Ухвала суду № 81715092, 07.05.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/1191/19

Провадження №1-кс/175/833/19

Ухвала

Іменем України

07 травня 2019 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Бойка О.М.,

за участю: секретаря – Сотник Г.В.,

прокурора – Нероди Д.Д.,

захисника – адвоката Чернусь П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника Чернусь П.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12019040440000369 від 10.03.2019 року про зміну запобіжного заходу, –

В С Т А Н О В И В:

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 – адвокат Чернусь П.О. звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з вищезазначеним клопотанням, яке мотивує тим, що на даний час відсутні передбачені кримінальним процесуальним законодавством України підстави для тримання ОСОБА_2 під вартою, оскільки вважає, що матеріали кримінального провадження не містять докази, що підтверджують наявність розумної підозри в тому, що останній причетний до вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України. Зокрема, як обґрунтування доказів причетності підозрюваного до вчинення злочину, сторона обвинувачення посилалася на показання потерпілих, які при впізнанні по фотокарткам вказали на ОСОБА_2, проте 25.04.2019 року, під час проведення одночасного допиту осіб за участю ОСОБА_2 та неповнолітніх потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, вказані неповнолітні потерпілі не впізнали ОСОБА_2 як особу, що вчинила відносно них розбійний напад. При цьому, саме ці потерпілі краще всіх бачили нападника, оскільки стояли до нього обличчям, поки нападник тримав потерпілого ОСОБА_5 спиною до себе. Зокрема, неповнолітні потерпілі пояснили, що раніше не бачили ОСОБА_2 та не знають його, а останній, у свою чергу, також повідомив, що ніколи не бачив та не знає неповнолітніх потерпілих.

Отже, вищевказаними показами неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повністю спростовано твердження сторони обвинувачення щодо скоєння вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_2, у зв’язку з чим на теперішній час відсутні ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України та можливість їх запобігання лише шляхом застосування найбільш суворого запобіжного заходу – тримання під вартою, а тому просить слідчого суддю скасувати або змінити підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов’язання.

У судовому засіданні захисник – адвокат Чернусь П.О. подане клопотання підтримав повністю та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.

Прокурор Нерода Д.Д. у судовому засіданні, з урахування обставин викладених у клопотання, не заперечував проти заміні виду запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши надані матеріали, приходить до наступного висновку.

Так, згідно статті 5 п.1 підпункт с Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, згідно ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2019 року застосовано до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 години 00 хвилин 08 червня 2019 року включно.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22.04.2019 року було скасовано вищевказану ухвалу слідчого судді, водночас ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.05.2019 року.

Також встановлено, що підставою тримання під вартою ОСОБА_2 слугувало те, що сторона обвинувачення при обґрунтуванні клопотання щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилалася на обставини встановлені після пред'явлення особи для впізнання, під час проведення яких слідчий надав потерпілим фото осіб і вони вказали саме на ОСОБА_2

Однак, 25.04.2019 року, під час проведення одночасного допиту осіб за участю ОСОБА_2 та неповнолітніх потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, вказані неповнолітні потерпілі не впізнали ОСОБА_2 як особу, що вчинила відносно них розбійний напад.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.3 ст. 194 КПК України, якщо прокурор не доведе обставини, передбачені п.п. 2-3 ч.1 ст. 194 КПК, то суд має право зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею.

Водночас, якщо прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК, то суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Отже, станом на теперішній час обставини кримінального провадження, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, змінилися, що зокрема визнано у судовому засіданні сторонами кримінального провадження, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для можливості заміни його на більш м'який.

Судом встановлено, що підставою тримання під вартою ОСОБА_2 слугувало те, що виникають ризики передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що негативно вплине на хід досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілого, свідка; перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з цим встановлено, що вищезазначені ризики фактично на даний момент, навіть з урахуванням нововиявлених обставин кримінального провадження, зменшились, однак остаточно не відпали, і вони були враховані слідчим суддею під час обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на даний момент не відпали та не зменшились, при цьому, з урахування вищевказаних нововиявлених обставин у кримінальному провадженні, на думку слідчого судді, можливе застосування більш м'якого запобіжного заходу, що на даному етапі досудового розслідування буде відповідати характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та запобігти ризикам, які на сьогодні існують, а тому приходжу до висновку, що клопотання сторони захисту слід задовольнити частково змінивши запобіжний захід з тримання під вартого на цілодобовий домашній арешт та на підставі вимог п.1 ч.3 ст. 202 КПК України підозрюваного ОСОБА_2 слід негайно доставити до місця проживання звільнивши його з-під варти.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у цьому кримінальному провадженні застосованого до підозрюваного ОСОБА_2, слід застосувати у межах строку досудового розслідування, тобто до 28 травня 2019 року.

На думку суду, запропонований у клопотанні захисником, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобіганню ризиків передбачених ст. 177 КПК України, саме тому у задоволенні цієї частини клопотання захисника Чернуся П.О. слід відмовити.

Що стосується вимоги захисника зазначеної у клопотанні про скасування запобіжного заходу, то суд приймаючи до уваги норми діючого кримінально-процесуального закону, на даному етапі кримінального провадження, не має можливості скасувати запобіжний захід, раніше обраний обвинуваченому. Саме тому, у задоволенні цієї частини клопотання захисника слід також відмовити.

Керуючись ст.5 п.1 підпункт с Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.29 Конституції України, ст.ст.177, 201, 202, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання захисника Чернуся П.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12019040440000369 від 10.03.2019 року відповідальність за вчинення якого, передбачена ч.2 ст. 187 КК України - задовольнити частково.

Змінити застосований до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст. 187 КК України, запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, строком з 07 травня 2019 року до 28 травня 2019 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, такі обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) цілодобово не залишати постійне місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3) утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками по вказаному кримінальному провадженню на протязі всього досудового розслідування та судового розгляду.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно звільнити з-під варти та доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалу для виконання, в частині звільнення з-під варти ОСОБА_2, направити начальнику Дніпровського УВП №4

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання начальнику Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – на час досудового розслідування кримінального провадження та прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 – на час судового розгляду кримінального провадження.

Ухвала слідчого судді, щодо заміни запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

У задоволенні іншої частини клопотання захисника Чернуся П.О. про скасування запобіжного заходу ОСОБА_2, а також про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі у п’ятиденний термін з дня оголошення ухвали апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя О.М. Бойко

Повний текст ухвали суду оголошено 07 травня 2019 року