Рішення № 81701815, 13.05.2019, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/408/19

Провадження № 2/364/181/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2019 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

до ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій вказав, що відповідач 02.07.2013 року підписав заяву № б/н, відповідно до якої отримав кредит у виді кредитного ліміту на платіжну карту. Відповідач зобов'язався повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Станом на 10.03.2019 року, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 86461 гривня 09 копійок. Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 86461 гривня 09 копійок за кредитним договором № б/н від 02.07.2013 року та судові витрати в сумі 1921 гривня 00 копійок судового збору.

16.04.2019 року ухвалою Володарського районного суду Київської області відкрито провадження по справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Одночасно, в ухвалі роз'яснено відповідачу, що він має право подати до суду заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін протягом п'яти днів із дня вручення копії ухвали про відкриття провадження та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзив на позов і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії ухвали про відкриття провадження.

Відповідачу надсилалась ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони 02.07.2013 року підписали заяву № б/н (а.с.11), відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у виді кредитного ліміту на платіжну карту. Відповідач зобов'язався повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Станом на 10.03.2019 року, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 86461 гривня 09 копійок (а.с.8-10).

Правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до змісту статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відтак, проаналізувавши наведені норми чинного законодавства у сфері договірних правовідносин, суд приходить до висновку, що договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.

Таким чином, суд вважає, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомилась та погодилась, про що розписалась у анкеті-заяві. Таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.

Крім того, згідно з умовами та правилами надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є пряма і безумовна згода клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту встановленого банком ( п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг).

Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його користування, за переривання платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором від 03.07.2012 року, внаслідок чого, станом на 10.03.2019 року, у останнього утворилась заборгованість у розмірі 86461 гривня 09 копійок, яка складається із наступного: заборгованість за тілом кредиту 0 грн.; заборгованість за простроченим тілом кредиту 18584,46 грн.; заборгованість по відсотках 0 грн.; заборгованість за пенею 60833,24 грн.; заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн - 2450 грн.; штрафи 4593,39 грн.

Встановлено, що розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, ставки пені, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, пені, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань.

Виходячи із наявних у матеріалах справи доказів, і наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитними коштами суд враховує наступне.

У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Встановлено, що відповідач ознайомився з умовами та правилами надання банківських послуг 02.07.2013 року, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді та погодився з ними, що засвідчив своїм підписом.

З урахуванням законності зменшення відсоткової ставки банком у односторонньому порядку (ст.10561 ЦК України) та відсутності нарахувань по процентам за підвищеною відсотковою ставкою, суд вважає, що заборгованість по процентам також підлягає стягненню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по пені суд виходить з наступного.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Аналіз статей 266, 258 ЦК України дає суду підстави для висновку про те, що стягнути неустойку (зокрема і пеню незалежно від періоду її нарахування) можливо лише у межах спеціальної позовної давності.

Такі висновки узгоджуються з позиціями Київського апеляційного суду та із позиціями Верховного Суду України (провадження №6-116цс13) та Верховного Суду (провадження №14-10цс18).

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відтак, стягненню з ОСОБА_1 підлягає пеня за останні 12 місяців перед зверненням кредитора до суду.

Щодо стягнення з відповідача штрафів суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Керуючись статтею 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такі висновки викладені у правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 43813 гривень 20 копійок, за кредитним договором № б/н від 02.07.2013 року та 1921 гривні 00 копійок сплаченого судового збору.

КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ. 526, 527, 530, 549, 551, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК УКРАЇНИ, СТ.СТ. 12, 83, 89, 141, 264-268, 274, 279, 354 ЦПК УКРАЇНИ, СУД, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.07.2013 року в сумі 43813 гривень 20 копійок, з яких:

- пеня - 43813 гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області (п. 15 п.п. 15.1, 15.5 ч.1 розділу ХІІІ „Перехідні положення" ЦПК України (у редакції Закону №2147-VІІІ).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Ткаченко