Ухвала суду № 81715389, 06.05.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3172/19

Провадження № 2-з/204/47/19 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 204/3172/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

03 травня 2019 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. З позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення зазначеного позову.

Позовна заява разом з заявою про забезпечення позову передані судді Самсоновій В.В. 06 травня 2019 року цивільною канцелярією суду.

В заяві про забезпечення позову позивач просив:

1.Накласти арешт на спільне майно подружжя, а саме:

- автомобіль Mersedes-Benz 412 D 2874 (2000), білий, державний номер НОМЕР_1, № двиг. НОМЕР_8, № куз. НОМЕР_9, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16, тимчасовий реєстраційний талон на право користування транспортним засобом № НОМЕР_12;

- автомобіль Mersedes-Benz 312D-П18 2874 (1999), білий, державний номер НОМЕР_2, № двиг. НОМЕР_10, № куз. НОМЕР_11, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15, тимчасовий реєстраційний талон на право користування транспортним засобом № НОМЕР_13

2.Заборонити ОСОБА_2, товариству з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» ідентифікаційний код № НОМЕР_14, а також будь-яким іншим особам використання:

- автомобіль Mersedes-Benz 412 D 2874 (2000), білий, державний номер НОМЕР_1, № двиг. НОМЕР_8, № куз. НОМЕР_9, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16, тимчасовий реєстраційний талон на право користування транспортним засобом № НОМЕР_12;

- автомобіль Mersedes-Benz 312D-П18 2874 (1999), білий, державний номер НОМЕР_2, № двиг. НОМЕР_10, № куз. НОМЕР_11, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15, тимчасовий реєстраційний талон на право користування транспортним засобом № НОМЕР_13

3.Передати на відповідальне зберігання особі, визначеній державним або приватним виконавцем, наступне майно:

- автомобіль Mersedes-Benz 412 D 2874 (2000), білий, державний номер НОМЕР_1, № двиг. НОМЕР_8, № куз. НОМЕР_9, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16, тимчасовий реєстраційний талон на право користування транспортним засобом № НОМЕР_12;

- автомобіль Mersedes-Benz 312D-П18 2874 (1999), білий, державний номер НОМЕР_2, № двиг. НОМЕР_10, № куз. НОМЕР_11, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15, тимчасовий реєстраційний талон на право користування транспортним засобом № НОМЕР_13

В обґрунтування заяви зазначено, що вона звернулася до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Таким майном є наступні автомобілі: Mersedes-Benz 310, державний номер НОМЕР_3; Mersedes-Benz 412 D 2874, державний номер НОМЕР_1; Mersedes-Benz 312D-П18 2874, державний номер НОМЕР_2; Nissan Місга, державний номер НОМЕР_4; а також Acura MDX 3700, державний номер НОМЕР_5. Загальна сума вказаних автомобілів складає 1220000 грн. При цьому, автомобілі, на які вона просить накласти арешт, позивач просить виділити їй у позові про поділ спільного майна подружжя. Ціна позову, яку необхідно забезпечити, складає 560000 грн. Відповідно до довідки територіального сервісного центру № 1242 регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області від 11.04.2019 року № 31/4/1242-27аз, на автомобілі, що є предметом позову, було видано тимчасові реєстраційні талони на право користування транспортними засобами - Товариству з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» (ідентифікаційний код № НОМЕР_14). Зазначений факт свідчить про передачу відповідачем вищезазначених транспортних засобів, що є спільним майном подружжя, третім особам без згоди іншого співвласника. Не вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладання арешту і заборони його використання, може ускладнити виконання рішення суду. При цьому, товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» зазначені транспортні засоби експлуатуються щоденно для перевезення пасажирів на маршрутах міста Дніпра, що щоденно знижує вартість вказаного майна.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні рішення.

При цьому, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Згідно із п. 4 цієї ж Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивачки, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, розглянувши дану заяву і додані до неї матеріали, враховуючи обставини справи, з урахуванням наданих суду на теперішній час доказів, суд прийшов до висновку, що між сторонами дійсно виник спір стосовно поділу майна, що є у спільній власності подружжя.

Із всіх доказів, що висвітлюють події, випливає, що у відповідача, можливо, у майбутньому може виникнути обов’язок щодо передачі позивачеві рухомого майна, про яке йдеться в заяві про забезпечення позову, і такі обставини остаточно підлягають доказуванню у судовому засіданні, але для вирішення питання про вжиття заходів по забезпеченню позову для суду достатньо такої інформації для виключення обставин, за яких позов міг бути пред’явлений завідомо до неналежного відповідача і не стосується зазначеного спору. Отже, такі обставини відсутні на час вирішення даної заяви.

Суду доведено належними доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки відчуження відповідачем належного йому рухомого майна, може зробити не можливим, або значно утруднить виконання рішення суду, а для цього необхідно виключити найменшу можливість утруднення виконання рішення суду. Більш того, саме це рухоме майно, на яке просять накласти арешт, є предметом спору у даній справі.

Таким чином, існує загроза можливості невиконання рішення суду за відсутності вжиття заходів забезпечення позову.

Разом з тим, накладення саме арешту на нерухоме майно і заборона користуванням цим майном, що належить відповідачеві, про який заявлене заявником, є необґрунтованим, оскільки такий вид забезпечення позову може викликати негативні наслідки при його виконанні, а саме: вилучення майна з користування власника і передачу іншим особам на відповідальне зберігання, що також може перешкоджати його господарській діяльності, а з заяви випливає, що він використовує спірні автомобілі саме для господарської діяльності, що буде порушувати законні права власника автомобілів, право власності якого на теперішній час не скасоване/не припинене тощо, як за Цивільним кодексом України, так й за Конституцією України в частині непорушності права приватної власності. Тому, такий вид забезпечення позову є необґрунтованим.

Водночас, в іншій частині, обраний заявником захід забезпечення позову, суд вважає співмірним із заявленими вимогами, оскільки, як вже зазначалося вище, це ж рухоме майно є предметом самого спору у даній справі.

Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, суд вважає можливим задовольнити дану заяву частково і накласти заборону будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, передачу в оренду тощо, на зазначені заявником автомобілі, власником яких наразі є відповідач.

В свою чергу, вирішуючи питання зустрічного забезпечення позову, судом враховано, що передбачені законом підстави для беззаперечного застосування до позивача зустрічного зобов’язання, які передбачені випадками, зазначеними у ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні, у зв’язку з чим зустрічне забезпечення у справі не застосовано.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Так само, згідно з ч. 3 ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

На підставі викладеного, керуючись п. п. 3-4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 149, 150, 152, 153, 154, 157, 247, 258-261, 352-354, 431 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 204/3172/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Застосувати заходи забезпечення позову у цивільній справі № 204/3172/19, шляхом накладення заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, передачу в оренду тощо, на автомобілі, власником яких наразі є ОСОБА_2, а саме:

-автомобіль Mersedes-Benz 412 D 2874 (2000), білий, державний номер НОМЕР_1, № двиг. НОМЕР_8, № куз. НОМЕР_9, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16, тимчасовий реєстраційний талон на право користування транспортним засобом № НОМЕР_12;

-автомобіль Mersedes-Benz 312D-П18 2874 (1999), білий, державний номер НОМЕР_2, № двиг. НОМЕР_10, № куз. НОМЕР_11, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15, тимчасовий реєстраційний талон на право користування транспортним засобом № НОМЕР_13

Відповідно до п. п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», судом зазначаються відомості про стягувача та боржника відповідно:

-ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1;

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1.

Зустрічне забезпечення у справі не застосовано.

Копію даної ухвали суду направити для виконання до Територіального сервісного центру № 1242 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України (49041, м. Дніпро, пр. Праці, 16).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред’явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.В. Самсонова