Постанова № 81710137, 14.05.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа F 487/1631/19

Провадження F 3/487/590/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2019 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря: Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

РНОКПП:невідомо.

за ч. 2 ст.130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

20.02.2019 року о 20 год. 50 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Sierra» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), по пр. Центральному, біля будинку F2 у Миколаєві у стані алкогольного спFяніння. Огляд на стан алкогольного спFяніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатору «Драгер Алкотест» 6810 у присутності двох свідків. Результат тесту F1839 склав 0,54% проміле, з яким водій не погодився, та виявив бажання пройти медичний огляд в установленому законом медичному закладі. Відповідно до висновку F160 від 20.02.2019 року, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного спFяніння.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України. У звFязку із тим, що ОСОБА_1 двійчи протягом року притягувався до відповідальності за ст. 130 КпроАП України (постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.07.2018 року, справа F 490/3207/18), його дії кваліфікуються за ч. 2 ст. 130 КпроАП України.

До судового засідання ОСОБА_1 не зFявився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про причини неявки суду не повідомив.

Положеннями ст. 280 КпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є субєктом правопорушення, всіх обовязкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зіст.251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогамист.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 ст. 130 КпроАП України встановлена відповідальність водіїв за повторне вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою.

Відповідно до положень ст.266 ч.ч.2,3 КпроАП України, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають, зокрема у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного чи іншого спяніння або щодо перебування впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

Огляд водія проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спFяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спFяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України від 09.11.2015 року F1452/735.

Розділом ІІ п.12, зазначеної Інструкції, встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого спFяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров я.

Положеннями п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється, керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

Вина ОСОБА_1 у вчинені вказаного правопорушення підтверджується наступними матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР F280970 від 20.02.2019 року, Тестом F 1839 від 20.02.2019 року, актом огляду на стан алкогольного спFяніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20.02.2019 року, Висновком F160 від 20.02.2019 року, поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 від 20.02.2019 року, довідками від 21.02.2019 року, постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.07.2018 року.

Таким чином, суд приходить до висновків, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до довідки УПП України у Миколаївській області ОСОБА_1 не отрував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Згідно ч. 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не можуть застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

З врахуванням встановленого, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті 130 ч.2 КпроАП України.

Відповідно до ст. 40-1 КпроАП України у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що визначено ст. 4 Закону України « Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.40-1,278,280,283,284 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП України та призначити стягнення у вигляді штрафу у сумі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. в дохід держави (Отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, ЄДРПОУ 37992030, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31114149014001, Код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 384,20 (триста пFятдесят дві гривні сорок копійок) грн. (Отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО ГУДКСУ) 899998, Рахунок отримувача 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк предFявлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя: І.О.Притуляк