Рішення № 81708654, 11.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42000/17

Провадження № 2/761/832/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Піхур О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Мусійчук В.С.,

представників відповідача - Берези Я.О., Литвиненка О.О.,

представника третьої особи - Щербака Г.І.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» про визнання недійсним та скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач) третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» про визнання недійсним та скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що донька позивача ОСОБА_3 працювала у ТОВ «Тева Україна» на посаді представника з реклами медичних препаратів з березня 2012р. по серпень 2014р. 22 серпня 2014р. під час керування службовим автомобілем «Scoda - Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі Житомир - М.Подільський в напрямку м. Бердичів, ОСОБА_3 не впоралась з керуванням та здійснила виїзд на смугу зустрічного руху та вчинила зіткнення з автомобілем «Mercedes - Benz». Внаслідок зіткнення, ОСОБА_3 від отриманих у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою травм померла на місці. Як вбачається із висновку комісії, викладеного в акті від 20 листопада 2014р. проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 22 серпня 2014р. о 14:09 год.: нещасний випадок, що стався з представником реклами медичних препаратів ТОВ «Рева Україна» ОСОБА_3 вважати таким, що не пов'язаний з виробництвом, оскільки, перебування потерпілої 22 серпня 2014р. на автодорозі Житомир - М.Подільський не було пов'язано з виконанням установленого завдання, чи доручення роботодавця, то випадок не підпадає під дію п. 15 п.п. 11, 12 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011р. № 1232. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.2016 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева України», Державна служба України з питань праці про скасування і визнання недійсним акту форми Н-5; зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Скасовано: акт, за формою Н-5, проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 22 серпня 2014р. з ОСОБА_3 , затверджений 20 листопада 2014р. Начальником територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві. Стягнуто з Головного управління Держпраці у Київській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 487 /чотириста вісімдесят сім/ грн. 20 коп. В решті позову відмовлено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08.09.2016 року апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» - Некляєва Юрія Геннадійовича відхилено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року змінено в частині стягнення судових витрат. Стягнуто з Головного управління Держпраці у Київської області на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1 527 грн.20 коп. В решті рішення залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.07.2017 року відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна», Державна служба України з питань праці, про скасування і визнання недійсним акта форми Н-5, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року. Головним управлінням Держпраці у Київській області було видано Наказ №4 Д-Р від 28.11.2016 року на додаткове розслідування нещасного випадку та утворено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку. За результатами роботи комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку було складено Акт за формою Н-5 від 18.10.2017 року, відповідно якого нещасний випадок із представником з реклами медичних препаратів ТОВ «ТЕВА УКРАЇНА» ОСОБА_3 не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом згідно з підпунктом 5) пункту 16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011року № 1232, оскільки ОСОБА_3 перебувала у відрядженні, під час робочого часу, керуючи автомобілем марки «Scoda - Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 не обрала безпечної швидкості з урахуванням дорожніх умов, проявила безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вірно оцінила дорожню обстановку і не впоравшись з керуванням транспортного засобу, допустила його занос та безпричинно виїхала на смуги зустрічного руху, де лівою боковою частиною свого автомобіля скоїла зіткнення з передньою частиною автомобіля «Mercedes-Benz» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , чим скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України (Постанова про закриття кримінального провадження Прокуратури Житомирської області від 30.10.2014, наданої листом Слідчого управління МВС України в Житомирській області № 10/8382 від 10 листопада 2014 року). По даному нещасному випадку акт за формою Н-1 не складається. Позивач зазначає, що висновок Комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 22 серпня 2014р. та внаслідок якого остання загинула на місці ДТП, за результатами якого складено вищезазначений акт за формою Н-5, є передчасним, оскільки комісією не досліджено обставини справи, зокрема, у матеріалах справи відсутні докази того, що під час настання нещасного випадку ОСОБА_3 виконувала завдання чи доручення роботодавця. Відповідно до режиму роботи працівників товариства, ОСОБА_3 мала ненормований робочий день, постійні відрядження та роботу у вихідні. Зі слів менеджера третьої особи, нещасний випадок, який стався 22 серпня 2014р. мав місце у не робочий час, так як ніякого відрядження у її доньки до м. Бердичів не було. Здійснюючи виїзд за маршрутом до м. Бердичів, ОСОБА_3 здійснила реєстрацію, яка є обов'язковою, в корпоративній CRM - системі Siebel. Враховуючи те, що на думку позивачки розслідування було проведено з порушенням діючого законодавства, вона вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом.

Тому, позивач просив суд зобов'язати посадових осіб Головного управління Держпраці у Київській області визнати недійсним та скасувати акт форми Н-5, затверджений 18.10.2017 року, повторно розслідувати нещасний випадок, який стався 22.08.2014 року з ОСОБА_3 відповідно до вимог Порядку та видати на руки акт форми Н-1.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2017 року вказані матеріали позовної заяви було передано для розгляду судді Рибаку М.А.

Ухвалою від 02.01.2018 року суддею Рибаком М.А. було відкрито провадження у цивільній справі.

У відповідності до розпорядження Шевченківського районного суду м. Києва від 22.11.2018 року, здійснено перерозподіл даної справи у зв'язку тим, що у судді Рибака М.А. припинено повноваження судді Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року було призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі з підстав зазначених у письмових поясненнях.

У судове засідання позивач не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, звернувшись до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача, представника третьої особи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.06.2016 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева України», Державна служба України з питань праці про скасування і визнання недійсним акту форми Н-5; зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Скасовано: акт, за формою Н-5, проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 22 серпня 2014р. з ОСОБА_3 , затверджений 20 листопада 2014р. Начальником територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві. Стягнуто з Головного управління Держпраці у Київській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 487 /чотириста вісімдесят сім/ грн. 20 коп. В решті позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08.09.2016 року апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» - Некляєва Юрія Геннадійовича відхилено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року змінено в частині стягнення судових витрат. Стягнуто з Головного управління Держпраці у Київської області на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1 527 грн.20 коп. В решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.07.2017 року відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Київській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна», Державна служба України з питань праці, про скасування і визнання недійсним акта форми Н-5, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 08 вересня 2016 року.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82 ЦПК України).

Судами встановлено, що Наказом № 176/О від 12 березня 2012р. Зелінську М.В. було прийнято на роботу до ТОВ «Тева Україна» на посаду представника з реклами медичних препаратів.

Наказом від 21 серпня 2014р. за № 8б/14-В ОСОБА_3 було направлено у службове відрядження з 22 серпня 2014р. по 22 серпня 2014р. до м. Коростень, проте зі змісту зазначеного наказу не вбачається, що з ним була ознайомлена ОСОБА_3 , в ньому відсутній її підпис, чи будь-які позначення про ознайомлення.

Встановлено, що 22 серпня 2014р., приблизно о 14:09 год., ОСОБА_3 на 27 км. автодороги Житомир - М. Подільський, поблизу с. Рея Бердичівського району Житомирської області, на службовому автомобілі «Scoda - Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , яка рухалась в напрямку м. Бердичів, здійснила зіткнення з автомобілем «Mercedes - Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався у зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 загинула на місці.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження №1201406000000022 від 30 жовтня 2014р. дана ДТП виникла у зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_3 вимог п.п.1.5., 2.3.б), 10.1., 11.2., 12.1, 12.4., 12.9.,б) і лінії дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху України, що знаходяться в прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо - транспортної події та її наслідками.

Наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 27 серпня 2014р. №134-Р було утворено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 22 серпня 2014р. з працівником ТОВ «Рева Україна» ОСОБА_3.

Як вбачається із висновку комісії, викладеного в акті від 20 листопада 2014р. проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 22 серпня 2014р. о 14:09 год.: нещасний випадок, що стався з представником реклами медичних препаратів ТОВ «Рева Україна» ОСОБА_3 вважати таким, що не пов'язаний з виробництвом, оскільки, перебування потерпілої 22 серпня 2014р. на автодорозі Житомир - М.Подільський не було пов'язано з виконанням установленого завдання, чи доручення роботодавця, то випадок не підпадає під дію п. 15 п.п. 11, 12 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011р. № 1232.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Київській області було видано Наказ №4 Д-Р від 28.11.2016 року на додаткове розслідування нещасного випадку та утворено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку.

За результатами роботи комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку було складено Акт за формою Н-5 від 18.10.2017 року, відповідно якого нещасний випадок із представником з реклами медичних препаратів ТОВ «ТЕВА УКРАЇНА» ОСОБА_3 не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом згідно з підпунктом 5) пункту 16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011року № 1232, оскільки ОСОБА_3 перебувала у відрядженні, під час робочого часу, керуючи автомобілем марки «Scoda - Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 не обрала безпечної швидкості з урахуванням дорожніх умов, проявила безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вірно оцінила дорожню обстановку і не впоравшись з керуванням транспортного засобу, допустила його занос та безпричинно виїхала на смуги зустрічного руху, де лівою боковою частиною свого автомобіля скоїла зіткнення з передньою частиною автомобіля «Mercedes-Benz» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , чим скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України (Постанова про закриття кримінального провадження Прокуратури Житомирської області від 30.10.2014, наданої листом Слідчого управління МВС України в Житомирській області № 10/8382 від 10 листопада 2014 року). По даному нещасному випадку акт за формою Н-1 не складається.

Позивач зазначає, що висновок Комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 22 серпня 2014р. та внаслідок якого остання загинула на місці ДТП, за результатами якого складено вищезазначений акт за формою Н-5, є передчасним, оскільки комісією не досліджено обставини справи, зокрема, у матеріалах справи відсутні докази того, що під час настання нещасного випадку ОСОБА_3 виконувала завдання чи доручення роботодавця, на думку позивачки розслідування було проведено з порушенням діючого законодавства, вона вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом.

Згідно норм ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зазначені в позовній заяві відносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105, Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року, "Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року та № 1112 , "Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року та № 1232.

Частина 6 статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачає, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. При цьому, перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України "Про охорону праці", передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності чи у фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, на час настання нещасного випадку, визначав Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року та № 1112.

Пункт 38 Порядку №1112 від 25.08.2004 року передбачав, що посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ).

Рішення посадової особи органу Держнаглядохоронпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису припиняється.

Тобто згідно вимог п.38 Порядку №1112 від 25.08.2004 року був передбачений спосіб захисту прав потерпілого у вигляді подачі спочатку скарги до органів Держнаглядохоронпраці, у випадку незгоди з рішенням посадової особи Держнаглядохоронпраці у потерпілого виникає право на судовий захист.

Згідно п. 7 Порядку розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Відповідно до підпунктів 11, 12 п. 15 Порядку, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: прямування потерпілого до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності.

Як вбачається зі змісту акту від 18.10.2017 року, підставою для відмови у визнанні нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 22 серпня 2014р. таким, що не пов'язаний з виробництвом, так як не підпадає під дію п. 15 п.п. 11, 12 Порядку, а саме: перебування на автодорозі Житомир -М.Подільський не було пов'язано з виконанням установленого завдання, чи доручення роботодавця.

Згідно пп. 1 п. 42 Порядку, спеціальна комісія зобов'язана обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку.

Як вбачається з пояснень представників відповідача, 22 серпня 2014 року близько 14 год. 09 хв. ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем, який належить ТОВ «Тева Україна», з перевищенням допустимої та безпечної швидкості рухалась по правій смузі в напрямку м. Бердичів.Відповідно до Наказу від 21.08.2014 р. №86/14-В ТОВ «Тева Україна», ОСОБА_3 перебувала у відрядженні на службовому автомобілі до м. Коростень з метою проведення промоції медичних препаратів ТОВ «Тева Україна». План візитів до клієнтів на 22.08.2014 рік безпосередньо було внесено до корпоративної CRM - системи Siebel заздалегідь - були заплановані візити до клієнтів у м. Коростень та у м. Житомир, де проживала потерпіла. Згідно даних GPS навігатора, що був встановлений на автомобілі, 22.08.2014 року автомобіль знаходився в м. Коростень та в подальшому повернувся до м. Житомир і після 13 год. 41 хв. поїхав в напрямку м. Бердичів. Рух автомобіля припинився о 14 год. 09 хв. 55 сек. перед с. Рея Бердичівського району Житомирської області. Безпосередньо перед зупинкою автомобіля у вказаний час швидкість руху була 133 км/год. За фактом ДТП ВС ДТП СУ УМВС України в Житомирській області порушено кримінальне провадження №12014060000000222 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та внесені відповідні зміни до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням вказаної ДТП та її наслідками, а також те, що підозрювана ОСОБА_3 , померла, кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення закрито у зв'язку зі смертю.

Відповідно до ч. 5 п.16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. №1232 обставинами, за яких нещасний випадок не визначається таким, що пов'язаний з виробництвом є: скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду чи відповідною постановою слідчих органів.

Відповідно до підпунктів 11, 12 п. 15 Порядку, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: прямування потерпілого до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності.

Як встановлено спеціальною комісією з розслідування даного нещасного випадку, жодних візитів ОСОБА_3 в інші населені пункти, у тому числі у м. Бердичів, на 22.08.2014 року заплановано не було. Про перебування службового автомобіля на автодорозі Житомир - Бердичів, про зміну плану роботи на 22.08.2014 рік та про службову необхідність виїзду до м. Бердичів та/або будь - яких інших населених пунктів, крім поїздки до м. Коростень з посадовими особами ТОВ «Тева Україна» потерпіла ОСОБА_3 не погоджувала.

Крім того, відповідно постанови Прокуратури Житомирської області про закриття кримінального провадження від 30.10.2014 зазначено: «Таким чином, своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тілесні ушкодження середньої тяжкості ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , ОСОБА_3 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.»

Як вбачається зі змісту оскаржуваного акту, підставою для відмови у визнанні нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 22 серпня 2014р. таким, що не пов'язаний з виробництвом, так як не підпадає під дію п. 15 п.п. 11, 12 Порядку, а саме: перебування на автодорозі Житомир -М. Подільський не було пов'язано з виконанням установленого завдання, чи доручення роботодавця.

Згідно п. 6 п. 42 Порядку спеціальна комісія зобов'язана визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом.

Встановлено, що в основу свого висновку, щодо визнання нещасного випадку, що стався із ОСОБА_3 22 серпня 2014р. під час перебування останньої на автодорозі Житомир - М.Подільський таким, що не пов'язаний з виробництвом, так як не було пов'язано з виконанням установленого завдання, чи доручення роботодавця, члени комісії поклали доводи, викладені в постанові слідчого про закриття кримінального провадження від 30 жовтня 2014 року.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що акт за формою Н-5 від 18.10.2017 року є передчасним, оскільки комісією не досліджено обставини справи, зокрема, у матеріалах справи відсутні докази того, що під час настання нещасного випадку ОСОБА_3 виконувала завдання чи доручення роботодавця, що свідчить про безпідставність на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, а враховуючи, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що акт за формою Н-5 від 18.10.2017 року є передчасним та складений з порушенням норм чинного законодавства, що свідчить про безпідставність звернення до суду за захистом своїх порушених прав, а враховуючи, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 353-354 ЦПК України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. №1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», суд,

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тева Україна» про визнання недійсним та скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення 26.04.2019 року.

Суддя