Рішення № 81702657, 14.05.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

14.05.2019 ЄУН 337/4312/18

Провадження №2/337/230/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

в складі : головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2,про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2018 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»звернулось до суду з вказаним позовом який мотивує тим, що23.10.2017 року о 10 годині 30 хвилин, на вулиці Козака Бабурив м.Запоріжжі відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «KiaSportage», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, чим останній завдано матеріальної шкоди. Винуватим в даному ДТП постановою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 06.11.2017 року було визнано відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем «MitsubishiLancer», державний номер НОМЕР_1. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ««MitsubishiLancer», державний номер НОМЕР_1, на момент скоєння ДТП була застрахованау ПрАТ «СК «УСГ» за Полісом №АК-3323363, тому позивач, за заявою страховика власника пошкодженого автомобіля -ПрАТ «СК «Уніка»,перерахував на рахунок страхової компанії потерпілої сторони суму страхового відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 27934 грн.60 коп.Посилаючись на те, що відповідач не повідомив страховика у встановлені законом строки про дорожньо-транспортну пригоду та у добровільному порядку не відшкодував суму виплаченого страхового відшкодування, позивач просив у порядку регресу стягнути з ОСОБА_1 суму страхового відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 27934 грн.60 коп. та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.

Представник позивача, незважаючи на визнання судом його явки обов’язковою, в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

18.01.2019 року відповідачем доматеріалів справи додана копія розписки від 31.10.2017 року про добровільне відшкодування ОСОБА_2 завданої ним шкодив результаті ДТП та відповідь на претензію ПрАТ «СК «УСГ».

Третя особа – ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Пояснення щодо позову та заперечень на нього до суду не подала.

Враховуючи вказане вище, суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наданих документів та дослідивши матеріали справи, виходить з такого.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч.1ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначені обов’язки учасників дорожньо-транспортної пригоди (ст.33), а також підстави для звернення страховика з регресним позовом до страхувальника (ст.38).

Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» внесено зміни у статтю 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема розширено перелік обов’язків учасників ДТП, у зв’язку із чим обов’язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте вказані зміни щодо нумерації зазначеного підпункту до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов’язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого Моторним (транспортним) страховим бюро України зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.

З огляду на зміст наведених правових норм можна зробити висновок, що в разі, якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією висловленою у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс15, від 30 березня 2016 року у справі № 6-186цс16, від 22 червня 2016 року у справі № 6-1253цс16.

Таким чином, факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування. Проте в разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з таких зобов'язань повинні вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Якщо: факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сама страхова компанія відповідача його визнала, узгодила з потерпілим розмір страхового відшкодування та сплатила його — то висновки судів про те, що неповідомлення страховика про настання страхового випадку є підставою для пред’явлення регресного позову, не ґрунтуються на правильному застосуванні пп.33.1.4 п.33.1 ст.33, пп.«ґ» 38.1.1 п.38.1 ст.38 закону №1961-IV.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року справа № 759/19724/15-ц, від 16 травня 2018 року справа № 369/5335/15-ц.

Суд встановив, що 23.10.2017 року, о 10-30 години, біля будинку № 9 по вул.КозакаБабурив м.Запоріжжя, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «MitsubishiLancer», державний номер НОМЕР_1, порушив вимоги ПДР - не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль ««KiaSportage», державний номер НОМЕР_2, водієм якого був ОСОБА_3, в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

Постановою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 06.11.2017 рокуОСОБА_1 визнаний винуватим у вказаній ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Вказана постанова суду набрала законної сили 17.11.2018 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, як власника автомобіля «MitsubishiLancer», державний номер НОМЕР_1, на час настання ДТП була застрахована ПрАТ «СК «УСГ» згідно полісу №АК-3323363 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18.08.2017 року.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №009045/4610/0000050 від 01.06.2017 року, ОСОБА_2 застрахувала уПрАТ «СК «Уніка» свої майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу - автомобіля «KiaSportage», державний номер НОМЕР_2.

23.10.2017 року ОСОБА_2, як власник автомобілю «KiaSportage», державний номер НОМЕР_2, звернулась доПрАТ «СК «Уніка» із заявою про виплату страхового відшкодування- матеріальної шкоди, спричиненої в результаті ДТП.

Згідно з даними, які містяться у копії розписки, складеної 31.10.2017 року ОСОБА_2, остання претензій до ОСОБА_1 по поводу ДТП, яке сталось 23.10.2017 року немає, оскільки сума шкоди на відновлення її автомобіля сплачена повністю.

13.11.2017 року, відповідно до платіжного доручення №047642 тана підставі страхового акту №00240380 від 07.11.2017 року,відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №009045/4610/0000050 від 01.06.2017 року, ПрАТ «СК «Уніка» виплатило ОСОБА_2 суму страхового відшкодування за шкоду, завдану внаслідок ДТП 23.10.2017 року - 28434 грн. 60 коп.

27.11.2017 року ПрАТ «СК «Уніка» звернулося до ПрАТ «СК «УСГ» із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 28434 грн. 60 коп., яке було виплачено ОСОБА_2 в зв’язку з пошкодженням її транспортного засобу з вини ОСОБА_1

28.02.2018 рокуПрАТ «СК «УСГ», відповідно до платіжного доручення №4232 тана підставі страхового акту №ДКЦВ-14891 від 28.02.2018 року, виплатило ПрАТ «СК «Уніка» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 27934 грн. 60 коп. (з вирахуванням франшизи в розмірі 500 грн.).

З’ясувавши повно та всебічно обставини справи, сукупність наданих сторонами доказів у їх взаємозв’язку та достатності, належності та допустимості, суд вважає встановленим та доведеним, що в результаті ДТП, що сталося з вини відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 була спричинена матеріальна шкода, яка полягає у вартості відновлювальних ремонтних робіт пошкодженого автомобіля. Вказана шкода була відшкодована ОСОБА_4 добровільно відповідачем ОСОБА_1, а такожПрАТ «СК «Уніка» за договором страхування. Позивач, який є страховиком відповідачаОСОБА_1, виплативПрАТ «СК «Уніка»страхове відшкодування в порядку регресу з вирахуванням франшизи.

При цьому суд встановив що: 1) факт настання страхового випадку ніким не оспорюється;2) він зафіксований правоохоронними органами; 3) відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; 4) страхова компанія відповідачайого визнала, добровільно сплативши страхове відшкодування; 5) даний позов позивач обґрунтовує лише тією обставиною, що відповідач не повідомив страховика про страховий випадок.

За таких обставин, суд вважає, що сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для стягнення коштів в порядку регресу, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори щодо них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Суд вважає, що встановлений обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП, встановлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Отже доводи позивача, що ОСОБА_1, якийсвоєчасно не повідомив страховика про настання страхового випадку, порушив вимоги закону і це є підставою для звернення до суду з вказаним позовом, не приймаються до уваги, оскільки сам по собі факт такого неповідомлення водієм забезпеченого транспортного засобу, не свідчить про неможливість встановлення обставин пригоди.

Доказів того, що внаслідок неповідомлення ОСОБА_1 у встановлені строки страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у ПрАТ «КС «УСГ» виникли необґрунтовані виплати, у розпорядженні суду немає.

В той же час, суд не приймає до уваги доводи відповідачаОСОБА_1 про добровільне відшкодування ним потерпілій ОСОБА_2 шкоди, завданої внаслідок ДТП, оскільки розписка від 31.10.2017 року, лишеможе підтверджувати факт відсутності претензії до відповідача з боку потерпілої сторони, але не доводить факт виплати саме відповідачем певної грошової суми на відновлення пошкодженого автомобіля, сума якої не зазначена. Крім того, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, оригінал розписки не надав.

Враховуючивикладене, суд приходить до висновку про відсутністьправовихпідстав для задоволенняпозовнихвимог про стягнення зОСОБА_1 на користьПрАТ «СК «УСГ» в порядку регрессусумивиплаченогопозивачем страхового відшкодування.

Керуючись ст.993,1191 ЦК України, ст. 33, 38Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.2,4,5,12,13,76-82,141,259,263-265,280,282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Г.Є.Гнатик