Рішення № 81701913, 18.04.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/423/2019

Справа № 317/43/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Громової І.Б.,

при секретарі Коваль В.В.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області в інтересах Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області звернувся до суду в інтересах Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної водним живим ресурсам у розмірі 4471,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 15.02.2018 року о 14.00 годин ОСОБА_2 на Каховському водосховищі, в районі с. Біленьке, Запорізького району, Запорізької області здійснював протизаконний лов риби, з берега, методом багріння, забороненим колючим знаряддям лову «Піраміда» та виловив рибу цінних видів, а саме: судак – 7 екземплярів, лящ - 3 екземпляри, карась сріблястий - 3 екземпляри, плоскирка - 1 екземпляр, сазан - 1 екземпляр, вагою приблизно 1,5 кг., чим заподіяв матеріальну шкоду рибним запасам України на суму 4471, 00 грн.

Відносно ОСОБА_2 складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП (грубе порушення правил рибальства), який направлено для розгляду до Запорізького районного суду Запорізької області.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 02.04.2018 у справі № 317/643/18 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. з конфіскацією знарядь скоєного правопорушення та всього добутого.

Згідно з таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011, фахівцем Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області проведено розрахунок збитків, нанесених рибному господарству України незаконними діями, які склали 4471,00 грн.

Виходячи з п. 6.16 Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №26 від 19.01.2012, Управління Держрибагенства має право самостійно та через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Разом з тим, Управлінням державного агентства рибного господарства у Запорізькій області до цього часу не вжито заходів щодо відшкодуванням шкоди, завданої ОСОБА_2 рибному господарству, що свідчить про наявність підстав для представництва інтересів держави з боку прокуратури.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Надала пояснення аналогічні тим, що містяться у позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до ст. 128-130 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 02.04.2018 року, яка не оскаржувалась та набрала законної сили 13.04.2019 року, ОСОБА_2, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 680,00 грн. з конфіскацією незаконно добутих водних живих ресурсів: риби «судак» у кількості 7 екземплярів, риби «лящ» у кількості 3 екземпляри, риби «карась сріблястий» у кількості 3 екземпляри, риби «плоскирка» у кількості 1 екземплярів, риби «сазан» у кількості 1 екземпляр, загальною вагою 1,5 кг та забороненого колючого знаряддя лову «Піраміда».

У відповідності з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про рибне господарство,промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ», об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки, тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ч. 1 ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об’єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

У відповідності до статті 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища. Громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи, що відповідач добровільно завдану ним шкоду не відшкодував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені до відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того на підставі ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір по справі в розмірі по 1762,00 грн.

Керуючись Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» ст. ст. 541, 1166 ЦК України, ст.ст.133,141,235,247, 258,259,263-265,268,271-273,280-282, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області в інтересах Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди– задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь держави шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у розмірі 4471,00 грн. на розрахунковий рахунок 33115331700127, УДКСУ у Запорізькому районі, Запорізької області/Біленківська сільська рада Запорізького району, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025393, код 24062100 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури № 3 (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вул. Добролюбова, 14, м. Запоріжжя, розрахунковий рахунок № 35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) суму сплаченого сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя І.Б. Громова