Рішення № 81702460, 23.04.2019, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3115/18

Провадження № 2/376/229/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді - Клочка В.М.,

при секретарі - Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління Державного агенства рибного господарства у м.Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа: Київська міська рада, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 12.03.2018 року о 18:15 год. ОСОБА_1 , знаходячись на східному каналі Бортницької станції аерації, розташованої районі вулиці Колекторна Дарницького району міста Києва, грубо порушив правила рибальства, а саме: проводив вилов риби з берега забороненим сіткоснастевим знаряддям лову «павук», на ділянці водойми де забороняється лов водних живих ресурсів. При цьому виловив цінних видів риби: карась - 15 шт., загальною вагою 0,5 кг, чим порушив п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства та ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та наніс збитки рибному господарству України на суму 255,00 грн..

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 19.04.2018 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.. Вина ОСОБА_1 є доведеною і постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди, ОСОБА_1 нанесено збитків рибному господарству України на суму 255,00 грн. Розмір шкоди, заподіяної особами незаконним (з порушенням правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, визначено відповідно до такс, затверджених постановою КМУ від 21.11.2011 р. №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» (п. 6.2.Правил рибальства).

Завдані збитки відповідач у добровільному порядку не відшкодував, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача шкоду, спричинену рибному господарству України в розмірі 255,00 грн., а також судові витрати в розмірі 1762,00 грн..

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнає.

Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому,що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд ( ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин,які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229, Київський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагенства, діє у складі Держрибагентсва як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується. Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м. Київ та Київську область, територію та акваторію водних об'єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагенством. Основним завданням Київського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

Преамбулою до Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Згідно ст. 5 Закону України «Про тваринний світ», об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу. Об'єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про тваринний світ» державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Судом встановлено, що 12.03.2018 року о 18:15 год. ОСОБА_1 , знаходячись на східному каналі Бортницької станції аерації, розташованої районі вулиці Колекторна Дарницького району міста Києва, грубо порушив правила рибальства, а саме: проводив вилов риби з берега забороненим сіткоснастевим знаряддям лову «павук», на ділянці водойми де забороняється лов водних живих ресурсів. При цьому виловив цінних видів риби: карась - 15 шт., загальною вагою 0,5 кг, чим порушив п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства та ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та наніс збитки рибному господарству України на суму 255,00 грн..

Даний факт встановлено у постанові Дарницького районного суду міста Києва від 19.04.2018 року та ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн..

Згідно ч.5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони, уповноважені подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної об'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди до протоколу №004618 від 12.03.2018 року, розмір шкоди заподіяної відповідачем визначено відповідно до Постанови КМУ № 1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» і становить 255,00 грн.

У ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» зазначено, що громадяни зобов'язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин, сприяти відтворенню відновлювальних об'єктів тваринного світу, використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

З наведеного вбачається, що природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади (в даному випадку Київської міської ради). Зазначені природні ресурси є власністю Українського народу.

На підставі статті 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Статтею 324 ЦК України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди, а саме: Київській міській раді.

Судом встановлено, що дії відповідача щодо незаконного добування цінних видів водних біоресурсів, перебувають у причинному зв'язку із заподіянням шкоди та у добровільному порядку шкоду відповідачем не відшкодовано.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач незалежно від притягнення його до адміністративної відповідальності зобов'язаний відшкодувати заподіяну навколишньому середовищу шкоду, а тому з відповідача підлягає стягненню заподіяна шкода у розмірі 255,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.4, 12, 76 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, ст. 324, 1166 ЦК України, Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про охорону навколишнього і природного середовища», Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , на користь Київської міської ради (місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) майнову шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 255,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , на користь Управління Державного агенства рибного господарства у м.Києві та Київській області (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-а, код ЄДРПОУ 40419475) судові витрати в розмірі 1762,00 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Клочко