Рішення № 81696128, 13.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2019 року № 640/3698/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол"

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" (далі - позивач, ПАТ "Концерн Стирол") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову від 06 липня 2017 року про прийняття виконавчого провадження №53014963 та постанову від 06 липня 2017 року про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка М.В. від 15 листопада 2016 року ВП№49422671 про стягнення з ПАТ "Концерн Стирол" виконавчого збору в сумі 4913743,32 грн, на підставі якої прийнято постанови від 06 липня 2017 року про прийняття виконавчого провадження №53014963 та від 06 липня 2017 року про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23 квітня 2019 року.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відзиві на позов зазначив, що постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка М.В. від 15 листопада 2016 року ВП№49422671 про стягнення з ПАТ "Концерн Стирол" виконавчого збору в сумі 4913743,32 грн позивачем не оскаржувалася та є чинною. Додатково представник відповідача зазначив, що відповідно до норм пункту 14 розділу ІІІ та пункту 7 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2016 року за №2832/5, з метою об`єднання у зведене виконавче провадження та проведення виконавчих дій по стягненню з ПАТ "Концерн Стирол" на підставі постанови директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження №53014963 передано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про що прийнято постанову від 04 липня 2017 року. 06 липня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову про прийняття виконавчого провадження та постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 02 квітня 2019 року судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

15 листопада 2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко М.В. прийнято постанову в рамках ВП№49422671 про стягнення з ПАТ "Концерн Стирол" виконавчого збору в сумі 4913743,32 грн.

Постановою заступника начальника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Корнєєва А.О. від 30 листопада 2016 року відкрито виконавче провадження №53014963 з виконання вказаної вище постанови про стягнення виконавчого збору.

В подальшому, постановою від 16 червня 2017 року директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Поліщука Д.В. матеріали виконавчих проваджень, боржником у яких є ПАТ «Концерн Стирол», зокрема, виконавче провадження №53014963 передано з Дружківського міського відділу державної виконавчої служби до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У зв`язку з викладеним, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 липня 2017 року прийнято виконавче провадження №53014963 та постановою від 06 липня 2017 року зазначене виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження.

Так, поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (надалі по тексту - Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII).

Приписами частини 1 статті 5 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Частина 1 статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Отже, постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка М.В. від 15 листопада 2016 року ВП№49422671 про стягнення з ПАТ "Концерн Стирол" виконавчого збору є виконавчим документом в розумінні Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII .

Частиною 4 статті 25 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII визначено, що передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2016 року за №2832/5 (далі - Інструкція), у разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Одночасно пунктом 7 розділу V Інструкції визначено, що передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися до відділу примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби.

Згідно пунктів 1, 2 розділу V Інструкції, питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова.

Державний виконавець зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дня надходження постанови зазначеної у абзаці 3 цього пункту винести постанову про передачу виконавчого документу та направити виконавчий документ до відповідного органу державної виконавчої служби.

Виконавець, якому передано виконавчий документ, виносить постанову про прийняття до виконання виконавчого документа не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документу.

Судом встановлено, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №54014744 з примусового виконання наказу №905/3647/15, виданого 13 квітня 2017 року господарським судом Донецької області про стягнення з ПАТ «Концерн Стирол» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» простроченої заборгованості.

Як зазначено вище, постановою від 16 червня 2017 року директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Поліщука Д.В. матеріали виконавчих проваджень, боржником у яких є ПАТ «Концерн Стирол», зокрема, виконавче провадження №53014963 передано з Дружківського міського відділу державної виконавчої служби до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У зв`язку з викладеним, оскаржуваними постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 липня 2017 року прийнято виконавче провадження №53014963 та постановою від 06 липня 2017 року зазначене виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження.

Аналіз наведених норм діючого законодавства України та досліджених судом доказів, які наявні в матеріалах даної адміністративної справи, дозволяє суду дійти висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних постанов діяв на підставі та у спосіб, що визначені Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII та Інструкцією.

Суд зауважує, що станом на час прийняття оскаржуваних постанов позивачем ні постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка М.В. від 15 листопада 2016 року ВП№49422671 про стягнення з ПАТ "Концерн Стирол" виконавчого збору, ні постанова від 16 червня 2017 року директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Поліщука Д.В. про передачу матеріалів виконавчого провадження не оскаржувались та вказані постанови є чинними на час вирішення справи.

Всі доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних постанов від 06 липня 2017 року базуються на відсутності правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору.

Проте, постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка М.В. від 15 листопада 2016 року ВП№49422671 про стягнення з ПАТ "Концерн Стирол" виконавчого збору не оскаржується позивачем та не є предметом вирішення даної справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено наявність правових підстав для визнання протиправними оскаржуваних ним постанов, в той час, як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правих підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко