Рішення № 81696153, 13.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2019 року № 826/15376/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у Львівській області, ОСОБА_4 , про скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури (далі по тексту - відповідач, ВКДКА), треті особи: ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа 1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа 2, ОСОБА_3 .), Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у Львівській області (далі по тексту - третя особа 3, КДКА у Львівській області), ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа 4, ОСОБА_4 ), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить скасувати рішення Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури №ІХ-004/2017 від 27.09.2017.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є невмотивованим, необґрунтованим та незаконним. Зокрема, як зазначає позивач, адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зловживали своїми обов`язками, умисно затягували розгляд кримінальної справи, з урахуванням чого, вважає, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Львівській області №6 від 23.06.2017, яким порушено дисциплінарну справу відносно вказаних адвокатів, є законним, а рішення відповідача, яким таке рішення скасовано та відмовлено в порушенні дисциплінарної справи, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому Комісія заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні, оскільки оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, прийнятим в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, що не тягне за собою порушення прав, свобод та/або інтересів позивача, а тому відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засідання заперечувала проти задоволення адміністративного позову.

Також в матеріалах справи містяться письмові пояснення третьої особи 4 - ОСОБА_4 , в яких останній вказує на протиправність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, з огляду на те, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_1 не приймали участі на засіданні ВКДКА, у зв`язку з чим були позбавлені можливості надати будь-які пояснення по суті скарги на рішення КДКА у Львівській області №6 від 23.06.2017.

Представники третіх осіб 1, 2, 3 письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надали.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Представники сторін заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 11.07.2016 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Львівській області надійшов лист голови Золочівського районного суду Львівської області Сивака В.М. з проханням притягнути до дисциплінарної відповідальності адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки ними порушено ч. 2 ст. 47 КПК України, п. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правила адвокатської етики. Також, у листі зазначено, що вказані адвокати є захисниками обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 286 КК України. За клопотанням адвокатів судові засідання неодноразово переносилися, також захисники не з`являлися в судові засідання, хоча були належним чином повідомлені.

Крім того, 12.07.2016 на адресу КДКА Львівської області надійшла скарга потерпілого ОСОБА_4 , який зазначає, що адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є захисниками ОСОБА_8 , який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, безпідставно протягом двох з половиною місяців не ходять в судові засідання, тим самим затягуючи розгляд справи, а тому просить третю особу 3 вжити заходів, спрямованих на притягнення до дисциплінарної відповідальності вказаних вище адвокатів у зв`язку із невиконанням ними професійних обов`язків.

У подальшому, 15.07.2016 на адресу КДКА Львівської області надійшла скарга аналогічного змісту від ОСОБА_1 , потерпілої у справі по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 286 КК України.

Крім того, 05.08.2016 на адресу КДКА Львівської області надійшла ухвала судді Золочівського районного суду Львівської області Сивака В.М. від 01.08.2016, в якій суддя зазначає, що адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безпідставно, без поважних причин, зривали судові засідання, вказує конкретні дати, вважає за необхідне порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області питання про дисциплінарну відповідальність останніх за неналежне виконання своїх професійних обов`язків.

На скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , листів голови Золочівського районного суду Львівської області адвокатами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано письмові пояснення із додатками до них, в яких вони зазначають, що немає жодних підстав вважати, що з їх боку відбувається затягування розгляду кримінального провадження чи неповаги до суду. Також адвокати зазначають, що належним чином виконували свої обов`язки.

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Львівської області від 25.08.2016 №8 порушено дисциплінарну справу відносно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . із зазначенням, що дисциплінарною палатою КДКА Львівської області встановлено наявність у діях адвокатів ознак дисциплінарного проступку.

26.01.2017 рішенням ВКДКА №1-009/2017 частково задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовано рішення ДП КДКА Львівської області від 25.08.2016 №8 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлено матеріали справи до КДКА Львівської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвокатів. (а.с. 18 зворот - 20 т. 2)

У подальшому, 23.06.2017 рішенням КДКА Львівської області №6 після проведення повторної перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвокатів порушено дисциплінарну справу відносно адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 У рішенні зазначено, що в діях адвокатів наявні ознаки дисциплінарного проступку. (а.с. 27 зворот - 30 т. 2)

Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури скарги. (а.с. 13-14 т. 2; а.с. 25-27 т. 2)

Супровідним листом №1392 від 12.07.2017 Вища кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури звернулась до КДКА Львівської області щодо направлення матеріалів дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з надходженням на адресу ВКДКА скарги останнього на рішення КДКА Львівської області від 23.06.2017 №6. (а.с. 24 т. 2)

Також, супровідним листом №1395 від 12.07.2017 відповідач звернувся до КДКА Львівської області щодо направлення матеріалів дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_3 у зв`язку з надходженням на адресу ВКДКА скарги ОСОБА_3 на рішення КДКА Львівської області від 23.06.2017 №6. (а.с. 36 т. 2)

У свою чергу, відповідно до даних супровідного листа №432 від 31.07.2017, третя особа 3 направила матеріали дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 на адресу Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури. (а.с. 37 т. 2)

27.09.2017, розглянувши матеріали, що надійшли з КДКА Львівської області, Вища кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення №ІХ-004/2017 від 27.09.2017, яким, зокрема, скарги адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнила частково, рішення КДКА Львівської області від 23.06.2017 №6 про порушення дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувала та ухвалила нове рішення, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно вказаних адвокатів. (а.с 43-46 т. 2)

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його незаконним, позивач звернулася до суду для захисту своїх прав.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі по тексту - Закон України №5076-VI).

Частиною 1 статті 21 вказаного вище Закону встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 33 Закону України №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону України №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Згідно з п. 1 розділу 1 Положення про Вищу кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури ВКДКА - це колегіальний орган, що діє у системі органів НААУ та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладено завдання розгляду скарг на рішення , дії чми бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Тобто, чинним законодавством України передбачено, що ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є апеляційним органом, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури безпосередньо в межах матеріалів конкретної дисциплінарної справи.

Пунктом 3.2 Регламенту Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 4-5 липня 2014 року №78 (з подальшими змінами) (далі по тексту - Регламент ВКДКА) про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Таким чином, зазначеними нормами визначено, яким саме шляхом здійснюється повідомлення осіб, які мають право брати участь у засіданні ВКДКА, про проведення такого засідання ВКДКА.

У матеріалах справи наявна роздруківка з сайту ВКДКА щодо проведення чергового засідання ВКДКА 27-28 вересня 2017 року, крім того, супровідним листом ВКДКА №1798 від 15.09.2017 адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було повідомлено про місце, день та час ведення засідання ВКДКА, на якому було прийнято оскаржуване рішення ВКДКА.

Згідно з п. 3.14 Регламенту ВКДКА учасники засідання мають право бути присутніми на засіданнях ВКДКА; надавати пояснення та відомості, необхідні для прийняття рішення із питання, що розглядається.

При цьому, відповідно до п. 3.15 Регламенту ВКДКА відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА, за виключенням висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб.

Відповідно до п. 3.1. Регламенту формою роботи ВКДКА є засідання.

Пунктом 1.5 Регламенту ВКДКА передбачено, що рішення ВКДКА приймаються колегіально, у порядку, визначеному цим Регламентом. Рішення приймаються членами ВКДКА, присутніми на засіданні комісії.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Більше того, суд звертає увагу на те, що абзацом 2 пункту 2 розділу 6 Положення про ВКДКА визначено, що ухвалення нового рішення ВКДКА передбачає прийняття Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішень, які мають право відповідно до законодавства приймати кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.

Отже, як вже зазначалося, відповідно до вказаних вище норм чинного законодавства, 27.09.2017 в межах наданих повноважень, шляхом голосування, дослідивши матеріали, що надійшли з КДКА Львівської області, відповідачем прийнято рішення №ІХ-004/2017, яким, зокрема, задоволено частково скарги адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3; рішення КДКА Львівської області №6 від 23.06.2017 про порушення дисциплінарної справи відносно вказаних адвокатів скасовано, та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Зокрема, як убачається з оскаржуваного рішення, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено відсутність в діях адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку, що підтверджується зокрема, матеріалами дисциплінарного провадження відносно адвокатів, які були предметом розгляду під час дисциплінарного провадження у КДКА регіону та під час розгляду у ВКДКА.

Таким чином, у ході судового розгляду справи встановлено, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІХ-004/2017 від 27.09.2017, яким частково скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 23.06.2017 №6 про порушення дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ухвалено нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів прийнято на підставі та у межах повноважень, що передбачені законодавством України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає необґрунтованими та не бере до уваги доводи позивача про те, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діяла всупереч вимог Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Регламенту Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 4-5 липня 2014 року №78 чи Положення про Вищу кваліфікаційно - дисциплінарну комісію адвокатури.

З приводу незгоди позивача із викладеним в оскаржуваному рішенні висновком відповідача, суд зазначає про наступне.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності виходить за межі компетенції адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Оскільки, в даному випадку встановлення наявності або відсутності підстав для прийняття рішень про порушення дисциплінарної справи є дискретним повноваженням, суд не надає правової оцінки посиланням позивача щодо помилковості висновку відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідно до приписів частини першої статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

З системного аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку, що з контексту заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , не убачається, яким саме чином оскаржуване рішення порушує її права чи інтереси та в чому саме такі порушення полягають із посиланням на норми чинного законодавства України.

Натомість, рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від №ІХ-004/2017 від 27.09.2017, яким скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 23.06.2017 №6 про порушення дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ухвалено нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, та безпосередньо не породжує для позивача будь-яких обов`язків.

Відтак, оскаржуване рішення саме по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення її можливості реалізувати належне їй право або шляхом покладення на неї будь-якого обов`язку, а, відтак, останнє по своїй суті безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 241 - 247, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у Львівській області, ОСОБА_4 , про скасування рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко