Ухвала суду № 81718964, 11.05.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа F639/1313/19

Провадження F1-кс/639/806/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2019 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Кісь Д.П., за участю: секретаря судового засідання Крбеян К.О., прокурора Дугарєва К.В., представника ДУ «Центр охорони здоровFя ДКВС України» ОСОБА_1, заявника ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на порушення його прав під час тримання в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова зі скаргою в порядку ст. 206 КПК України, в якій просив зобовFязати начальника ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та начальника медичної частини F27 забезпечити додержання його прав на надання медичної допомоги, та вжити заходи по невідкладному проведенню необхідних медичних обстежень, а саме: проведення огляду лікарями інфекціоністом, кардіологом, ендокринологом, проктологом, окулістом в спеціалізованій медичній установі та провести лікування на підставі вказаного обстеження, консультативних висновків та медичних показань.

В судовому засіданні ОСОБА_4 уточнив вимоги скарги та просив зобовFязати співробітників медичної частини F27 Філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» у Харківській та Луганській областях направити його до інфекційної лікарні м. Харкова для проведення обстеження для виявлення чи підтвердження діагнозу: гепатит С.

Прокурор та представник медичної частини вважали, що скарга задоволенню не підлягає, посилаючись на те, що медичною частиною проводяться відповідні обстеження ОСОБА_4 та надається медикаментозне лікування у виді гепатопротекторів. При цьому увFязненому розFяснено, що згідно п.2.5. Наказу F239/5/104 від 10.02.2012 року "Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з ; питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту" для додаткових обстежень він має право за власним бажанням на вільний вибір лікаря, але відшкодування витрат, повFязаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів.

Дослідивши матеріали особової справи ОСОБА_4, матеріали судового провадження, заслухавши думку учасників, приходжу до такого.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 13.07.2017 року стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. На теперішній час кримінальне провадження знаходиться на розгляді в Ленінському районному суді м. Харкова. ОСОБА_4 тримається під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99, тобто в межах територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Харкова.

З 12.04.2019 року по 27.04.2019 рік ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в медичній частини F 27 з діагнозом: хронічний гастродуоденіт стадія загострення. Поперековий остеохондроз, вертеброгенна люмбоішалгія з вираженим больовим синдромом.

За час перебування в на стаціонарному лікуванні 24.04.2019 року ОСОБА_5 було проведено обстеження крові на наявність антитіл до вірусного гепатиту В та до вірусного гепатиту С у крові за допомогою тест - системи для виявлення HBSag вірусу гепатиту В ТУ У 24.4-32208905-002:2010 та Тест-система для виявлення вірусу гепатиту С ТУ У 24.4-32208905-002:2010. Висновок: виявлені антитіла сумарні до вірусу гепатиту «С»; не виявлені антитіла сумарні до вірусу гепатиту «В».

21.03.2019 року після проведеного тестування був оглянутий лікарем - терапевтом медичної частини. Висновок: клініко-анамнестичні, лабораторні дані, та дані обFєктивного огляду дозволяють діагностувати у хворого хронічний гепатит «С». Рекомендовано: дообстеження: генотип HCV.

На теперішній час показано: обмеження прийому жирної, смаженої їжі; прийом гепатопротекторів; контроль показників печінкової біохімії 1 раз на 6 місяців.

ОСОБА_4 з профілактичною метою призначений курс медикаментозного лікування, та розFяснено, що за власним бажанням, та згідно п.2.5. Наказу F239/5/104 від 10.02.2012 року "Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту" особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Відшкодування витрат, повFязаних із залученням обраного лікаря - фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів.

Отже, Харківською міською медичною частиною F27 вживаються заходи щодо медичного обстеження ОСОБА_4

Водночас, увFязнений продовжує скаржитися на стан здоровFя, а лікарем інфекціоністом він обстежений не був, відповідний лікар відсутній в штаті медичної частини F27.

Наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України F239/5/104 від 10.02.2012 року затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоровFя Державної кримінально - виконавчої служби України із закладом охорони здоровFя з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі за текстом F Порядок F239/5/104), пунктом 2.3. якого встановлено, що під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоровFя, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоровFя з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоровFя. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоровFя з орієнтовного переліку.

Відповідно до положень Європейських пенітенціарних правил-1 (Рекомендація F К (2006)2 Комітету Міністрів держав-учасниць), при поводженні з усіма особами, позбавленими волі, необхідно дотримуватись їхніх прав людини. Життя в місцях позбавлення волі повинно бути, наскільки це можливо, наближене до позитивних аспектів життя у суспільстві. Адміністрація пенітенціарних установ мусить забезпечувати охорону здоров'я всіх ув'язнених цих установ. Компетентна інстанція повинна брати до уваги будь-які письмові скарги-від ув'язненого, якщо в них є підстави припускати, що права ув'язненого були порушені. Пенітенціарні установи регулярно інспектуються урядовими органами з метою оцінки того, чи відповідає управління ними вимогам національного законодавства та міжнародного права, а також положень даних Правил.

Відповідно до практики ЄСПЛ, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави (пп. 72-74 рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України», заява F30628/02).

Так, загальні принципи практики Європейського суду з прав людини сформовані в пунктах 77, 78 рішення по Справі «Кущ проти України»(заява F 53865/11, остаточне 03/03/2016),п. 149 рішення у Справі «Корнейкова та Корнейков проти України» (заява F 56660/12, остаточне 24/06/2016), за змістом яких:

Суд неодноразово наголошував на тому, що охорона здоровFя увFязнених осіб повинна забезпечуватися належним чином (див. рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland) [ВП], заява F 30210/96, п. 94, ECHR 2000-ХІ). Відсутність належної медичної допомоги може становити поводження, що суперечить статті 3 Конвенції (див. рішення у справах «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkeу) [ВП], заява F 22277/93, п. 87, ECHR 2000-VII, і «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява F 3456/05, п. 90, від 4 жовтня 2005 року).

Суд вважає, що «належність» медичної допомоги під час тримання під вартою залишається найбільш важким елементом для визначення. Лише той факт, що увFязненого оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може привести до висновку, що медична допомога була належною (див. рішення у справі «Гумматов проти Азербайджану» (Hummatov v. Azerbaijan), заяви F 9852/03 та F 13413/04, п. 116, від 29 листопада 2007 року). Органи влади мають забезпечити повну фіксацію стану здоровFя особи, яка тримається під вартою, та лікування, яке ця особа отримувала під час перебування під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Худобін проти Росії» (Khudobin v. Russia), заява F 59696/00, п. 83, ECHR 2006-ХІІ), оперативність і точність постановки діагнозу і надання допомоги (див. згадане рішення у справі «Гумматов проти Азербайджану» (Hummatov v. Azerbaijan), п. 115, та рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява F 72286/01, пп. 104-106, від 28 березня 2006 року), а за умови, коли це викликано медичним станом, - регулярність та систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою лікування хвороб увFязненої особи або запобігання їхньому ускладненню, а не усунення симптомів (див. там само, пп. 109 та 114; а також рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява F 3456/05, п. 79, від 4 жовтня 2005 року; та «Попов проти Росії» (Popov v. Russia), заява F 26853/04, п. 211, від 13 липня 2006 року). Державні органи влади також повинні довести, що були створені умови, необхідні для фактичної реалізації призначеного лікування (див. згадане рішення у справі «Гумматов проти Азербайджану» (Hummatov v. Azerbaijan, п. 116, та рішення у справі «Голомийов проти Молдови» (Holomiov v. Moldova), заява F 30649/05, п. 117, від 7 листопада 2006 року).

Отже, враховуючи вищенаведене національне законодавство, практику Європейського суду з прав людини, кадрові та матеріально-технічні можливості Харківської міської медичної частини F27, суд приходить до висновку про необхідність зобовFязання адміністрації ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та Харківської міської медичної частини F27 провести медичне обстеження ОСОБА_4, з урахуванням скарг на стан його здоровFя, в тому числі, із залученням лікарів закладів охорони здоровFя з орієнтовного переліку відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоровFя України від 10.02.2012 року F239/5/104, та надати необхідну медичну допомогу і провести лікування згідно медичного призначення за результатами обстеження.

Керуючись вимогами ст.ст. 206, 309, 369-376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на порушення його прав під час тримання в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» F задовольнити частково.

ЗобовFязати начальника ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та завідувача Харківської міської медичної частини F27 філії Державної установи «Центр охорони здоров"я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях організувати протягом найкоротшого обFєктивно можливого строку проведення медичного обстеження та лікування ОСОБА_4, з урахуванням його скарг на стан здоровFя, в тому числі, із залученням лікарів закладів охорони здоровFя з орієнтовного переліку відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоровFя України від 10.02.2012 року F239/5/104, а саме, лікаря інфекціоніста.

Оскарження ухвали не передбачено ст. 309 КПК України.

Слідчий суддя Д.П. Кісь