Ухвала суду № 81709896, 18.12.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 477/3405/13-к

Провадження № 1-кп/488/33/18 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018 року

Корабельний районний суд м.Миколаєвау складі:

головуючого судді

суддівОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,секретаря судового засіданняОСОБА_4,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора

ОСОБА_5,

обвинувачених

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9,захисниківОСОБА_10,

ОСОБА_11,

розглянувши, під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1,7,12 ч. 2 ст. 115 КК України,ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пп. 1,7, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пп. 1,7, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинувачених та клопотання захисників про зміну запобіжного заходу обвинуваченим,

В С Т А Н О В И В

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження на 60 діб строків тримання обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під вартою. Вказав, що ризик передбачений ч.1 ст.177 КПК України, встановлений слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та його продовженні судом, у ході судового розгляду кримінального провадження, не зменшився та не відпав.

Захисник ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_8 вважали, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, так як єдиний ризик, названий останнім не обґрунтований та недоведений, доказів його існування останнім не надано. В свою чергу, захисник, посилаючись на те, що у ОСОБА_8 намірів переховуватися від суду не має, останній має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, тривали час утримується під вартою та має незадовільний стан здоров'я, звернулись з клопотанням про зміну запобіжного заходу на будь-який менш суворий – не пов'язаний із триманням під вартою, з покладенням обов’язків, передбачених ст.. 194 КПК України, або, в разі відмови в задоволенні такого клопотання, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, думки потерпілих, просили зменшити розміру застави, раніше визначений судом.

Захисник ОСОБА_10 та його підзахисний, також наполягали на тому, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, оскільки зазначений прокурором ризик вже не існує, та, приймаючи до уваги, тривале утримання ОСОБА_7 під вартою та його міцні соціальні зв'язки, просили змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_13 та його підзахисний ОСОБА_6, підтримавши думку інших захисників щодо відсутності існування названого прокурором єдиного ризику, також просивзмінити запобіжний захід обраний ОСОБА_6 на домашній арешт, мотивуючи тим, що останній тривалий час утримується під вартою, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв’язки та наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Як слідує зі змісту ст. 199 КПК України, суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні такого запобіжного заходу, не зменшилися.

Відповідно ст.. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігати спробам, крім іншого: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані дії.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Строк тримання ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 під вартою спливає 20.12.2018 року, останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, обвинувачені не працюють.

На думку суду, у сукупності тяжкість інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, та відомостей, що характеризують особу обвинувачених, незважаючи на наявність у них постійного місця проживання, відсутності судимостей, наявності на утриманні неповнолітніх дітей, а також хронічних захворювань, свідчать про те, що ризик, врахований судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – переховування від суду, не зменшився, а тому,в разі спливу строку тримання їх під вартою чи застосування до них менш суворого запобіжного заходу ніж раніше обраного судом, вони зможуть вчинити спробу переховуватися від суду.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування до обвинувачених міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, у зв’язку із винятковою суспільною небезпекою злочину, який інкримінований обвинуваченим, та, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення «Шабалін проти Росії» від 19 жовтня 2014 року про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення), з метою попередження вищевказаного ризику, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 строк тримання під вартою, задовольнивши клопотання прокурора.

Щодо доводів захисників та обвинувачених, то вони не можуть, на переконання суду, свідчити про відсутність ризику здійснення останніми вищевказаних дій у випадку застосування до них іншого, більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання останніх про зміну запобіжного заходу не підлягають задоволенню.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_11 про зменшення розміру застави, визначеного обвинуваченому ОСОБА_8, суд, беручи до уваги, що обвинувачений, який єдиний вжив заходів до відшкодування матеріальної і моральної шкоди всім потерпілим, приймаючи до уваги думку останніх про можливість застосування лише обвинуваченого ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу, та, враховуючи його сімейний стан та матеріальне становище, вважає за можливе, користуючись правилами, встановленими ч.4 ст.183, ч.5 ст.182 КПК України, зменшити, визначивши обвинуваченому ОСОБА_8 заставу у розмірі ста шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 307360 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177,182, 183, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В

Задовольнити клопотання прокурора.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою до 16.02.2019 року (включно).

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, під вартою до 16.02.2019 року (включно).

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, під вартою до 16.02.2019 року (включно).

У клопотанні захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу відмовити.

Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_11 в частині зменшення розміру застави визначеної обвинуваченому ОСОБА_8

Визначити щодо обвинуваченого ОСОБА_8 заставу в розмірі сто шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 307360 грн., яка може бути внесена як самими обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після внесення якої останній повинен бути звільнені з-під варти.

Покласти на ОСОБА_8 у разі звільнення під заставу такі зобов'язання:

- постійно проживати за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Артема), 28 (двадцять вісім), кв.135 (сто тридцять п’ять);

- за першою вимогою прибувати до суду за викликом;

- у разі зміни місця проживання протягом однієї доби повідомляти суд про нове місце проживання.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_8, що в разі невиконання вказаних обов’язків застава буде звернена в дохід держави та щодо нього знову може бути обраний більш суворий запобіжний захід.

Копію ухвали надіслати сторонам судового провадження, та для виконання начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В.Кутурланова

суддя Г.М.Лазарева

суддя О.І. Непша