Рішення № 81717125, 06.05.2019, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/14/19

Номер провадження 2/383/150/19

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Потапчук Н.М.,

представника позивача - адвоката Бондаренко І.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу № 383/14/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями в порядку спадкування за законом в обгрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 . Після смерті батька відкрилася спадщина у тому числі і на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , який успадкувала ОСОБА_3 . Вказав, що після смерті матері, все майно окрім вказаного вище житлового будинку він як єдиний спадкоємець успадкував. Зазначив, що коли він звернувся до нотаріальної контори з питанням видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, після смерті матері ОСОБА_3 , йому було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання документів, що підтверджують належність данного майна спадкодавцю. За вказаних обставин він змушений був звернутися до суду за захистом свого порушенного права, оскільки іншим чином цього зробити неможливо.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14.01.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалами Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21.03.2019 року та від 10.04.2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування письмових доказів.

Представник позивача ОСОБА_1 . - адвокат Бондаренко І.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить суд їх задовольнити посиляючись на обставини викладені в позовній заяві, при цьому не заперечила проти ухвалення заочного рішення у справі у разі неявки відповідача.

Представник відповідача - Бобринецької міської ради Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином, що підтверджується розписками від 17.01.2019 року, від 01.02.2019 року, від 18.02.2019 року, від 21.03.2019 року, від 22.03.2019 року, від 18.04.2019 року (а.с. 36, 125, 129, 136, 144, 159). Від представника відповідача до суду не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки та відзиву, тому зі згоди представника позивача у відповідності до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази у їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , який доводився батьком позивача та ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , яка доводилася матір»ю позивача. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 31.01.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бобринецького району Кіровоградській області, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 22.11.2017 року Бобринецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 20.01.1962 року, Бобринецьким районним бюро ЗАГС Кіровоградської області та паспортом серії НОМЕР_4 виданого 30.03.1996 року Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області (а.с.8, 9, 10, 5-6).

Згідно свідоцтва на право власності на будівництво від 16 вересня 1982 року, домобудівництво за адресою: АДРЕСА_2 , належить голові колгоспного двору ОСОБА_2 (а.с. 11).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у тому числі і на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , який успадкувала ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом, у тому числі і на вищевказане нерухоме майно.

З будинкової книги, вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 1961 року проживав та з 1978 року прописаний за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 16-18).

З копії спадкової справи № 313 до майна померлого ОСОБА_2 , заведеної 03.09.2002 року Бобринецькою державною нотаріальною конторою (а.с.162-182), вбачається, що спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 прийняла мати позивача - ОСОБА_3 .

З копії спадкової справи № 57-2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , розпочатої 14.05.2018 року та інформаційних листів державного нотаріуса (а.с.38-116), вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є її син ОСОБА_1 - позивачка у справі.

Постановою Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.12.2018 року вих. № 798/02-14/57-2018, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в редакції затвердженій Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачає, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусами після подання документів, що підтверджують належність данного майна спадкодавцю. За законодавством СРСР колгоспний двір - це родинно-трудове об»єднання осіб, все або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу, і крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній землі. Оскільки спадкування в майні колгоспного двору не відкривається, встановити та розподілити майно колгоспного двору між його членами на сьогодні не є можливим, а це у свою чергу унеможливлює встановити склад спадщини, у відповідності до ст. 68 ЗУ «Про нотаріат» (а.с.15).

Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті та згідно ч.2 ст.1268 цього Кодексу не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 112 ЦК УРСР (чинного на момент набуття спадкодавцем права власності на спірне майно), майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Згідно ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК УРСР в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається.

Відповідно до п. 13 роз»ясень постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 24 червня 1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» правила ст. 563 ЦК України про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 01 липня 1990 року. У разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Згідно до роз»ясень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Колгоспний двір припинив своє існування 15.04.1991 року з прийняттям Закону України «Про власність».

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя набула право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , як член колгоспного двору та успадкувала Ѕ частину вказаного житлового будинку після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Згідно ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до п. 10 додатку №1 до п.2.1. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 документом для реєстрації права власності може бути рішення суддів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи обставини справи, суд залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1218, ч.1 ст.1225, ч.2 ст.1268 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: - АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (окрім відповідача).

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Заочне рішення може бути переглянуте Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга або, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Бобринецька міська рада Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04055239, юридична адреса: вулиця Незалежності, 80 місто Бобринець Кіровоградської області, поштовий індекс 27200.

Повне судове рішення складено 14.05.2019 року.

Суддя І. М. Адаменко