Постанова № 81708211, 13.05.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5288/19

Провадження № 3/712/1318/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а), РНОКПП НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 ч. 1 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2019 до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1ч. 1 КУпАП.

Державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було виявлено правопорушення, а саме несплата аліментів, відповідно до виконавчого листа № 2/707/629/14 виданого 18.07.2014 Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, починаючи з 24.04.2014 і до досягнення дитиною повноліття, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з моменту набрання чинності законом, а саме з 06.02.2018 та станом на 01.04.2019 загальна заборгованість становить 66308,71 грн., з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, а саме з 09.09.2014, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 183-1 ч. 1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, причина неявки суду не відома, про час та місце слухання повідомлявся шляхом направлення судових повісток, про свідчить поштове рекомендовані повідомлення.

Враховуючи правила ст.ст. 268, 277 КУпАП, у зв'язку з тим, що в справі є достатні дані про обізнаність особи зі своїми правами, про місце розгляду справи в суді, суд вважає розглянути дану справу у відсутності ОСОБА_1, вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.

Суддя дослідивши та оцінивши наявні докази, у їх сукупності, вважає, факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, доведеним, та приходить до висновку, що правопорушник підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХII(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов’язанні утримувати дітей до їх повноліття. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою(ч.3 ст. 51 Конституції України. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов’язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Судом встановлено, що 18.07.2014 на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області видано виконавчий лист № 2/707/629/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, починаючи з 24.04.2014 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. 1ст. 179 Сімейного кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Відповідно до п.п.18 та 23 рішення Європейського суду з прав людини від 12 травня 2011 року у справі «Ліпісвіцька проти України» судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні. Тобто, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2014 ВП №44680853 державним виконавцем відділу ДВС Черкаського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого № 2/707/629/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, починаючи з 24.04.2014 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості у ОСОБА_1, заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.04.2019 становить 66308,71 грн., яка виникла за період з травня 2017 по березень 2019, включно.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №44680853 від 09.04.2019, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказування, що підтверджує обставини, місце та час вчинення адміністративного правопорушення. Факт несплати аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, також підтверджується розрахунками заборгованості.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може нести відповідальність за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» № 2234-VIII від 07.12.2017р. главу 14 КУпАП доповнено статтею 183-1, яка набрала законної сили 06.02.2018, про встановлення адміністративної відповідальності за несплату аліментів. Тож, дана норма закону не має зворотної дії в часі.

Тому період часу несплати аліментів ОСОБА_1 до набрання чинності норм статті 183-1 КУпАП, тобто, до 06.02.2018, не може бути прийнято до уваги при розрахунку заборгованості по аліментах.

Відповідно до положень ч.2 ст. 197 СК України підставами для звільнення від сплати заборгованості за аліментами їх платника, є її виникнення у зв’язку з тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення, зокрема, заборгованість може утворитися внаслідок призупинення виконавчого провадження через перебування боржника на лікуванні в стаціонарній лікувальній установі. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести перебування в місцях позбавлення волі і пов’язані з цим труднощі із влаштуванням на роботу, призупинення виконавчого провадження у випадку визнання одержувача недієздатним, тощо.

В матеріалах адміністративної справи відсутні будь які докази та посилання правопорушника на одну з обставин, що, мають істотне значення, щодо звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 по аліментним зобов’язання утворилась в період з лютого 2018 по березень 2019 включно та в період цього часу в рахунок сплати аліментів кошти не надходили, що підтверджується розрахунком заборгованості, що мається в матеріалах справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджуються матеріалами адміністративної справи, а саме: відомостями протоколу № 44680853 про адміністративне правопорушення від 09.04.2019; розрахунками заборгованості по аліментах; постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 44680853 від 09.09.2014; копією виконавчого листа.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 ч. 1 КУпАП, а саме: несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, відсутності обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність порушника, згідно з санкцією ст.183-1 ч. 1 КУпАП це правопорушення тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, тому з метою виховання правопорушника, попередження здійснення ним нових правопорушень, суддя приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, передбаченого санкцією даної статті.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 183-1 ч. 1, 283-285КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.183-1 ч. 1 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, судовий збір в розмірі 384,20 грн., який зарахувати на рахунок отримувача 31211256026001, отримувач коштів : ГУК у м.Києві / м.Київ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси О.І.Кончина