Рішення № 81719148, 14.05.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/7138/19

н/п 2-а/640/319/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Губської Я.В., при секретарі Балан Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора поліції взводу 1 роти 6 батальону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Магельова Віталія Володимировича (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

05.04.2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №017732 від 04.03.2019 року та закрити провадження по справі. Як на підставу позову посилається на те, що 04.03.2019 року відповідачем його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.126 КУпАП. Позивач вважає, що дана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки ґрунтується на неповному, необ'єктивному і не всебічному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його неправомірних дій.

Ухвалою судді від 08.04.2019 року було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду даної справи.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 04.03.2019 інспектором взоду 1 роти 6 батальону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Магельовим В.В. було винесено постанову серії НК №017732 від 04.03.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Відповідно до читабельної частини постанови НК №017732 від 04.03.2019, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21083 н.з. НОМЕР_1 , по трасі М-18 не мав при собі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію ТЗ, відповідальність дане правопорушення передбачена ч.1 ст.126 КпАП України. Позивач з даною постановою не згодний, вважаючи її такою, що не відповідає дійсності, вимогам закону, зазначає, що за відсутності порушень правил дорожнього руху в діях особи, вимога патрульного поліції про надання полісу є незаконним, позивач вважає, що дана постанова винесена з порушенням встановленого порядку накладення адміністративного стягнення, ґрунтується на неповному, необ'єктивному і не всебічному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення нею ПДР України, без дослідження доказів, тому вищевказана постанова підлягає скасуванню. Позивач вказує, що про існування даної постанови дізнався лише 27.03.2019, таким чином строк на оскарження ним не пропущений.

В судове засідання позивач не з'явився, направив до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву та заперечень по суті даного позову до суду не надавав.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 04.03.2019 інспектором взоду 1 роти 6 батальону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Магельовим В.В. було винесено постанову серії НК №017732 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 р. №1376 передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна заповнюватися розбірливим почерком.

Згідно копії оскаржуваної постанови до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. з зазначенням, що водій керував транспортним засобом, ВАЗ 21083 н.з. НОМЕР_1, по трасі М-18, став учасником ДТП, не мав при собі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію ТЗ (нерозбірливо), чим порушив п. 2.1.а та п. 2.1.б Правил дорожнього руху України, відповідальність за дане правопорушення передбачена ч.1 ст.126 КпАП України. (а.с. 5).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ч.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Позивач зазначає, що відповідач посилався на запис відео реєстратора, однак під час розгляду справи цей доказ ним не вивчався, даної інформації відповідачем до суду не надано.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові, яка оскаржується, відповідачем не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення, винесене останнім про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.

Відповідач не надав суду жодних належних доказів, які достовірно підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 04.03.2019 року Правил дорожнього руху України, а саме п.2.1.а та п. 2.1.б Правил дорожнього руху України.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

В зв'язку з чим постанова серії НК №017732 від 04.03.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, про притягнення її до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. підлягає скасуванню, а провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст.2, 6-10,77, 205, 229, 241-246,255, 257, 263, 295, 382 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - задовольнити.

Скасувати постанову серії НК №017732 від 04.03.2019 року, винесену інспектором взводу 1 роти 6 батальону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Магельовим Віталієм Володимировичем (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: