Ухвала суду № 81707755, 13.05.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3375/19

Провадження №1-кс/755/3421/19

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Ламбуцькій Т.О., за участі адвоката Калітника О.І., слідчого Ігнатенко Н.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката Калітника Олександра Івановича, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100000000241 від 20.11.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

10 травня 2019 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_2 – адвоката Калітника О.І. про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100000000241 від 20.11.2018 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.03.2017 року в рамках кримінального провадження №32018100000000241 від 20.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на грошові кошти, які було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, де знаходиться офісне приміщення Корпорації «Укртрансбуд» (код ЄДРПОУ31071140).

Вилучені грошові кошти фактично являються особистими коштами ОСОБА_2, вони дійсно перебували за адресою: АДРЕСА_1, однак дане приміщення не належить корпорації «Укртрансбуд», дане приміщення особисто орендується ОСОБА_2, вилучені грошові кошти є дивідендами за 2018 рік, у законний спосіб, згідно рішення від 31.01.20919 року власника ПП «Проммеханізація» ОСОБА_2 отримані ним особисто, як результат розподілу чистого прибутку цього підприємства. Крім того, ОСОБА_2 в даному кримінальному провадженні немає статусу підозрюваного, дані грошові кошти не містять слідів злочину, та не були використані як знаряддя вчинення злочину, а відтак не мають ознак речового доказу. Вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, а тому арешт повинен бути скасований.

Представник власника майна ОСОБА_2 – адвокат Калітник О.І. клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий Ігнатенко Н.В. не заперечувала щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна, вказала, що ОСОБА_2 підозра в даному кримінальному провадженні не пред’явлена, крім того на даний час відпала потреба в застосуванні такого заходу, як арешт майна на зазначені грошові кошти.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що четвертим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32018100000000241 від 20.11.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.03.2019 року у справі №755/3375/19-к клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Кучер А.М. задоволено та накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 20.03.2019 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, де знаходиться офісне приміщення Корпорації «Укртрансбуд» (код ЄДРПОУ31071140), а саме грошові кошти: купюри номіналом 500 гривень у кількості –3 808 шт; купюри номіналом 200 гривень у кількості –1 241 шт.; купюри номіналом 100 гривень у кількості –201 шт.; купюри номіналом 50 гривень у кількості – 66 шт.; купюри номіналом 20 гривень у кількості – 28 шт; купюри номіналом 10 гривень у кількості – 7 шт.; купюри номіналом 5 гривень у кількості – 3 шт.; купюри номіналом 1 гривня у кількості – 10 шт., на загальну суму 2 176 255 грн.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, підставою для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказані грошові кошти є наявність розумних підозр вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зокрема є об'єктом кримінально протиправних дій.

Згідно з ч.5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відповідно ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесенні на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Під час судового розгляду встановлено, що слідчий не заперечує проти скасування арешту, а відтак не підтримує подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на грошові кошти, що є його правом.

За викладених обставин, слідчий суддя враховує процесуальну позицію учасників кримінального провадження щодо згоди із вимогами клопотання, а відтак, відповідно ст. 22 КПК України, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання – задовольнити.

Скасувати арешт майна, яке було виявлено та вилучено 20.03.2019 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, де знаходиться офісне приміщення Корпорації «Укртрансбуд» (код ЄДРПОУ31071140), а саме грошові кошти: купюри номіналом 500 гривень у кількості –3 808 шт; купюри номіналом 200 гривень у кількості –1 241 шт.; купюри номіналом 100 гривень у кількості –201 шт.; купюри номіналом 50 гривень у кількості – 66 шт.; купюри номіналом 20 гривень у кількості – 28 шт; купюри номіналом 10 гривень у кількості – 7 шт.; купюри номіналом 5 гривень у кількості – 3 шт.; купюри номіналом 1 гривня у кількості – 10 шт., на загальну суму 2 176 255 грн. та повернути зазначені грошові кошти ОСОБА_2.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: М.Г.Сазонова