Ухвала суду № 81719356, 13.05.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

13.05.2019 Суддя Матвієвська Г. В..

Справа F 644/4646/17

Провадження F 4-с/644/4/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі: головуючого F судді Матвієвської Г.В., за участі секретаря судових засідань F ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за скаргою ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобовFязання вчинити дії, заінтересована особа: (стягувач) ОСОБА_3, заінтересована особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, -

В С Т А Н О В И В:

31.07.2017 року ОСОБА_2 через свого представника звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова зі скаргою, якою просила: - поновити їй строк на подання скарги; - визнати неправомірними дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо складання та направлення заяви про вчинення злочину від 13.07.2017 року за вих. F14.7-39/52841393 у виконавчому провадженні F 52841393 з примусового виконання виконавчого листа F 644/323/15-ц, виданого 19.02.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова; - зобовFязати державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області вжити заходів, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» щодо відновлення її прав, порушених діями державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

В обґрунтування скарги зазначала, що на примусовому виконанні Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходиться виконавче провадження F 52841393 з примусового виконання виконавчого листа F 644/323/15-ц, виданого 19.02.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 444 096,32 грн. Після ознайомлення її представника з матеріалами виконавчого провадження F 52841393 ОСОБА_2 стало відомо про те, що 13.07.2017 року заступником начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 було подано заяву про вчинення злочину за вих. F14.7-39/52841393, в якій державний виконавець просить порушити відносно гр. ОСОБА_2 кримінальне провадження за невиконання судових рішень та законних вимог державного виконавця.

Про порушення діями державного виконавця своїх прав заявник ОСОБА_2 дізналася лише 25.07.2017 року після того, як її представник ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження F 52841393 та, посилаючись на це, просила поновити їй строк на подання скарги.

Зазначала, що постанову про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала, як не отримувала і вимоги державного виконавця, сама заява про вчинення злочину складена державним виконавцем з порушенням вимог до оформлення документів, а обставини, викладені в заяві, не відповідають дійсності та не мають жодного відношення до виконавчого провадження F 52841393, розпочатого постановою державного виконавця від 08.11.2016 року.

Заявник ОСОБА_2 у судове засідання не зFявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, через канцелярію суду надала заяву, якою просила розглянути справу без її участі та без участі її представника. Зазначила, що скаргу підтримує в повному обсязі та просила скаргу задовольнити.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_1 проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселігіс Проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не отримує жодних процесуальних документів, «Центр надання правової допомоги та захисту прав власності», який представляв її інтереси, більше представництво в суді не здійснює ( а.с. 94 ).

Суд зазначає, що поведінка ОСОБА_2 свідчить про зловживання процесуальними правами, що є неприпустимим відповідно до ст. 44 ЦПК України та суперечить основним засадам цивільного судочинства та практиці Європейського суду з прав людини, в тому числі щодо розгляду справи у розумні строки, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги у відсутність скаржниці ОСОБА_2

Заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_3 у судове засідання не зFявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав заяву, якою просив розглянути справу без його участі. Зазначив, що заперечує проти задоволення скарги.

Представник заінтересованої особи F державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 у судове засідання не зFявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (з 03.07.2017 року - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області) знаходиться виконавче провадження F 52841393 з примусового виконання виконавчого листа F 644/323/15-ц, виданого 19.02.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 444 096,32 грн.

Постановою державного виконавця Звездіна В.В. від 08.11.2016 року було відкрито виконавче провадження F 52841393.

13.07.2017 року державним виконавцем Звездіним В.В. було подано заяву про вчинення злочину за вих. F14.7-39/52841393, в якій державний виконавець просить порушити відносно боржника у виконавчому провадженні F 52841393 гр. ОСОБА_2 кримінальне провадження за невиконання судових рішень та законних вимог державного виконавця, що, на його думку, підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст. 382 КК України.

Як вбачається зі змісту заяви про вчинення злочину від 13.07.2017 року за вих. F14.7-39/52841393, в її обґрунтування державний виконавець зазначає, що, по-перше, 16.03.2016 року ним в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт майна боржника; по-друге, 01.12.2015 року державним виконавцем в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на транспортні засоби, належні боржнику ОСОБА_2; по-третє, 20.03.2017 року державним виконавцем на адресу ОСОБА_2 було направлено вимогу, яка не була виконана боржником в порушення ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Щодо вимоги державного виконавця від 20.03.2017 року, за якою зобовFязано боржника ОСОБА_2 негайно надати письмові пояснення з приводу невиконання рішення суду, зFявитись на прийом до державного виконавця, повідомити державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також кошти та майно, належні боржнику від інших осіб, такі дії державного виконавця регламентовані Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, судом не встановлено протиправності дій державного виконавця по виконанню виконавчого провадження F 52841393 з примусового виконання виконавчого листа F 644/323/15-ц, виданого 19.02.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 444 096,32 грн. і суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв в межах повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Щодо суті скарги, викладені заявником у скарзі обставини не знайшли своє підтвердження під час розгляду скарги, а тому суд приходить до висновку про не обґрунтованість скарги та вважає її такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 12, 18, 76-81, 89, 268, 447, 449, 451-452 ЦПК України, ст. 19 Конституції України, суд, -

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_2 строк на звернення до суду зі скаргою.

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобовFязання вчинити дії, заінтересована особа: (стягувач) ОСОБА_3, заінтересована особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Повний текст ухвали складений 13.05.2019.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом пFятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні, касаційні скарги подаються учасниками справи через суд першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Г.В. Матвієвська