Ухвала суду № 81701634, 13.05.2019, Василівський районний суд Запорізької області

Справа F 311/4124/18

Провадження F 2/311/539/2019 13.05.2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Запорізьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», про визнання права власності на частку спільного сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

26 листопада 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Запорізьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про визнання права власності на частку спільного сумісного мана подружжя, в якому позивачка просить: визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/10 частин квартири F АДРЕСА_1, яка (квартира в цілому) є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, залишивши за ОСОБА_2 право власності на 3/10 частини вище вказаної квартири.

До позовної заяви додана заява (клопотання) позивача ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, на обґрунтування якої позивачка посилається на ті обставини, що на її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, у неї відсутнє нерухоме майно, транспортні засоби та інші речі, за рахунок яких вона мала би можливість сплатити судовий збір без шкоди для дітей, а також наявність скрутного матеріального положення, виходячи з низької заробітної плати, яка у середньому за перше півріччя склала 3398 грн. 95 коп.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2018 року в задоволенні заяви (клопотання) ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення від сплати судового збору F відмовлено.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано вважати неподаною та повернуто позивачеві.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.

Вирішуючи подану заяву (клопотання) позивача ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, та приймаючи до уваги постанову Запорізького апеляційного суду від 15 березня 2019 року суд вважає, що заява (клопотання) позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення по справі.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матер і(батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімFї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровFю (частина 1). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першій цієї статті (частина 2).

Отже, відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

З наведеного випливає право суду розстрочити або відстрочити сплату судового збору за умови доведеності стороною неспроможності сплати такого через її майновий стан.

Згідно розFяснень, що містяться в п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ F 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону F 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімFї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімFї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, суд відстрочує та розстрочує судові витрати, зменшує їх або звільняє від їх оплати при наявності беззаперечних доказів, які підтверджували б матеріальний стан платника.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, яка гарантує кожному право на справедливий суд і доступ до правосуддя та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v.Poland) сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Отже, законодавством визначено певні підстави для звільнення, відстрочення сплати судового збору.

На підтвердження своїх доводів у поданій заяві (клопотанні) позивачем ОСОБА_1 зазначено, що остання немає фінансової можливості сплатити у встановленому законом порядку судовий збір, посилаючись на свій майновий та сімейний стан, при цьому надано довідку про доходи, видану ФОП ОСОБА_3, з якої вбачається, що ОСОБА_1 займає посаду представника торгівельного та загальний розмір її доходів за період з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року становить 22110,72 грн., а також наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що надано копії свідоцтв про народження дітей.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду фізичною особою заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 704,80 грн. та не більше 8810 грн.

Відповідно до предFявленого позову, позивачем ОСОБА_1 ціна позову визначена в сумі 142142,00 грн.

Згідно ч.2 ст.176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред"явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

З урахуванням того, що заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги мають майновий характер, тому в даному випадку ціна позову буде розраховуватися, виходячи з вартості майна, на яке позивач просить визнати за собою право власності, через що позивачеві необхідно вказати ціну позову, виходячи з вартості спірного майна на дату подання позову та надати суду документи на підтвердження дійсної (реальної) вартості цього майна.

У випадку ненадання документу, що встановлює дійсну вартість майна, враховуючи приписи ч.2 ст.176 ЦПК України, суд попередньо визначає суму судового збору, який підлягає сплаті за подання зазначеного позову в розмірі 2500,00 грн.

Приймаючи до уваги ті обставини, що в позовній заяві ОСОБА_1 визначена ціна позову, яка вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна на момент предFявлення позову до суду за вимогами майнового характеру та до позовної заяви позивачкою не додано звіту про оцінку спірного майна, що позбавляє можливості встановити точну його ціну, тому з урахуванням вимог ч.2 ст.176 ЦПК України суд попередньо визначає розмір судового збору в сумі 2500,00 гривень, тобто в подальшому позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 2500 гривень 00 копійок, або надати до суду експертну оцінку вартості спірного майна на момент предFявлення позову до суду з оплатою судового збору у відповідності до ціни позову згідно оцінки.

Разом з тим, оскільки розмір судового збору в сумі 2500,00 грн., попередньо визначений судом за подання позовної заяви майнового характеру перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, а тому існують підстави для відстрочення сплати судового збору за подачу позовної заяви, на строк до ухвалення судового рішення у даній цивільній справі.

Таким чином, враховуючи викладене вище, заяву (клопотання) позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору підлягає задоволенню та суд вважає необхідним відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 2500,00 (дві тисячі пFятсот) гривень за подачу до суду позову про визнання права власності на частку спільного сумісного майна подружжя, - до ухвалення судового рішення у даній цивільній справі F 311/4124/18.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.ч.1, 3 ст.136, ст.ст.176, 258-260 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору F задовольнити.

Відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 2500,00 (дві тисячі пFятсот) гривень за подачу позову про визнання права власності на частку спільного сумісного майна подружжя, - до ухвалення судового рішення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6

.