Рішення № 81702444, 01.04.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/5597/18

Провадження № 2/362/729/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання - Шаблій Т.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на визнання права власності на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить суд припинити право власності ОСОБА_2 на 7/36 частин квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ним право власності на 7/36 частин вищезазначеної квартири; виплатити з депозитного рахунку Васильківського міськрайонного суду № 37316026539676, отримувач - Васильківське УК/м. Васильків, код отримувача - 37886067, банк - Казначейство України, МФО 899998, ОСОБА_2 82063,72 грн. компенсації за припинення її права власності на 7/36 частини квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на його користь судовий збір в сумі 820,64 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 2500 грн., а всього - 3320, 64 грн.

Позов обґрунтовує тим, що йому належить 29/36 частини вказаної квартири, а відповідачу - 7/36 частки вказаної квартири. Спірна квартира складається з двох кімнат і спільне володіння і користування спірною квартирою є неможливе оскільки між сторонами склалися різко негативні стосунки, на пропозицію позивача відшкодувати вартість її частки, яка становить 82063,72 грн. - відмовляється, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач 20.11.2018 р. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти вимог позову, оскільки вона не має іншого місця для проживання і внаслідок протиправних дій позивача, який не допускає її до квартири, вона позбавлена можливості проживати у квартирі та змушена винаймати житло. Також вважає, що відповідачем не доведено факту неможливості спільного користування квартирою і позивач намагається позбавити її майна. Також зазначає про обов'язковість згоди співвласника на отримання компенсації за частку в майні та вартість квартири, яка має визначатися на час розгляду справи судом. Тому просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Також відповідачем подано зустрічну позовну заяву про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та примусове вселення в житлове приміщення, однак 01.04.2019 р. подала заяву про відмову від вказаної зустрічної позовної заяви.

Позивач в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначив про виплату відповідачу компенсації за припинення права власності відповідача у розмірі 90000 грн., у разі ухвалення судового рішення на його користь відмовляється від стягнення з ОСОБА_2 судового збору в сумі 820,64. та витрат на проведення експертизи в сумі 2500 грн., а всього 3320,64 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, до суду подала заяву, в якій зазначила, що вона отримала від ОСОБА_1 компенсації за припинення її права спільної часткової власності у вказаному мані у розмірі 90 000 грн., яку вона вважає для себе вигідною, оскільки вона відповідає ринковій вартості даного нерухомого майна на час розгляду справи. Визнає всі позовні вимоги первісного позову ОСОБА_1 та повністю відмовляється від заявленого нею зустрічного позову. Наслідки визнання позову та відмови від позову їй роз'яснено і зрозумілі. Просить суд ухвалити рішення про задоволення позовних вимог первісного позову ОСОБА_1 , справу розглянути у її відсутності.

За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позову, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні, у відповідності до ч.3 ст. 200 ЦПК України.

На підставі ст.247 ч. 2 ЦПК України справа розглянута за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи наступного.

Відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Відповідно до ч.2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділити, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Згідно ч.3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійсни такий виділ, право спільної часткової власності на це мано припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку , встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Судом достовірно встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належить право власності на 29/36 частки, а відповідачу ОСОБА_2 - 7/36 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.11,12,32,33,34).

Відповідно до висновку про оцінку майна від 03.07.2018 р., вартість квартири АДРЕСА_1 складає 422042 грн., вартість 7/36 її частини становить 82063,72 грн. (а.с.14).

Як вбачається з висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 17.07.2017 р., виконаного ПП «Актив Інвест», двокімнатна квартира НОМЕР_1 , що розташована на 3 поверсі 5-ти поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - не може бути поділена (а.с.4-5).

Відповідно до розписки, наданої ОСОБА_2 01.04.2019 р., остання отримала від ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 90000 грн. за припинення її права власності на 7/36 частин квартири АДРЕСА_1 . Розмір вищевказаної компенсації вважає для себе вигідним та отримала його без будь-якого психічного, фізичного та іншого насильства від будь-якої особи. Внаслідок вищевикладеного, матеріальних, фінансових та будь-яких інших претензій до ОСОБА_1 з приводу припинення в подальшому її права власності у вищевказаному майні вона не має і в подальшому мати не буде.

Таким чином, судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права та інтереси відповідача та інших осіб, оскільки на виконання вимог ЦК України, зі згоди відповідача, їй позивачем виплачено компенсацію за її частку в майні, що є підставою для припинення її права власності на належну їй частку в спільному частковому майні, та визнання права власності за позивачем

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 р., визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

За таких обставин, суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки воно не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідачів), а тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

При цьому суд не вбачає підстав для виплати відповідачу компенсації за припинення її права власності на 7/36 частин квартири з депозитного рахунку суду, оскільки ОСОБА_2 вже отримала дану компенсацію від ОСОБА_1 , про що свідчить складена нею розписка від 01.04.2019 р.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 364, 365 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 р., ст.ст.2,10,76-81, 141, 200, 206, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 7/36 частин квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/36 частин квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Кравченко