Ухвала суду № 81710420, 14.05.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1587/19

Провадження № 4-с/484/13/19

Ухвала

іменем України

14 травня 2019 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді: Максютенко О.А.

при секретарі: Завірюха В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення старшого державного виконавця Первомайського міськрайвідділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2, стягувач: ОСОБА_3

за участі: скаржника ОСОБА_1

представника скаржника адвоката ОСОБА_4

ст..державного виконавця Жерносек В.М.

встановив:

05 квітня 2019 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та рішення старшого державного виконавця Первомайського міськрайвідділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2.

В скарзі зазначив, що постановою ВП № 7775199 від 13.02.2019 року винесеною ст.. державним виконавцем Первомайського міськрайвідділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 накладено штраф у зв’язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів та сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за два роки. Визначено штраф у розмірі 20% від суми заборгованості в сумі 5319.60 грн.

Вважає, що вказані дії державного виконавця є неправомірними, а постанова про накладання штрафу є незаконною та підлягає скасуванню, незгоден з періодом за який нараховано заборгованість та визначено суму штрафу.

На підставі викладеного, просить: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Первомайського міськрайвідділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 та скасувати постанову про накладання штрафу від 13.02.2019 року по виконавчому провадженню ВП № 7775199 щодо примусового виконання виконавчого листа 2-1655 від 02.06.2008 року виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 02.06.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі ј частини всіх видів доходу на утримання доньки Кири11.10.2007 року народження, до її повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судові витрати, повязані з розглядом скарги, а саме витрати на правову допомогу становлять 1 тис. грн.., просить покласти на орган державної виконавчої служби – Мервомайського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

16 квітня 2019 року ст.. державний виконавець Жерносек В.М. надала суду заперечення щодо скарги, де просила відмовити в задоволенні скарги посилаючись на законність та правомірність оскаржуваної постанови. Також зазначила, що станом на 01.09.2018 року боржник ОСОБА_1 мав заборгованість зі сплати аліментів, що складала 19207 грн. 15 коп. Сума аліментів що підлягає сплаті кожного місяця складає 1521.75 грн. Тому сума заборгованості зі сплати аліментів перевищила заборгованість на 12 місяців (один рік). Крім того, зазначила, що 16.04.2019 року державним виконавцем винесено постанову про виправлення арифметичної помилки у виконавчому провадженні, згідно якої виправлено арифметичну помилку в оскаржуваній постанові щодо розміру накладеного штрафу, де визначено суму штрафу в 3851 грн. 85 коп.

18 квітня 2019 року скаржник надав суду відповідь на заперечення, де повідомив, що 04.10.2018 року державним виконавцем по даному виконавчому провадженні вже було винесено постанову про накладення штрафу за наявну заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.09.2018 року у розмірі 19059.97 грн., де враховано що сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за один рік, у зв’язку з чим на боржника було накладено штраф у розмірі 3810.19 грн. Вважає, що притягнення до одного виду порушення двічі, не допустимим та суперечить Конституції України. Тому, скаргу підтримав та просив її задовольнити.

24.04.2019 року ст.. державний виконавець Жерносек В.М. надала суду клопотання про доручення до матеріалів справи постанови в.о. начальника Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_5 про скасування постанови по виконавчому провадженні № 7775199 від 04.10.2018 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 3810 грн.19 коп. видану старшим державним виконавцем Жерносек В.М.

03.05.2019 року скаржником до суду було надано уточнену скаргу, де він вважає незаконною постанову та посилається на те, що у постанові від 13.02.2019 року та постанові, де виправлено арифметичну помилку не зазначено розміру заборгованості зі сплати аліментів, не вказано сукупний розмір платежів за рік, які ця заборгованість перевищує, не вказано періоду за який виникла заборгованість. Також зазначає про те, що норма закону на підставі якої державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу набула чинності лише 28.08.2018 року, та даний закон не має зворотної дії у часі та неможливо його застосовувати на відносини що існували до його прийняття.

В судовому засіданні представник скаржника адвокат ОСОБА_4 та скаржник скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Старший державний виконавець в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження №7775199, приходить до висновку про те, що дана скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що дійсно, згідно виконавчого листа № 2-1655/08 виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області від 02.06.2008 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини доходу, починаючи з 05.05.2008 року та до повноліття доньки, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Станом на березень 2019 року ОСОБА_1 має заборгованість по аліментам в розмірі 21476.68 грн., згідно довідки розрахунку державного виконавця від 25.03.2019 року № 15084/6.

Станом на 01.09.2018 року заборгованість зі сплати аліментів склала 19207.15 грн. згідно розрахунку державного виконавця. Заборгованість виникла за період з січня 2013 року по березень 2019 року. Як пояснив державний виконавець в судовому засіданні, що саме з даної суми було розраховано суму штрафу.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У відповідності до ч.14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Як вбачається з постанови державного виконавця від 03.02.2019 року в мотивувальній частині постанови державний виконавець зазначає, що у боржника наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, а тому йому нараховано штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, а саме: 5319.60 грн. В мотивувальній частині постановами зазначено, що за наявну у боржника заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки йому необхідно сплатити штраф у розмірі 5319.60 грн.

16.04.2019 року ст.. державний виконавець виніс постанову про виправлення арифметичної помилки у виконавчому провадженні та зазначив, що в постанові про накладення штрафу від 13.02.2019 року було допущено арифметичну помилку щодо розміру штрафу, та виправлено п.1 постановочної частини та мотивувальної частини постанови від 13.02.2019 року та замість суми штрафу 5319.60 грн. зазначено суму штрафу 3851.85 грн.

Дослідивши дані постанови слід зазначити. Вмотивованою і обґрунтованою постановою можливо назвати лише ту постанову, в якій правовий висновок ґрунтується на аналізі взаємозвязку між наведеною правовою нормою та належними доказами, в тому числі наданими сторонами у справі. Саме лише посилання на норму права не може вважатися належною мотивацією постанови. Завданням вмотивованої постанови є демонстрація сторонам, що вони були почуті.

Ігнорування доречних аргументів сторони є грубим порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта сталої судової практики як Верховного суду України так і ЄСПЛ.

Крім того, частина 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», набрала чинності 28 серпня 2018 року.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків,коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»встановлює юридичну відповідальність боржника за несплату аліментів, яка застосовується за постановою виконавцем, то дана норма закону щодо попередніх правовідносин між учасниками виконавчого провадження не має зворотної дії в часі.

З огляду на наведене період заборгованості зі сплати аліментів, котрий стосується часу до набрання чинності ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», не може бути підставою для юридичної відповідальності боржника.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що скаржник ОСОБА_1 з серпня 2018 року по березень 2019 року постійно сплачував аліменти, що підтверджується квитанціями доданим до виконавчого провадження та підтверджується розрахунком державного виконавця від 25.03.2019 року №15084/6 .

Таким чином, враховуючи те, що в період часу з 28.08.2018 року по 13.02.2019 року (момент винесення оскаржуваної постанови) ОСОБА_1 сплачувалися аліменти, сума заборгованості за цей період державним виконавецм не розрахована, а суд не вправі вирахувати заборгованість, яку має сплатити ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки з моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» №2 2234-VIII від 7 грудня 2017 року, а саме з 28.08.2018 року, оскільки це входить до компетенції особи, що складала постанову про накладення штрафу, а саме державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Крім того, розрахунок заборгованості по сплаті аліментів не предметом розгляду даної справи.

А тому суд вважає, що постанова старшого державного виконавця Первомайського міськрайвідділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 від 13.02.2019 року про накладення штрафу є неправомірною, оскільки зазначена сума заборгованості виникла за період, що передував набранню законної сили відповідної норми матеріального права.

Разом з цим, суд вважає за необхідне скаргу ОСОБА_1 задовольнити в частині визнання неправомірною вказаної постанови. При цьому, в частині вимоги, зазначеної у скарзі про скасування оскаржуваної постанови державного виконавця, слід відмовити, так як такі вимоги суперечать приписам ч. 2 ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України, адже скасування постанов підпорядкованого державного виконавця є компетенцією начальника відповідного відділу державної виконавчої служби згідно приписів абз. 2 ч. З ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

В частині вимог розміру судових витрат, а саме витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню, варто зазначити наступне.

Відповідно до ст..452 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

За змістом ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать серед іншого і витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).

З аналізу зазначених норм вбачається, що питання про розподіл витрат на оплату послуг адвоката, вирішується за наслідками розгляду справи.

ОСОБА_1 надав суду, договір про надання правничої допомоги, укладений ним з адвокатом ОСОБА_4, окрему угоду та акт наданих правових послуг на суму 1 тис. грн.. На підставі договору адвокат здійснював представництво інтересів ОСОБА_1 у Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області по даній справі.

Виходячи з співмірності розміру витрат ОСОБА_7 на професійну правничу допомогу з обсягом виконаних адвокатом робіт суд вважає за необхідне застосувати Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (зі змінами №1774-У111 від 06.12.2016 року) та стягнути на користь ОСОБА_1 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст..447-453 ЦПК України, суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення старшого державного виконавця Первомайського міськрайвідділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 про накладення на боржника штрафу від 13.02.2019 року задовольнити частково.

Визнати неправомірною постанову про накладення на боржника штрафу від 13.02.2019 року, винесену старшим державним виконавцем Первомайського міськрайвідділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 7775199 за виконавчим листом № 2-1655/08, виданим Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області.

Зобов'язати начальника Первомайського міськрайвідділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області скасувати постанову про накладення на боржника штрафу від 13 березня 2019 року, винесену старшим державним виконавцем Первомайського міськрайвідділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 7775199 за виконавчим листом № 2-1655/08, виданим Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області.

Стягнути з Первомайського міськрайвідділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженя м. Первомайська Миколаївської області, НОМЕР_1 виданий Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3) витрати на правничу допомогу в сумі 768 грн. 40 коп.

В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя :