Вирок № 81703054, 14.05.2019, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

В И Р О К

iменем України

1-кп/330/127/2019

Справа № 330/530/19

"14" травня 2019 р. Якимівський районний суд Запорізької області

в складі головуючого - судді Федорець С.В.,

при секретарі - Шеліповій Ю.О.,

за участю прокурора – Якимнюка С.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – Карягіна П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Якимівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, неодруженого, маючого середню освіту, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 22.09.2010 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 104, 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки (постановою Якимівського районного суду від 01.03.2011 року іспитовий строк скасовано, направлений для відбуття покарання та звільнений з УВП 29.08.2013 року умовно-достроково з невідбутим строком покарання 6 місяців 10 днів позбавлення волі); 08.07.2016 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі; 12.09.2016 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, з урахуванням покарання за вироком Якимівського районного суду від 08.07.2016 року до 3 років позбавлення волі; 28.02.2017 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 263 КК України, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, з урахуванням покарання за вироком Якимівського районного суду від 12.09.2016 року до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 13.10.2017 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 186 КК України, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України, з урахуванням покарання за вироком Якимівського районного суду від 28.02.2017 року до 4 років позбавлення волі, звільнений 07.12.2018 року по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2019 року, о 20-00 годині, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, будучи особою, раніше судимою за вчинення злочинів, передбачених статтями 185, 186 КК України, судимості за які не зняті і не погашені в установленому законом порядку, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою крадіжки чужого майна прийшов до території домоволодіння АДРЕСА_1, де шляхом пролому секції фронтальної огорожі проник у двір вказаного домоволодіння, який по периметру повністю не огороджений, звідки намагався таємно, повторно викрасти два блоки двигунів від автомобіля ЗАЗ-968, вартістю 780 гривень та 400 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_3, та, винісши вказане майно на присадибну ділянку, що знаходиться біля двору потерпілого, закріпив його на заздалегідь заготовленій для викрадення чужого майна ручній тачці, але в цей момент був помічений потерпілим ОСОБА_3, однак, не зважаючи на вимоги потерпілого зупинитися і залишити викрадене майно, втік з місця вчинення злочину, таким чином відкрито викравши чуже майно і спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1180 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні повністю визнав, у вчиненому розкаявся та пояснив суду, що дійсно 25 січня 2019 року, приблизно о 20-00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшов на територію домоволодіння АДРЕСА_1, пройшов у двір та викрав і виніс два блоки двигунів на присадибну ділянку, розташовану біля будинку потерпілого, після чого вивіз їх на раніше заготовленій ручній тачці. Крім того пояснив, що більше нічого не пам`ятає, так як перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Потерпілий у судовому засіданні пояснив, що 25.01.2019 року о 20-00 годині, він знаходився у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1. Приблизно о 20 годині він побачив, що хтось ходить у нього по подвір`ю. Коли вийшов у двір, він побачив, що невідома особа погрузила у тачку два блоки двигунів та направилася із ними з території його домоволодіння. Крім того пояснив, що намагався зупинити дії особи, кричав йому, однак особа проігнорувала його зауваження та із викраденим зникла.

Судом у судовому засіданні було досліджено протокол огляду місця події від 25.01.2019 року з фототаблицею до нього, згідно якого місцем огляду є територія домоволодіння АДРЕСА_1, з якої шляхом пролому секції фронтальної огорожі було викрадено два блоки двигунів.

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення повністю доведена в ході судового розгляду, підтверджена належними та допустимими доказами, також не заперечується з боку самого обвинуваченого.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_1, раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря-психітра з 2003 року.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, своїми правдивими показаннями сприяв встановленню істини, щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

У відповідності до наданої досудової доповіді мається високий ризик вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення повторно, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий, рекомендовано застосування заходів, спрямованих на виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень із цілодобовим наглядом та контролем в умовах ізоляції.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, того факту, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення не мало тяжких наслідків, однак було вчинене повторно, у стані алкогольного сп`яніння та відносно особи похилого віку, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, та за цих підстав вважає за можливе призначити покарання обвинуваченому в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його дії у вигляді позбавлення волі.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

Запобіжний захід — у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту фактичного затримання, а саме з 26.01.2019 року.

Зарахувати у строк відбування покарання термін тримання під вартою з моменту затримання, т.т. з 26.01.2019 року до набрання вироком законної сили відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Речові докази: стіл, виготовлений з алюмінієвого розкладного ліжка вагою 1,98 кг, два фрагменти каркасу алюмінієвого розкладного ліжка вагою 6,575 кг, фрагмент рифленого металу червоного кольору вагою 2,475 кг, комок алюмінієвої проволоки вагою 0,57 кг, лист заліза розміром 1,1х0,4х0,01м вагою 6 кг, алюмінієвий бачок з кришкою вагою 0,695 кг, калібровочне сито, решітка з газової плити вагою 0,44 кг, еліпсовидний (по печінню) прут довжиною 2 м, два віконних карнізи, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 згідно розписки, повернути останньому за належністю.

Речовий доказ - ручну тачку, яку передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 згідно розписки від 26.01.2019 року, повернути ОСОБА_4 за належністю.

Речові докази – два блоки двигуну ЗАЗ 968, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції № 152 (кримінальне провадження № 12019080170000043, дата вилучення: 26.01.2019 року, дата отримання: 30.01.2019 року), - повернути потерпілому ОСОБА_3 за належністю.

Речовий доказ – куртка болонева, яка належить обвинуваченому ОСОБА_1 та знаходиться на відповідальному зберіганні в камері схову Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції № 152 (провадження № 12019080170000043, дата вилучення: 26.01.2019 року, дата отримання: 30.01.2019 року), підлягає поверненню обвинуваченому ОСОБА_1 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Якимівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: