Ухвала суду № 81707952, 08.05.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1979/18

Провадження №1-кс/755/3311/19

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Ламбуцькій Т.О., за участі прокурора Грекової С.О., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Балюка О.Л., погоджене прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Грековою С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,

В С Т А Н О В И В :

06 травня 2019 року старший слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Балюк О.Л. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Грековою С.О., отримано ОСОБА_1 03 травня 2019 року.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

За вказаним фактом 03 лютого 2018 року було розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018100040001313 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

12 квітня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідка шляхом підмовляння, підкупу, погроз, може схиляти свідка до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у клопотанні, вислухавши думку підозрюваного, який заперечував щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилався на відсутність ризиків та просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 177 КПК України регламентується, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 03.02.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 03.02.2018 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 03.02.2018 року, актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 03.02.2018 року, висновком експерта №14-307 від 05.12.2018 року, протоколом допиту підозрюваного від 12.04.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку злочину, за яким оголошено підозру, та тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

При цьому слід зазначити, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними («Stogmuller v.Austria»).

Підозрюваний ОСОБА_1 запевнив слідчого суддю, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, або іншим чином впливати на кримінальне провадження та постійно з’являтись за першим викликом до слідчого.

Таким чином, на час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, а отже прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні сторони обвинувачення.

Разом з тим, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, мають місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, проте слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу як домашній арешт є невиправдано суворим запобіжним заходом. Зокрема, хоча повідомлена ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою, однак з огляду на дані про особу підозрюваного, його вік, міцність соціальних зв'язків, сімейний і майновий стан та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які свідчать на користь зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в даному кримінальному провадженні існує можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу. Тому слідчий суддя приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 може бути застосований більш м'який запобіжний захід. У зв'язку з цим слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, у зв'язку з чим клопотання слідчого не підлягає задоволенню.

Саме особисте зобов’язання, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. З цією метою слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.

Керуючись статями 176-178, 181 194, 206, 309, 376 КПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання – відмовити.

Застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов’язання підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та покласти на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню, після її оголошення.

Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: М.Г.Сазонова