Рішення № 81706738, 03.05.2019, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/400/16-ц

Провадження №2/568/19/19

03 травня 2019 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Саган В.В.,

позивачів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Радивилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_1 до Козинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

встановив:

в Радивилівський районний суд Рівненської області звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_1 з позовом до Козинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно померлого за спадкоємцем. Свою позовну заяву мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 . помер їх батько ОСОБА_2 , який до дня смерті проживав в АДРЕСА_1 . До спадкового майна померлого входить будинковолодіння, яке розташоване на території Козинської сільскої ради Радивилівського району Рівненської області, в АДРЕСА_1 . При звернені до нотаріальної контори, їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме будинковолодіння, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримали та просили задоволити його в повному обсязі.

Представник відповідача Козинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява, щодо розгляду справи за відсутності їхнього представника, заперечень проти позову не мають.

Заслухавши пояснення позивачів, повно, всебічно та об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов про визнання права власності на спадкове нерухоме майно доведений і підлягає задоволенню.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).

Із довідки № 02-14/130 від 04.05.2016 р., виданої Добриводською сільською радою Радивилівського району Рівненської області, правонаступником якої є Козинська сільська рада, вбачається, що ОСОБА_2 був постійним жителем с. Добривода, Радивилівського району, Рівненської області до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . і в склад його сім'ї входила дружина ОСОБА_4 , та дочка ОСОБА_1 (а.с. 15,16).

Із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 43761402 від 04.05.2016 р. вбачається реєстрація спадкової справи, після смерті ОСОБА_2 , номер у спадковому реєстрі 58925673, номер у нотаріуса - 43 (а.с. 11).

Як вбачається із постанови державного нотаріуса Радивилівської районної державної нотаріальної контори від 16.05.2016 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю відомостей та правовстановлюючих документів, необхідних для його видачі (а.с. 12).

Із заповіту від 22.09.2015 р. встановлено, що ОСОБА_2 заповів своєму синові та дочці по Ѕ частині належного йому житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Із довідки № 02-14/129 від 04.05.2016 р., виданої Добриводською сільською радою Радивилівського району Рівненської області, правонаступником якої є Козинська сільська рада, вбачається, що житловий будинок в АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 , підстава: погосподарська книга № 1, особ.рах. НОМЕР_6 (а.с.15).

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , свідоцтва про народження НОМЕР_3 , свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Добриводської сільської ради Радивилівського району та заповіту ОСОБА_2 від 22.09.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 є батьком позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (а.с.13, 14, 17, 18).

Суд, встановивши наявність приватно-правового спору, який виник із спадкових правовідносин, при вирішенні останнього вбачає за необхідне застосування наступних норм права.

Норми ст. 1217 ЦК України вказують на те, що одним із видів спадкування є спадкування за заповітом.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_1 відомості щодо інших осіб, які вправі претендувати після смерті ОСОБА_2 в порядку спадкування повністю або частково на будинковолодіння в ході судового розгляду не встановлено, що об'єктивно підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не оспорюється відповідачем.

З матеріалів справи встановлено, що позивачі звернулись із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого заведена спадкова справа.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, держава бере на себе обов'язок у забезпеченні реалізації та захисту права на власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи, що неотримання свідоцтва про право на спадщину не залежить від волі позивачів та причина неотримання останнього є об'єктивною, а відтак на державу покладений обов'язок у її вирішенні.

А отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_2 , належним чином оформили свої спадкові права, так як звернулись у встановлений строк з відповідною заявою до нотаріальної контори.

Як вбачається із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на те, що ОСОБА_2 , будучи власником будинковолодіння, розпорядився на випадок своєї смерті своїм майном - будинковолодінням, шляхом складення заповіту і встановлення спадкоємцями такого майна свого сина ОСОБА_1 та дочку ОСОБА_1 А відтак, раховуючи визнання відповідачем позову, суд зробив висновок про обгрунтованість позову та наявність підстав для визнання за позивачами права влансності на будинковолодіння.

Як вбачається із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі та позивачі просили не покладати судові витрати на відповідача, враховуючи, що сторона у справі вправі використовувати свої права на власний розсуд, а відтак судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Козинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (код 04386485, місцезнаходження: 35523, с. Козин, Радивилівський район, Рівненська область) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , право власності на 1/2 частини будинковолодіння, місцезнаходження якого: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , право власності на 1/2 частини будинковолодіння, місцезнаходження якого: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Радивилівський районний суд Рівненської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення - 07 травня 2019 року.

Суддя М.В. Панчук