Вирок № 81716401, 14.05.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4372/18

Провадження № 1-кп/345/119/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2019 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого – судді Онушканича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об’єднане кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та зареєстрованого за адресою м. Калуш, вул. Гуцульська, 13, жителя АДРЕСА_1 із середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, працює монтажником на ТОВ “Карпат-Буд”, раніше судимого: вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.10.2018 р. за ч. ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1190,00 грн.; вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.11.2018 р. за ч. 1 ст. 310 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн. (штрафи сплачено)

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

з участю: секретаря судового засідання Бандури Г.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

прокурора Шевчука Д.І.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднану з проникненням у житло, та крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинену повторно.

Злочини вчинено за таких обставин.

14.01.2018 р. близько 00:00 год. ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, діючи корисливо з метою особистого збагачення зайшов у будинок по вул. Є.Коновальця, 14, в м. Калуш та шляхом підбору ключа до вхідних дверей проник у квартиру НОМЕР_5 по місцю проживання ОСОБА_2 і таємно викрав грошові кошти у сумі 1300,00 грн., жіночий золотий ланцюжок вагою близько 5 грам, вартістю 6045,00 грн., жіночий золотий кулончик вагою 3 грами, вартістю 3627,00 грн., мобільний телефон марки «Самсунг» GALAX WIN» білого кольору ІМЕІ: НОМЕР_2, НОМЕР_3 вартістю 883,33 грн., в середині із сім-картою марки «Водафон» вартістю 50,00 грн., парфуми марки «ОСОБА_3 Юдашкін» об’ємом 50 мл., вартістю 500,00 грн., парфуми «BIES» об’ємом 50 мл., вартістю 120,00 грн., чоловічі парфуми «AVON» об’ємом 50 мл., вартістю 200,00 грн., чоловічі парфуми «AVON» об’ємом 100 мл., вартістю 200,00 грн., жіночий годинник вартістю 350,00 грн., портативну колонку «WS-758» вартістю 200,00 грн., шампанське «Циганське шатро» об’ємом 0,7 л., вартістю 120,00 грн., коньяк «Клінков» об’ємом 0,5 л., вартістю 200,00 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_2 шкоди на загальну суму 13795,33 грн.

Також, 25.06.2018 р. близько 23:00 год. ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, діючи корисливо зайшов у будинок по АДРЕСА_2 та шляхом підбору ключа до вхідних дверей проник у квартиру НОМЕР_4 по місцю проживання ОСОБА_4 і таємно викрав автомобільний ключ від автомобіля марки «БМВ» вартістю 800,00 грн., ланцюжок сірого кольору з кулоном у вигляді пів серця із написом «BEST» вартістю 150,00 грн., ланцюжок сірого кольору у вигляді пів серця з написом «FRIENDS» вартістю 150,00 грн., підвіску сірого кольору вартістю 50,00 грн., ланцюжок сірого кольору у формі кільця вартістю 150, 00 грн., сережки сірого кольору з розовими камінцями вартістю 180,00 грн., колечко сірого кольору з розовими камінцями вартістю 120,00 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_4 шкоди на загальну суму 1900,00 грн.

Окрім того, 09.01.2019 р. близько 18:10 год. ОСОБА_1 перебуваючи у торгівельному залі магазину ТзОВ «АТБ-Маркет» «Продукти-1092», що в місті Калуші по вул. Богдана Хмельницького, 50, реалізовуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, діючи корисливо, повторно таємно викрав зі стелажу холодильної камери банку червоної ікри лососевої зернистої марки «Ікра Камчадал», з якою покинув приміщення магазину, пройшовши через касу і не заплативши за неї, чим спричинив ТзОВ «АТБ-Маркет» «Продукти-1092» матеріальну шкоду на загальну суму 302,90 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та пояснив, що правопорушення вчинив при вищенаведених обставинах.

Зокрема він підтвердив, що 14.01.2018 р. пізно вечері гуляв і зайшов в під’їзд будинку АДРЕСА_3, де шляхом підбору ключа відкрив двері і зайшов в квартиру НОМЕР_5 звідки таємно викрав кошти, ряд прикрас з дорогоцінних металів, мобільний телефон, жіночі та чоловічі парфуми, жіночий годинник, портативну колонку і пляшки з алкоголем. В подальшому алкоголь випив, мобільний телефон і прикраси здав в ломбард, а виручені кошти розтратив.

А 25.06.2018 р. близько 23:00 год. також шляхом підбору ключа відкрив двері і проник в квартиру ОСОБА_4, який одружений з його сестрою. Звідти він викрав ключ від автомобіля і декілька прикрас. Частину викрадених речей в нього було вилучено під час проведення обшуку, а іншу частину речей він в подальшому добровільно віддав швагрові і також відшкодував йому всі інші матеріальні збитки.

Також, 09.01.2019 р. близько 18 год., перебуваючи в магазині ТзОВ «АТБ-Маркет», взяв з полиці банку червоної ікри та поклав її в праву зовнішню кишеню куртки, хоча мав в руках кошик і інші продукти клав в нього. В подальшому пройшов через касу магазину і не заплатив за цю банку ікри. Після того як його викликали на допит до поліції він пішов в магазин і заплатив за цю викрадену ікру.

У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати і не призначати йому покарання пов’язане з позбавленням волі. Обіцяє, що в подальшому правопорушення не вчинятиме. Зазначив, що також має намір відшкодувати завдану шкоду і потерпілому ОСОБА_2, оскільки, на даний час працевлаштувався і має стабільний дохід.

Потерпілий ОСОБА_4 не брав участі у судовому засіданні, однак від нього подана заява про те, що він просить справу розглянути без його участі, претензій до обвинуваченого не має, шкода йому відшкодована у повному обсязі, цивільний позов він заявляти не буде. Просить обвинуваченого суворого не карати (т. 1 а.с. 23).

Потерпілий ОСОБА_2 теж участі у судовому засіданні не брав, однак від нього подана заява про те, що він просить справу розглядати без його участі, у разі визнання вини обвинуваченим не заперечує проти скороченого розгляду справи, шкода йому не відшкодована, однак цивільний позов не заявляє та просить покарати обвинуваченого суворо (т. 2 а.с. 19).

Представник потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_5 теж участі у судовому засіданні не брав. Проте, подав заяву, в якій зазначив, що шкода магазину відшкодована і просить розгляд справи проводити без його участі (т. 3 а.с. 7).

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оскільки, ні стороною захисту, яка представлена самим обвинуваченим, ні стороною обвинувачення, як представлена прокурором, а ні потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (що вбачається з їхніх письмових заяв) не оспорюються обставини щодо: часу і місця вчинення злочинів; порядку проникнення в житлові приміщення та способу і порядку таємного заволодіння майном потерпілих; кількості, обсягу та вартості, викраденого майна; наслідків у виді матеріальних збитків, які настали для потерпілих у результаті заволодіння обвинуваченим їхнім майно; а також форми вини у виді умислу зі сторони обвинуваченого і корисливого мотиву, то зі згоди сторін кримінального провадження судом дослідження доказів і фактичних обставин справи по епізодах крадіжок з проникненням до житла ОСОБА_4 та житла ОСОБА_2 було обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням письмових матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, визначають місце знаходження речових доказів і розмір понесених судових витрат. Щодо решти доказів по цих двох епізодах крадіжок, то суд визнав недоцільним їхнє дослідження, оскільки вони стосуються обставин справи, які ніким не оспорюються і під сумнів не ставляться.

При цьому суд переконався, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин справи та відсутні сумніви у добровільності їхньої позиції. Також судом роз’яснено учасникам кримінального провадження наслідки щодо позбавлення у такому випадку права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Водночас, враховуючи наявність в суду сумнівів щодо однозначності позиції обвинуваченого по епізоду крадіжки банки ікри з магазину ТзОВ «АТБ-Маркет», окрім допиту обвинуваченого, судом було досліджено інші докази, які поряд з визнанням обвинуваченим вини доводять його вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки з торгівельного залу магазину ТзОВ «АТБ-Маркет» «Продукти-1092» доводиться також наступними доказами:

1) протоколом огляду місця події від 09.01.2019 р. з якого слідує, що 09.01.2019 р. було оглянуто магазин «АТБ-Маркет» в м. Калуші по вул. Хмельницького, 50, у якому розміщені камери цілодобового відеоспостереження приміщення магазину. У ході дано огляду було здійснено вилучення відео-файлів із камер відеоспостереження на яких зберігається інформація з відеозаписами відеоспостереження приміщення магазину протягом доби 09.01.2019 р.;

2) протоколом огляду речей від 09.01.2019 р., в якому в текстовому варіанті відображено інформацію про події, які зафіксовані у відео-файлах на диску, які було вилучено під час вище зазначеного огляду події;

3) відеодоказами, які містяться на оптичному носії інформації CD-R диску із вміщеними 8 відео-файлами на яких записано відеоспостереження приміщення магазину «АТБ-Маркет» в м. Калуші по вул. Хмельницького, 50. З даних відеозаписів вбачається, що 09.01.2019 у вищевказаному магазині протягом періоду часу від 18:02 год. по 18:13 год. особа, яка виявилась обвинуваченим ОСОБА_1 складає у корзину для продуктів певний товар. Окрім того бере зі стелажу банку ікри та ставить у зовнішню праву кишеню своєї куртки. При розрахунку на касі, продавець обліковує взяті ним продукти, однак банка з ікрою була відсутня. Під час перегляду в судовому засіданні даних відео-доказів, обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що це саме він відображений на відео;

4) протоколом слідчого експерименту від 26.01.2019 р. з якого вбачається, що при відтворенні подій у магазині «АТБ-Маркет» в м. Калуші по вул. Хмельницького, 50, ОСОБА_1 показує, як він 09.01.2019 р. приблизно о 18:10 год. бере зі стелажу м’ясного відділу банку червоної ікри та кладе собі у кишеню і при розрахунку на касі за інші продукти, за ікру не розраховується, а проходить через касу до виходу магазину.

Щодо допиту свідка та представника потерпілого по цьому епізоду злочину, то прокурор не заявляв такого клопотання, оскільки ні свідок ОСОБА_6, ні представник потерпілого ОСОБА_5 не були безпосередніми очевидцями заволодіння обвинуваченим банки ікри 09.01.2019 р. в магазині ТзОВ «АТБ-Маркет». З такою позицією погодився і сам обвинувачений. Окрім того, як вбачається із вище зазначеної заяви представника потерпілого, він не бажає брати участь в розгляді даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Таким чином, суд зберігає об’єктивність та безсторонність і не вправі самостійно збирати докази по справі.

Проте, досліджених в судовому доказів достатньо для того щоб суд поза будь-яким сумнівом зробив однозначні висновки про наявність в діях обвинуваченого складів злочинів, які йому інкримінуються стороною обвинувачення.

Зокрема, наявність в обвинуваченого умислу на незаконне заволодіння банкою ікри підтверджується тією обставиною, що маючи можливість покласти цю банку з ікрою у спеціальний кошик поряд з іншими продуктами, які обвинувачений мав намір купити, він цього не зробив, а скрито для оточуючих поклав цю банку з ікрою в кишеню своєї куртки.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинених кримінальних правопорушеннях у судовому засіданні доведена повністю, а його злочинні дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, та за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Оскільки, в обвинувальному акті стороною обвинувачення по епізоду крадіжки з квартири потерпілого ОСОБА_4 25.06.2018 р. не ставиться у вину обвинуваченому ОСОБА_1 такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину повторно, то відповідно і суд не кваліфікує дії обвинуваченого по даному епізоду крадіжки як злочин, який вчинено повторно. Адже вихід за межі обвинувачення не допускається, оскільки згідно положень ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та їхню суспільну небезпечність, зокрема те, що злочини були вчинені шляхом таємного проникнення у житло, що посягає на конституційне право громадян на приватну власність, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також думку потерпілих і позицію прокурора.

Зокрема, призначаючи покарання ОСОБА_1суд враховує те, що він має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні дві малолітні дитини, скарг за місцем його реєстрації на нього не поступало, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, він офіційно працевлаштований, тобто на даний час має стабільний заробіток. Проте він раніше притягався до кримінальної відповідальності і на час вчинення крадіжки 09.01.2019 р. з магазину ТзОВ «АТБ-Маркет» мав непогашену та не зняту судимість.

До обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 на підставі ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття, та повне відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_4 і ТзОВ «АТБ–Маркет».

Обставини, які б відповідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, стороною обвинувачення в обвинувальних актах не наведено. Не встановлено таких обставин і в судовому засіданні.

Суд враховує, що потерпілий ОСОБА_4 та ТзОВ «АТБ–Маркет» в особі представника ОСОБА_5І не мають претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, окрім того потерпілий ОСОБА_4 просить обвинуваченого суворо не карати. Однак, потерпілому ОСОБА_2 шкода в повному обсязі не відшкодована і останній просить обвинуваченого покарати суворо.

У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого, пом’якшуючі покарання обставини, те, що потерпілому ОСОБА_2 шкода в повному обсязі не відшкодована, і призначити йому покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, ставлення обвинуваченого до скоєних злочинів та те, що він вчинив два тотожні злочини корисливого характеру, а після цього вчинив злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів і, перебуваючи в стані судимості знову вчинив корисливий злочин, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість, то суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України пов’язане з позбавлення волі.

Саме покарання у виді позбавлення волі суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів.

Суд враховує, що вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.10.2018 р. ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн., та вироком цього ж суду від 15.11.2018 р. ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 310 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн., однак вказані вироки виконуються окремо і штраф ОСОБА_1 сплачено у повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Таким чином, суд вважає, що при призначенні остаточного покарання ОСОБА_1 слід призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.08.2018 р. обвинуваченому було обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло по місцю його проживання по АДРЕСА_4 в період часу з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби. Проте, станом на день винесення вироку термін дії цього запобіжного заходу завершився і стороною обвинувачення завчасно не подавалось клопотання про продовження строку його дії.

В судовому засіданні прокурор просив обрати обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Суд враховує, що на час винесення вироку наявні обставини, які свідчать про наявність зі сторони обвинуваченого ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Проте, враховуючи особу обвинувачено, зокрема те, що він має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно працевлаштований, тобто в нього наявні міцні соціальні зв’язки, то суд вважає, що з метою запобігання вчинення обвинуваченим нових злочинів та забезпечення виконання вироку в частині призначеного покарання, до нього достатньо буде до набрання вироком законної сили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло по місцю його фактичного проживання по АДРЕСА_1 в період часу з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби.

Цивільні позови до обвинуваченого не заявлялись.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, судові витрати, пов'язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12018090170001374 в розмірі 715,00 грн., слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1

Згідно ухвал слідчого судді від 31.07.2018р. на майно, яке було виявлено та вилучено при обшуку в АДРЕСА_4 та в АДРЕСА_5, накладено арешт. Відповідно до положень ст. 374 КПК України, суд вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження і скасовує арешт майна (речових доказів), яке стосуються епізодів крадіжок, зазначених в даному вироку.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 395 КПК України,

у х в а л и в:

Засудити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, тавизнати його винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу та звернення його до виконання застосувати щодо ОСОБА_1запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло по місцю його проживання за адресою АДРЕСА_1 в період часу з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби. Зобов’язати ОСОБА_1прибувати за кожною вимогою до суду та до Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Вирок в частині запобіжного заходу підлягає негайному виконанню Калуським ВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Після вступу вироку в законну силу виконання вироку в частині покарання доручити Калуському ВП ГУНП в Івано-Франківській області. Надати дозвіл працівникам Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області затримати ОСОБА_1 з метою його доставки до місця відбування покарання.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) на користь держави (одержувач УК в м. Івано-Франківську, код: 24060300, рахунок: 31118115009002, банк одержувача: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37952250, код банку одержувача: 899998, призначення платежу висновок експерта № 4.3-541/18 від 16.11.2018) - 715,00 грн. – витрат на залучення експерта.

Після вступу вироку в законну силу скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.07.2018 р. а саме: колонка чорного кольору в формі серця «WS-758», парфуми «BIES» об’ємом 50 мл., чоловічі парфуми марки «AVON» об’ємом 50 мл., посвідчення водія на ім’я ОСОБА_1, мобільний телефон марки «Dogge», IMEI: НОМЕР_6, ІМЕІ: НОМЕР_7, автомобільний ключ від автомобіля марки «БМВ» із надписом ззаду «Simens».

Речові докази, а саме:

- колонку чорного кольору в формі серця «WS-758», парфуми «BIES» об’ємом 50 мл., чоловічі парфуми марки «AVON» об’ємом 50 мл., які зберігаються в камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП Івано-Франківської області – повернути ОСОБА_7;

- посвідчення водія на ім’я ОСОБА_1, мобільний телефон марки «Dogge», IMEI:НОМЕР_6, ІМЕІ:НОМЕР_7, які зберігаються в камері зберіганняречових доказів Калуського ВП ГУНП Івано-Франківської області – повернути ОСОБА_1;

- автомобільний ключ від автомобіля марки «БМВ» із надписом ззаду «Simens», який знаходиться у камері зберігання речових доказів Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області – повернути ОСОБА_4;

- оптичний носій інформації CD-R диск із вміщеними 8 відеофайлами, який долучений до матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) – зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядкудо Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя