ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
17.08.06 Справа№ 1/349-2/92
Господарський суд Львівської області у складі судді Гриців В.М. при секретарі Москалі Р.М. з участю представника позивача Сирова В.І., відповідача Хом’як О.П. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства „Добробут” ВАТ „Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” до приватного підприємця Хом’як Олександри Петрівни про стягнення заборгованості у сумі 8372,16 грн. (по орендній платі - 1958,64 грн., по опаленню приміщення - 2309,52 грн., неустойка - 4104,00 грн.), судових витрат та зобов’язання відповідача здати орендоване приміщення по акту прийому-передачі
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство „Добробут” ВАТ „Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” звернулося з позовом до приватного підприємця Хом’як Олександри Петрівни, просить стягнути заборгованість за оренду приміщень площею 124 кв.м. за адресою м.Стрий, вул.Січових Стрільців,5 за період з 1 вересня 2002 року до 30 вересня 2003 року на загальну суму 8372,16 грн., з якої 1958,64 грн. становить заборгованість з орендної плати, 2309,52 грн. –заборгованість по оплаті за постачання теплової енергії та 4104,00 грн. штраф згідно з ст.785 ЦК України., зобов’язати відповідача здати орендоване приміщення по акту прийому-передачі та стягнути судові витрати. Підставою вимог є неналежне виконання умов договору № 1 оренди кімнати для прийому склотари від 1 вересня 2002 року.
Суд неодноразово відкладав розгляд справи та зобов’язував позивача надати суду належні докази оплати ним наданих послуг за опалення спірного приміщення та розрахунок суми цих витрат, відповідача - надати суду належні докази сплати орендної плати за договором № 1 оренди кімнати для прийому склотари від 1 вересня 2002 року. Для ухвалення рішення суд оголошував перерву. Проте під час ухвалення судового рішення виявилася потреба додатково з’ясувати обставини, що мають значення для забезпечення повноти, всебічності, об’єктивності розгляду спору та постановлення законного рішення, тому суд поновив судовий розгляд.
Відповідач у наданому відзиві позов заперечує, вважаючи такий незаконними і безпідставними. В обгрунтування своєї позиції пояснює, що спірне приміщення використовувала і до укладення договору № 1 оренди кімнати для прийому склотари від 1 вересня 2002 року, провела покращення цього приміщення, а саме встановила троє металевих дверей загальною вартістю 2213,00 грн., віконне скло на загальну суму 279,16 грн. Проте позивач не врахував вартість проведених покращень орендованого приміщення в рахунок орендної плати. Вважає, що у випадку зарахування цієї суми заборгованість за оренду становила би 904,52 грн. Відповідач також стверджує, що з причини відсутності технічних можливостей послуги з теплопостачання орендованого приміщення не надавались, відповідно, й постачальники цих послуг не виписували відповідачу рахунки для оплати їх вартості. Окрім того, просить застосувати позовну давність до позовних вимог щодо сплати неустойки. В судовому засіданні Хом’як О.П. визнала суму 1587,64 грн. заборгованої орендної плати за договором оренди кімнати для прийому склотари № 1, укладеним 1 вересня 2002 року, решту вимог заперечує. Пояснила, що спірне приміщення не використовує і готова передати це приміщення за актом позивачу.
В засіданні суду сторони дійшли згоди, що заборгованість відповідача за договором № 1 оренди кімнати для прийому склотари від 1 вересня 2002 року становить 1587,64 грн., про що подали суду письмові заяви. Сторони також ствердили, що договір № 1 оренди кімнати для прийому склотари від 1 вересня 2002 року припинено зі спливом строку договору 1 вересня 2003 року. Зарахувати вартість покращень орендованих приміщень, зроблених відповідачем, у суму заборогованості за орендну плату позивач відмовляється, решту позову підтримує з підстав, викладених у позовній заяві та доданих до неї документах.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Відповідно до вимог ст.ст.526, 546, 547, 549, 785 Цивільного Кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Виконання зобов’язаня може забезпечуватись, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею), яку повинна сплачувати винна сторона за порушення нею виконання зобов’язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання повинен бути вчинений у письмовій формі. У разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Предметом спору є неналежне виконання умов договору № 1 оренди кімнати для прийому склотари від 1 вересня 2002 року. Згідно з матеріалами справи сторони 1 вересня 2002 року уклали договір оренди кімнати для прийому склотари № 1 за умовами якого позивач передав відповідачу в оренду приміщення площею 124 кв.м. за адресою м.Стрий, вул.Січових Стрільців,5, розмір орендної плати становить 171,00 грн., і цю суму відповідач зобов’язався перераховувати позивачу не пізніше 30 числа кожного місяця. Окрім орендної плати відповідач зобов’язувався самостійно сплачувати послуги підприємствам, які постачають енергоносії (електроенергія, тепло, водопостачання та каналізація). Відповідач вправі був здійснювати реконструкцію та інші зміни орендованого ним приміщення за попередньою згодою на це позивача. Договір укладено на один рік –з 1 вересня 2002 року до 1 вересня 2003 року. Повернення орендованого приміщення повинно здійснюватись двостороньою комісією за актом здачі-приймання.
У судовому засіданні і позивач, і відповідач ствердили і надали докази, що договір № 1 оренди кімнати для прийому склотари від 1 вересня 2002 року припинено зі спливом строку договору 1 вересня 2003 року і після 1 вересня 2003 року відповідач не використовує це приміщення, проте приміщення позивачу за актом не передані. Заборгованість відповідача за оренду приміщень згідно з договором № 1 оренди кімнати для прийому склотари від 1 вересня 2002 року становить 1587,64 грн., така визнана відповідачем, але на дату розгляду справи не сплачена. Тому суд стягує з відповідача 1587,64 грн. заборгованості за оренду приміщень.
Статтями 33,34 ГПК України встановлено обов’язок сторони належними і допустимими доказами доводити суду обставини, які є підставою вимог чи заперечень. За умовами договору № 1 оренди кімнати для прийому склотари від 1 вересня 2002 року обов’язком саме відповідача (орендаря) є самостійно оплачувати послуги за постачання теплової енергії. Позивач не надав належних доказів, як підстави стягнення 2309,52 грн. по оплаті за постачання теплової енергії, не надав розрахунку стягувної суми. Доданий до матеріалів справи „Розрахунок заборгованості приватного підприємця Хом’як Олександри Петрівни за опалення приміщення згідно пункту 2.3. договору № 1 оренди нежитлового підвального приміщення від 1 вересня 2002 року” періодом за який стягується вартість наданих послуг по постачанню тепла зазначає грудень 2004 року, січень, лютий, березень, квітень, жовтень, листопад, грудень 2005 року, січень і лютий 2006 року, тобто, після припинення договору оренди цього приміщення. Позивач не надав суду належних доказів, що підтверджують підставу та розмір суми 2309,52 грн. заборгованості відповідача по оплаті за постачання теплової енергії. Отже, суд немає законних підстав для стягнення цієї суми.
Суд за заявою відповідача застосовує позовну давність і за спливом строку позовної давності відмовляє позивачу в задоволенні позову у частині стягнення 4104,00 грн. неустойки, нарахованої на підставі ст.785 ЦК України. При цьому суд керується статтями 253-255, 256, 258, 260, 261, 267 Цивільного Кодексу України, якими встановлено, що позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права, зокрема, за забов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. В даному випадку договір № 1 оренди кімнати для прийому склотари від 1 вересня 2002 року припинено зі спливом строку договору 1 вересня 2003 року. Позивач листом від 2 вересня 2003 року звернувся до відповідача з вимогою терміново звільнити орендоване приміщення у зв’язку із припиненням договору оренди. В силу приписів п.1 ст.785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму виникає обов’язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ, передану у найм. Отже, перебіг строку позовної давності щодо стягення неустойки за неповернення приміщення, почався з 2 вересня 2003 року і тривав один рік. Позивач звернувся з позовом у березні 2006 року.
Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд–
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково. Стягнути з приватного підприємця Хом’як Олександри Петрівни (м.Стрий, Львівської області, вул.Вокзальна, буд.42, кв.2; ідентифікаційний код 2457117641) на користь дочірнього підприємства „Добробут” ВАТ „Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” (м.Стрий Львівської області, вул. Січових Стрільців, буд.5; р/р 25009301400415 в Стрийському відділенні Промінвестбанку, МФО 325503, код ЄДРПОУ 25240515) 1587,64 грн. боргу та судові витрати - 187,00 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зобов’язати приватного підприємця Хом’як Олександру Петрівну передати за актом прийому-передачі дочірньому підприємству „Добробут” ВАТ „Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання” орендоване приміщення площею 124 кв.м. за адресою м.Стрий, вул.Січових Стрільців,5.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гриців В.М.
Судове рішення № 81719, Господарський суд Львівської області було прийнято 17.08.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1/349-2/92. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: