіб вчинення злочину, що також відображено в протоколі та зафіксовано на технічному носії (т.1 а.с.201-203).

По епізоду таємного викрадення (крадіжки) майна ОСОБА_5, поєднаного з проникненням в житло, вчиненого повторно, кваліфікованого за ч.3 ст. 185 КК України:

В ході допиту в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 пояснив, що в березні 2018 року близько 4-5 год. ранку ОСОБА_3 йшов від дідуся по вул. Миру в с. Кобзарівка, проходячи повз будинку ОСОБА_5 зупинився та вирішив туди залізти. ОСОБА_3 було достовірно відомо, що в цьому будинку постійно мешкає родина ОСОБА_5,чоловік з дружиною, раніше він був у цьому будинку. Зайшов на подвір’я, там вільно бігала собака, підійшов до вікна, вийняв скло, відігнувши гвіздки на яких воно кріпилося, просунув руку, відкрив защіпку на дверях. Потім він пройшов до будинку, впевнившись, що господарі сплять, пішов по в коридору, де побачив тумбочку, в якій була коробка з грошовими коштами, звідки він взяв 255 грн., поруч було ще 4 пачки цигарок «Philip moriss», які він поклав до кишені. Потім він почув, що хтось іде по хаті, зрозумівши, що його помітили, почав тікати, вибіг через двері на вулицю, власник став кричати стій, а він не озираючись вибіг із двору та сховався на вулиці за парканом. Господар побачив, що він вибіг та попрямував за ним, зупинився на порозі, ОСОБА_3 в цей час був на відстані 7-8 м від будинку ОСОБА_5 З викраденим майном ОСОБА_3 повернувся додому. Згодом до них додому прийшов ОСОБА_5 разом із дільничним. Після чого, ОСОБА_3 добровільно повернув 3 пачки цигарок та гроші.

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого, ОСОБА_5 пояснив, що на початку березня 2018 року близько 4 -5 години ранку йогорозбудиладружинабо почула якийсь шум в будинку та він почув, як гавкає собака. Він підвівся з ліжка, побачив, що наче хтось світить ліхтариком, пройшов до коридору, де побачив чиюсь постать, він крикнув стій, але побачив, що особа стала тікати, він побіг за ним. Коли особа вибігала з будинку, ОСОБА_5 зрозумів, що то ОСОБА_3, став кричати ОСОБА_3 стій, але він не зупинявся, потерпілий залишився на порозі, бо був роздягнений та не міг бігти на вулицю. ОСОБА_3 він впізнав за статурою та одягом. Дружина потерпілого виявила, що в коробці в коридорі не вистачає коштів та відсутні 4 пачки цигарок. Потім вони оглянули будинок і зрозуміли, що ОСОБА_3 вийняв шибку і відчинив двері, які вони зачиняли зсередини на гачечок, ймовірно витягуючи скло він порізав руку, бо на склі залишились сліди крові. В подальшому він пішов додому до ОСОБА_3, де йому повернули 3 пачки цигарок та 150 гривень.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що на початку березня 2018 року близько 5 год. ранку вона почула якийсь шум в будинку і гавкіт собаки в будинку, вона відразу розбудила чоловіка. Він побачив у будинку світло ліхтарика та силует особи, чоловік став кричати стій та побіг за цією особою, але не наздогнав. Потім вони виявили, що у них розбито віконне скло поруч із вхідними дверима, у коробці, яка була в коридорі не вистачає грошейта 4 пачки цигарок.

Крім того, вина ОСОБА_3 за вказаним епізодом обвинувачення підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом огляду місця події від 07 березня 2018 року за місцем мешкання потерпілогоза участю ОСОБА_5 з фото таблицями. В ході проведення місця огляду вчинення злочину, в присутності понятих оглянуто помешкання потерпілого за адресою Валківський район, с. Кобзарівка, вул. Садова,13а При проведенні огляду виявлено та вилучено: змиви речовини темно – бурого кольору на марлевий тампон, змочений водою, із віконної рами, який поміщено до паперового конверту; змиви речовини темно – бурого кольору на марлевий тампон, змочений водою, із полиці шафи, який поміщено до конверту; два фрагменти скла із нашаруванням речовини темно – бурого кольору, виявлені на снігу під вікном, які поміщені до паперового конверту; полімерну плівку з –під блоку цигарок «Philip Morris» із нашаруванням речовини темно – бурого кольору, яка поміщена до паперового конверту; контрольний зразок марлевого тампону, змочений водою, який поміщено до паперового конверту; чотири відрізки липкої стрічки зі слідами рук, які в подальшому визнані речовими доказами та були надані для проведення експертиз (т.3 а.с. 126- 132),

- протоколом огляду місця події від 07 березня 2018 року з фото таблицями за місцем мешкання ОСОБА_3. Огляд проводився в присутності понятих за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Кобзарівка, вул. Миру,9. В ході проведення вказаної процесуальної дії оглянуто помешкання, яке належить ОСОБА_9, в якому виявлено та вилучено: гроші в сумі 145 грн., які поміщено до сейфпакету № 0015439; три пачки цигарок «Philip Morris», які поміщені до сейф пакету № 4271898, зелений ліхтарик, два фрагменти липкої стрічки зі слідами рук, які в подальшому визнано речовими доказами та передано для проведення експертиз (т.3 а.с. 134- 139),

- висновком судової товарознавчої експертизи № 5173 від 19 березня 2018 року, відповідно до якої ринкова вартість 4 пачок цигарок «Philip Morris» становить 109,20 грн.( т.3 а.с. 143-146),

- висновком судово- медичної експертизи № 12-14/42- Важ/18 від 02 квітня 2018 року, відповідно до якої на тілі ОСОБА_3 встановлені наступні тілесні ушкодження: поверхнева рана лівої кисті. Це ушкодження утворилося по механізму утворення ран – різання, від однократної дії гострого предмету, який мав ріжучі властивості, вірогідніше за все, за 4-6 діб до моменту проведення експертизи (т.3 а.с. 175),

- протоколом огляду місця події від 21 березня 2018 року за участю потерпілого ОСОБА_5 з диском відео фіксації за місцем мешкання потерпілого . В ході проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_5 підтвердив обставини, час, місце вчинення злочину, в тому числі механізм та спосіб вчинення злочину, що також відображено в протоколі та зафіксовано на технічному носії (т.3 а.с. 176- 181),

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17 квітня 2018 року. В ході проведення слідчого експерименту неповнолітній ОСОБА_3 підтвердив обставини, час, місце вчинення злочину, в тому числі механізм та спосіб вчинення злочину, що також відображено в протоколі та зафіксовано на технічному носії (т.3 а.с. 183- 186),

- висновком судово – цитологічної експертизи № 15 № 349 – ДМ/2018 від 13 березня 2018 року), з якої вбачається, що сліди крові могли належати громадянину ОСОБА_3 (т.3 а.с. 188-190),

- Висновком судово – цитологічної експертизи № 15 № 348 – ДМ/2018 від 06 квітня 2018 рокуз якої вбачається, що сліди крові наявні на уламках скла, вилученого з будинку ОСОБА_5, могли належати громадянину ОСОБА_3 (т.3 а.с. 192-194),

- висновком судово – цитологічної експертизи № 15№ 346 – ДМ/2018 від 06 квітня 2018 року, з якої вбачається, що сліди крові наявні на марлевому тампоні зі змивами з віконної рами, які були зроблені в ході огляду будинку ОСОБА_5, можуть належати гр. ОСОБА_3 (т.3 а.с. 196-198),

- висновком судово – цитологічної експертизи № 15№ 347 – ДМ/2018 від 06 квітня 2018 року, зі змісту якої вбачається, що сліди крові наявні на марлевому тампоні зі змивами з полиці шафи, зроблені в ході огляду будинку ОСОБА_5 можуть належати гр. ОСОБА_3 (т.3 а.с. 200-202).

По епізоду незаконного проникнення до житла ОСОБА_6, кваліфікованого за ч.1 ст. 162 КК України:

Показами неповнолітнього ОСОБА_2, які він надав в судовому засіданні та пояснив наступне. В серпні 2018 року йому спало на думку залізти ще кудись, дочекавшись, що батько і дідусь заснуть, він через вікно виліз на вулицю. Трохи пройшовши по вулиці він зупинився біля будинку ОСОБА_6, яку він добре знав, бо його батьки з нею товаришували і вони часто були в гостях, знав, що мешкає сама. Підійшовши ближче до її будинку, паркану та собаки не було, він заглянув у вікно, в будинку було тихо. Потім він виставив скло віконної рами, заліз через вікно, зачинив його за собою, відчинив відразу вхідні двері, які були зачиненні зсередини, щоб через них потім вийти. Пройшов в кімнату де спала господиня, підійшов до шафи, там був гаманець, але в ньому була лише копійки, підійшов до дивану, ОСОБА_6 лежала обличчям до стіни, тільки він наблизився вона повернулася і почала кричати, він втік. Світло в будинку він не вмикав, бо в кімнаті і так було світло від телевізора.

ОСОБА_3 пояснив, що він просто хотів знайти якісь коштовності в будинку, знав, що господиня живе сама, йшов вночі, думав, що вона вже спить, двері не намагався відчиняти, думаючи, що вони вже зачинені, тому просто вийняв скло із рами. ОСОБА_6 його впізнала, бо називала по імені, коли кричала стій, але він не зупинився, а відразу побіг додому.

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_6, пояснила, що вона вже тривалий час знає родину ОСОБА_3, вони товаришують, мешкають в одному селі. Близько 12 ночі 08 серпня 2018 року прокинулася від того, що відчула наче хтось стоїть над нею, побачила поряд з ліжком ОСОБА_3 та стала кричати він втік відразу. Потерпіла зазначила, що двері в будинку були зачинені зсередини, кватирки вона також зачиняла, в кімнаті було світло від ввімкненого телевізора. На думку потерпілої, ОСОБА_3 знав, що вона вдома сама, він відчинив вікно та так заліз до її будинку, але напевно не розраховував, що вона прокинеться.

Крім того, вина ОСОБА_3 за вказаним епізодом обвинувачення підтверджується наступними належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- змістом протоколу огляду місця події від 09 серпня 2018 року за участю потерпілої ОСОБА_6, в ході якого повністю оглянуто квартиру АДРЕСА_2 з фото таблицями. В ході огляду оглянуто місце скоєння злочину та вилучено 9 липких стрічок зі слідами рук(том 3 а.с.50- 57),

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10 серпня 2018 року з фото таблицями, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_6 та понятих в домоволодінні ОСОБА_6 Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_6 пояснила, що 09 серпня 2018 року близько 00.10 год. вона вночі відпочивала в будинку та крізь сон почула присутність сторонньої особи, коли відкрила очі то побачила поруч із ліжком ОСОБА_3 Потерпіла впізнала ОСОБА_3, бо в кімнаті було світло від ввімкненого телевізора. Коли ОСОБА_6 почала кричати, ОСОБА_3 вибіг з будинку через вхідні двері, які відчинив, хоча потерпіла стверджує, що вона їх зачиняла на нижній замок, тому відчинити їх з вулиці неможливо. В іншій кімнаті потерпіла виявила, що кватирка вікна, яке знаходиться біля вхідних дверей була відчинена, а штора здвинута в сторону, саме через це вікно ОСОБА_3 і проник до будинку. Через деякий час ОСОБА_3 знову прийшов до будинку, почав стукати у двері та запитувати котра година, на що потерпіла сказала, що викличе поліцію. Потім в будинку зникло світло, коли ОСОБА_6 відчинила двері до лічильника, який був поруч із вхідними дверима, то виявила, що кришка на виключателю була знята, а сам вимикач був вимкнений, тому було відсутнє світло. В подальшому потерпіла показала, як ОСОБА_3 проник до її будинку (т.3 а.с 73-79),

- висновком судово – дактилоскопічної експертизи № 1319 від 17 вересня 2018 року. Відповідно до висновку експерта слід ділянки долоні руки розмірами 45х77мм, відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 48х100м, залишений частково гіпотенаром та частково тенором лівої руки на дактилокарті заповненої на ім’я «Зайцев Дмитро Сергійович». Слід пальця руки розмірами 31х100 мм, відкопійований на відрізок липкої стрічки розміром 48х67 мм, залишений вказівним пальцем правої руки, слід пальця руки розмірами 16 х 11 мм, відкопійований на відрізок липкої стрічки розміром 48х67 мм, залишений середнім пальцем правої рук на дактилокарті заповненої на ім’я «Зайцев Дмитро Сергійович». Слід пальця руки розмірами 16 х9мм, відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 50х70мм, залишений безіменним пальцем правої руки на дактилокарті заповненої на ім’я «Зайцев Дмитро Сергійович» . Слід пальця руки розмірами 9х54мм, відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 48х73мм, залишений безіменним пальцем лівої руки на дактилокарті заповненої на ім’я «Зайцев Дмитро Сергійович» (т.3 а.с. 102-116),

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_6, неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, законного представника від 26 вересня 2018 року, з диском. В ході проведення слідчого експерименту неповнолітній ОСОБА_3 підтвердив обставини, час, місце вчинення злочину, в тому числі механізм та спосіб вчинення злочину, що також відображено в протоколі та зафіксовано на технічному носії (т.3 а.с 119-122);

Суд встановив, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 є достовірними, узгоджуються з матеріалами справи.

Даючи оцінку всім наведеним у вироку доказам у їх сукупності, суд вважає, що вина неповнолітнього ОСОБА_3 за пред'явленим обвинуваченням знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_3 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.

Згідно зі ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об'єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Суд вважає вину ОСОБА_3 доведеною стороною обвинувачення повністю та, розглядаючи кримінальне провадження у відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, згідно якого пред'явлено обвинувачення за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України, кваліфікує дії неповнолітнього ОСОБА_3 саме за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України.

Суд, вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України доведеною повністю в ході досудового розслідування та судового слідства.

Здійснюючи вказані дії, неповнолітній ОСОБА_3 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Як встановлено в судовому засіданні,неповнолітній ОСОБА_3 вчинив тотожні злочини, а тому суд кваліфікує його дії за ч.3 ст. 185 КК України за всіма епізодами вчинення крадіжок, а не за кожен із них окремо, оскільки вони підпадають під дію однієї і тієї ж частини однієї статті закону України про кримінальну відповідальність і повторної кваліфікації не потребують, що повністю узгоджується з роз'ясненнями, які містяться у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12. Тому, за кожен із епізодів не може бути призначено і окреме покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, кількість епізодів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 103 КК України при визначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Згідност. 12 КК України неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 скоїв злочин невеликої тяжкості та тяжкі злочини.

Дослідженням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря педіатра з діагнозом: «Псоріаз». Має неповну середню освіту, навчається у 11-му класі Минківської філії Валківського ліцею ім. О. Масельського Валківської районної ради Харківської області, за місцем навчання характеризується задовільно, виховується у неповній родині з одним батьком, мати померла у 2010 році, за місцем проживання характеризується задовільно. З наданих суду довідок сільради та відділу поліції вбачається, що батько не приділяє належної уваги сину, не опікується ним, не виконуєналежним чином свої батьківські обов’язки, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 709 від 21 вересня 2018 року, ОСОБА_3 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі не соціалізованого розладу поведінки. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 перебував в стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.3 а.с. 257-260).

Згідно висновку досудової доповіді щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 орган пробації вважає, що виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення оцінюється як середній (т. 3 а.с. 2-6).

Неповнолітній ОСОБА_3 перебуває на обліку як дитина, що опинилася у складних життєвих обставинах у службі у справах дітей та на профілактичному обліку в відділку поліції ( т. 3 а.с.222, 228).

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочинів, вчинення злочинів в неповнолітньому віці.

Суд враховує як обставину, яка пом’якшує обвинуваченій покарання, - щире каяття у вчиненому, так як щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (Постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18)).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 297/562/17 (провадження № 51-329км18)), згідно якої щире каяття, як таке, характеризує суб'єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася. За наявності щирого каяття особи не обов'язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом'якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК. Тобто передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено, одна від одної.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 визнав повністю свою вину в інкримінованих йому злочинах, засуджує свою поведінку, шкодує за вчиненим, вибачився перед потерпілими.

Суд також враховує умови проживання, виховання неповнолітнього ОСОБА_3, звертаючи увагу на те, що батько самоусунувся від виховання сина, не приділяв йому уваги. Неповнолітній фактично був позбавлений батьківського піклування, при цьому маючи психологічну травму після смерті матері, яку він втратив в ранньому дитинстві, не отримував психологічної підтримки, допомоги та порад батька, зазнавав постійних страждань від такого відношення. Як вбачається із матеріалів справи умови проживання також були забезпечені на низькому рівні. Всі ці обставини в сукупності призвели до того, що неповнолітній ОСОБА_3 обрав саме таку модель поведінки та вчиняв злочини, щоб привернути увагу батька. Належне виконання батьком своїх батьківських обов’язків, увага до сина могла забезпечити попередження вчинення нових злочинів.

Таким чином, можна зробити висновок, що саме напружена психо – емоційна обстановка в родині, смерть матері, байдужість батька призвели до того, що неповнолітній ОСОБА_3 свій протест та бажання отримати увагу виявив саме такими протиправними вчинками. В судовому засіданні неповнолітній так і не зміг пояснити причину скоєних злочинів.

Обставин, які обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України не вбачається.

При призначенні виду та міри покарання неповнолітньому обвинуваченому, суд керується вимогами ст. 65 КК України, а саме: враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочину невеликої тяжкості та тяжких злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують, негативне ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, позицію потерпілих, які не мають матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого, а лише бажають, щоб він виправився та більше не вчиняв злочинів,а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення неповнолітнього ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією цієї статті, а за ч.1 ст. 162 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ч.3 ст. 72 КК України вирок, в частині призначення покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, у виді штрафу в розмірі 850 гривень виконувати самостійно.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з законного представника неповнолітнього обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Питання щодо судових витрат слід вирішити в порядкуст. 124 КПК України, щодо речових доказів - в порядкуст.100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст.ст.100,124,128-129,349, 368-371, 373-375, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 Сергійовичавинним у вчиненні злочинів, передбаченихч. 3ст. 185 КК Українита призначити покарання у виді позбавлення воліна строк 3 (три)роки.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК Українита призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_3 призначити шляхом повного складання призначених покарань, а саме призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень, який відповідно до вимог ч.3 ст. 72 КК України у виді штрафу в розмірі 850 гривень виконувати самостійно.

Скасувати арешт на майно - дев’ять відрізків липкої стрічки зі слідами рук, поміщені до паперового конверту, накладений на підставі ухвали слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 10 серпня 2018 року з урахуванням ухвали Валківського районного суду Харківської області 27 серпня 2018 року.

Скасувати арешт на майно - марлевий тампон зі змивами речовини темно – бурого кольору, вилучених із віконної рами, який поміщено до паперового конверту; марлевий тампон зі змивами речовини темно – бурого кольору, вилучених із полиці шафи, який поміщено до конверту; два фрагменти скла із нашаруванням речовини темно – бурого кольору, виявлені на снігу під вікном, які поміщені до паперового конверту; полімерну плівку з –під блоку цигарок «Philip Morris» із нашаруванням речовини темно – бурого кольору, яка поміщена до паперового конверту; контрольний зразок марлевого тампону, змочений водою, який поміщено до паперового конверту; чотири відрізки липкої стрічки зі слідами рук, які поміщені до паперового конверту, накладений на підставі ухвали слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 15 березня2018 року.

Скасувати арешт на майно – гроші в сумі 145 грн., які поміщено до сейф пакету № 0015439; три пачки цигарок «Philip Morris», які поміщені до сейф пакету № 4271898; ліхтарик зеленого кольору, який поміщено до сейф пакету № 4271899; два відрізки липкої стрічки зі слідами рук, які поміщені до сейф пакету № 4271912, накладений на підставі ухвали слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 15 березня 2018 року.

Процесуальні витрати за виконання судової трассологічної експертизи № 828 від 25 липня 2017 року в сумі 742,20 гривні стягнути в дохід держави (код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680 МФО851011 установа Банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова)з законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_2, 29 жовтня 1973 народження року, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь Держави.

Процесуальні витрати за виконання судової дактилоскопічноїекспертизи№ 1319 від 17 вересня 2018 року в сумі2288гривень стягнути з законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6,зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь Держави (Держава, код доходів 24060300, отримувач платежу УК Слобідського району / м. Харків Слобідськй район/24060300, код ЄДРПОУ 37999680, Казначейство України, МФО 89998.

Процесуальні витрати за виконання судово-товарознавчої експертизи № 5173 від 19 березня 2018 року в сумі 143 гривні стягнути з законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_2, 29 жовтня 1973 народження року, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь Держави.

Речовий доказ по справі - дев’ять відрізків липкої стрічки зі слідами рук – знищити (Т.3 а.с. 123).

Речові докази:- змиви речовини темно – бурого кольоруна марлевий тампон, змочений водою, із віконної рами, який поміщено до паперового конверту; змиви речовини темно – бурого кольору на марлевий тампон, змочений водою, із полиці шафи, який поміщено до конверту; два фрагменти скла із нашаруванням речовини темно – бурого кольору, виявлені на снігу під вікном, які поміщені до паперового конверту; полімерну плівку з –під блоку цигарок «Philip Morris» із нашаруванням речовини темно – бурого кольору, яка поміщена до паперового конверту; контрольний зразок марлевого тампону, змочений водою, який поміщено до паперового конверту; чотири відрізки липкої стрічки зі слідами рук, які поміщені до сейф пакету № 0015423, два відрізки липкої стрічки зі слідами рук, які поміщені до сейф пакету № 4271912– знищити (т.3 а.с.208, квитанція №427 від 07 березня 2018 року)

Речовий доказ – історію хвороби № 5295 на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – зберігати в матеріалах провадження (т.3 а.с.124).

Речові докази: гроші в сумі 145 грн., які поміщено до сейф пакету № 0015439; три пачки цигарок «Philip Morris», які поміщені до сейф пакету № 4271898- повернути потерпілому ОСОБА_5 (т.3 а.с.204)

Речовий доказ - ліхтарик зеленого кольору, який поміщено до сейф пакету № 4271899 – повернути ОСОБА_9 (т.3 а.с.204).

Речові докази: дактилокарту ОСОБА_8, яка поміщена до паперового конверту (висновок експерта № 518); дактилокарту неповнолітнього ОСОБА_3, яка поміщена до паперового конверту (висновок експерта № 518), три дактилокарти (ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_3С.), які упаковані до сейфу пакету № 2620366 (висновок експерта № 517)- знищити (т.3 а.с.207, квитанція № 428 від 12 березня 2018 року)

Речовий доказ – капці синього кольору з малюнком на підошві у вигляді дуг петлеподібних та кіл- повернути ОСОБА_3 (т.1 а.с. 197).

Речовий доказ – три фрагменти скла, фрагменти липкої стрічки зі слідами пальців, розміром 17х11 мм, 16 х 11 мм, 13 х 9 мм, 21 х 14 мм, які придатні для ідентифікації, два сліди пальців рук розмірами 7 х 5 мм, 27 х13 мм, які непридатні для ідентифікації особи - знищити (квитанція № 367, т.1 а.с. 200) .

Строк відбування покарання рахувати з часу набрання вироком чинності.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити неповнолітньому обвинуваченому, законному представнику та захиснику неповнолітнього обвинуваченого, прокурору, потерпілим направити копію вироку не пізніше наступного дня.

Суддя

(підпис)

ОСОБА_10