Рішення № 81716220, 13.05.2019, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/314/19

Провадження № 2-о/338/9/19

13 травня 2019 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.,

при секретарі Полек Х.В.,

з участю заявника ОСОБА_1,

представника

заінтересованої особи Цахнюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, про встановлення факту постійного проживання на території України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року, що стане підставою для видачі йому паспорта громадянина України.

Ухвалою від 18 березня 2019 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, замінено неналежну заінтересовану особу - Надвірнянський районний відділ управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області - на належну - управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області.

Заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що народився в с.Старуня Богородчанського району, де і проживає на даний час, однак без документів, які засвідчують його особу. Виготовити паспорт громадянина України не може, оскільки є сумніви щодо його громадянства. Зазначає, що станом на 24 серпня 1991 року постійно проживав на території України. Підтвердженням цього є, зокрема, поквартирна карточка, відповідно до якої він 22 жовтня 1990 року зареєстрував своє місце проживання АДРЕСА_1 та був знятий з реєстрації 14 листопада 1995 року. Окрім того, факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року підтверджують й інші документи: військовий квиток, тимчасовий талон на право керування транспортними засобами, виданий 29 вересня 1994 року, екзаменаційна карточка водія, свідоцтво про розірвання шлюбу, видане 22 листопада 1990 року, доручення від 29 вересня 1995 року. В 1995 році виїхав на роботу до Російської Федерації. 14 листопада 1995 року за запитом органи міграційної служби Російської Федерації зняли його з реєстрації місця проживання в м. Надвірна. На територію України повернувся в тому ж 1995 році.

Встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року дасть йому змогу оформити паспорт громадянина України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав з наведених вище підстав. Пояснив, що хоче оформити паспорт громадянина України і для цього звертався до місцевого органу управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, однак отримав відмову з причин відсутності документів, які б підтверджували набуття ним громадянства України. Просив заяву задоволитита встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Зауважив також, що іншого громадянства не набував. Щодо зазначеної в заяві вимоги про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, на її вирішенні не наполягає.

Представник заінтересованої особи управління ДМС України в Івано-Франківській області Цахнюк Н.М. в судовому засіданні, яке відбувалось 2 квітня 2019 року, пояснила, що даними, наявними в розпорядженні управління факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року не підтверджуються. За обліками картотеки заяв про видачу паспорта громадянина України (Ф-1), журналу обліку надходження і витрачання бланків паспортів (Ф-2) та відомостей про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб в Надвірнянському ВР УДМС України в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 не значиться. Разом з тим вважає, що заявник має підстави для отримання паспорта громадянина України відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про громадянство України" у разі доведення факту свого проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Заслухавши пояснення заявника та представника заінтересованої особи, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, актовий запис №38, місце реєстрації народження - виконавчий комітет Старунської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області (а.с.11).

Те, що станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_1 постійно проживав на території України підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтвердили, що заявник в період з 1990 по 1995 рік був зареєстрований та фактично проживав разом з дружиною і дочкою в Україні в АДРЕСА_1.

З часу проголошення Україною незалежності паспортні документи заявник не отримував.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно з законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, ОСОБА_1 пов'язував це з необхідністю оформлення паспорта громадянина України.

Підстави та порядок набуття громадянства України, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб врегульовані Законом України "Про громадянство України".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 вказаного Закону громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

З Положення про Державну міграційну службу України вбачається, що ДМС України відповідно до покладених на неї завдань приймає згідно законодавства, зокрема, рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування.

Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (з подальшими змінами та доповненнями) визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Відповідно до п. 8 зазначеного Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" особа, яка станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає заяву про встановлення належності до громадянства України; копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка органу внутрішніх справ про те, що станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала у громадянстві колишнього СРСР; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Пуктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення громадянства України подається відповідне рішення суду.

Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року має для нього юридичне значення.

Дослідивши докази, подані суду на обґрунтування заяви, суд приходить до переконання, що факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року знайшов своє підтвердження.

На підставі наведеного та ст.ст. 15, 16 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265, 315 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України задоволити.

Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.Я. Рибка