Рішення № 81696108, 13.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2019 року № 826/1619/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради провизнання протиправною та скасування постанови від 12.01.2017 року №04/17/073-316 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Суд прийняв до уваги таке:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі по тексту - відповідач, Департамент ДАБК) в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 12.01.2017 року №04/17/073-316 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/1619/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем надано заперечення на позов, у яких зазначено про безпідставність позовних вимог у зв`язку із тим, що оскаржувана постанова прийнята в межах та в порядок встановлених законодавством.

В судовому засіданні 12.09.2017 року за сумісною заявою представників сторін, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Оцінивши надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи 11.11.2016 року до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі по тексту - відповідач, Департамент ДАБК) надійшло звернення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), в якому зазначено: «на АДРЕСА_7 будують будинок, побудували 2 поверхи. Прохання перевірити дозволи».

В подальшому, на підставі вказаного звернення відповідачем видано направлення для проведення позапланової перевірки № б/н від 28.11.2016 року на АДРЕСА_7 (виконання будівельних робіт). Строк дії направлення з 28.11.2016 до 02.12.2016 року.

В подальшому, відповідачем було прийнято друге направлення на перевірку від 29.12.2016 №б/н на АДРЕСА_7 (виконання будівельних робіт). Суд звертає увагу, що відповідно до Порядку 553, перевірка може бути продовжена за рішенням керівника відповідного органу чи його заступника на 2 робочих дні, однак не призначена нова перевірка з тих самих підстав. Будь - яких рішень керівника чи його заступника органу архбудконтролю щодо продовження перевірки відповідачем під час розгляду справи суду не надано.

В подальшому, 30.12.2016 року посадовими особами Департаменту відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі звернення ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання гр. ОСОБА_3 (замовником реконструкції) ( АДРЕСА_2 ) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Назва та місцезнаходження об`єкту будівництва: Реконструкція нежилих приміщень в літ. А, приміщення з №1 по № 12 (групи приміщень №45), приміщення №1 (групи приміщень №46) з надбудовою мансардного поверху, офісні приміщення на АДРЕСА_3 .

Варто звернути увагу, що згідно звернення ОСОБА_2 та направлення на проведення перевірки від 28.11.2016 інспектор направляється для здійснення позапланової перевірки об`єкта на АДРЕСА_7 , проте посадові особи вийшли на перевірку іншого об`єкта за адресою АДРЕСА_3 . Про те, що перевіряючий здійснив перевірку відмінного об`єкта ніж зазначено в зверненні фізичної особи та в направленні, свідчить акт перевірки від 30.12.2016, в якому зазначено адреса об`єкта перевірки - АДРЕСА_3. Тобто, слід дійти висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки об`єкта реконструкції за адресою АДРЕСА_3 .

Як вбачається з наданих матеріалів, перевірка проведена Головним державним інспектором інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Гончарук Юлією Михайлівною , у присутності довіреної особи гр. ОСОБА_3 (замовника) - гр. ОСОБА_5 (довіреність від 17.09.2013 № 2380).

Як слідує з акту, перевіркою встановлено, що нежилі приміщення в літері А: з приміщення №1 по приміщення №12 (група приміщень №45), приміщення №1 (групи приміщень №46), загальною площею 125,60 кв.м., належать на праві власності майна - гр. ОСОБА_3 (свідоцтво від 16.09.2013 № 282, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.09.2016 за № 2510569.

Крім того, перевіряючим встановлено, що замовнику будівництва гр. ОСОБА_3 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт із реконструкції нежилих приміщень в літері А: з приміщення №1 по приміщення №12 (група приміщень №45), приміщення №1 (групи приміщень №46), з надбудовою мансардного поверху під офісні приміщення АДРЕСА_3 № КВ 083162321419 від 19.08.2016.

На підставі договору про проведення авторського нагляду за впровадженням проекту реконструкції частини нежитлового будинку з надбудовою мансардного поверху на вул. Антоновича, 21-А у Голосіївському районі м. Києва за № 12.09/2016 від 12.09.2016 авторський нагляд здійснюється та робочий проект розроблений ФО-П ОСОБА_1 . (кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_2 ) та затверджений замовником від 26.07.2016 за №б/н, категорія складності об`єкта будівництва ІІІ.

Результати перевірки оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.12.2016 року, в якому зафіксовано певні порушення у сфері містобудівних стандартів.

Цього ж дня посадовою особою Департаменту Гончарук Ю.М. складено:

протокол про адміністративне правопорушення, у якому повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 10 год. 00 хв. 12 січня 2017 року у приміщенні Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі по тексту - відповідач, Департамент ДАБК);

припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил яким, встановлено, що головний архітектор проекту ФО-П ОСОБА_1 під час розробки проектної документації не виконав вимоги вихідних даних (п. 1,5,8,12,13 містобудівних умов та обмежень земельної ділянки) та в строк до 30.03.2017 року усунути виявлені порушення у встановленому законодавством порядку.

Акт перевірки, протокол та припис були направлені на адресу Позивача поштовою кореспонденцією - 04.01.2017 року, що підтверджується відмітками у них та фіскальним чеком (Т.1 а.с. 31).

Вказані акт, протокол, припис згідно наданої роздруківки з сайту «Укрпошти», вручено члену сім`ї ( ОСОБА_1 ) - 28.01.2017. (Т. 1 а.с. 30). Разом з тим, як вказано в протоколі, розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 12.01.2017 року. Тобто, на час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме - 12.01.2017 позивач не був повідомлений про такий розгляд, що унеможливлювало його участь та надання своїх пояснень чи доказів, що є порушенням п.9 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

В подальшому за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності Головним інспектором Гончарук Ю. М. прийнято постанову від 12.01.2017 року №04/17/073-316 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ФО-П ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого абз.2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», у зв`язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмір 144 000 грн.

Не погоджуючись з постановою від 12.01.2017 року №04/17/073-316 по справі про адміністративне правопорушення, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою-другою статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України №3038-VI від 17 лютого 2011 року «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

За змістом статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду, зокрема, мають право: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до абзацу 1 пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно цього ж пункту підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як свідчать обставини справи, позапланова перевірка об`єкта реконструкції призначена наказом на підставі звернення ОСОБА_2 від 11.11.2016 № К-61274/2, яка просить здійснити перевірку дозволів за адресою: АДРЕСА_7 . У зв`язку з цим, на підставі направлень від 28.11.2016 та 29.12.2016 направлено інспектора Гончарук Ю.М. для здійснення позапланової перевірки об`єкта за вказаною у зверненні адресою.

Однак, як слідує з акту перевірки від 30.12.2016, та згадано вище, інспектором в супереч згаданих направлень здійснено вихід на перевірку об`єкта реконструкції за відмінною у направленнях адресою, а саме: АДРЕСА_3 .

Суд відхиляє, доводи відповідача, на підтвердження правомірності своїх дій, про те, що була здійснена перевірка об`єкта за адресою АДРЕСА_3 замість АДРЕСА_7 , як вказано у зверненні та направленнях, оскільки за останньою адресою об`єкта реконструкції не виявлено. Суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 19 Основного Закону суб`єкт владних повноважень має діяти в межах своїх повноважень, у спосіб та порядок передбачений законом.

Таким чином, у зверненні та направленнях зазначено інший об`єкт, ніж той, які перевіряли посадові особи відповідача.

Крім того, варто звернути увагу, що відповідно до п. Порядку 553 у зверненні має бути зазначено порушення вимог містобудівного законодавства, однак, як вбачається з наданого звернення ОСОБА_2 , остання просить перевірити дозволи.

Так, відповідно до до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю веде єдиний реєстр документів, які дають право на підготовчих та будівельних робіт, і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей щодо повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Відтак, слід дійти висновку, що у зверненні мова йде щодо перевірки на об`єкті дозвільних документів, а як випливає з вище наведеного, контролюючому органу достатньо перевірити інформацію у реєстрі, який він веде. Проте інспекція всупереч абз. 8 п. 7 Порядку 553 вийшла на перевірку об`єкта, більше того, за адресою відмінною у зверненні фізичної особи та направленнях на проведення позапланової перевірки.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити щодо строку проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 5 робочих днів, у а разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на 2 робочі дні.

Так, згідно направлення від 28.11.2016 строк дії направлення з 28.11.2016 по 02.12.2016, водночас, як було зазначено вище, в матеріалах справи міститься ще одне направлення від 29.12.2016 - з якого вбачається про призначення позапланової перевірки на 2 дні, з 29.12.2016 по 30.12.2016.

Проте, суд зазначає, що Порядком № 553, не визначено такої можливості контролюючим органом призначати/продовжувати перевірку через 27 днів після спливу строку її проведення.

Так, відповідно до Порядку № 553 в останній день перевірки, контролюючим органом складається акт. Як зазначалось вище, строк проведення перевірки згідно направлення від 28.11.2016 до 02.12.2016. Однак відповідачем в супереч вимог Порядку 553, 02.12.2016 не було складено акту, як і не було прийнято рішення про продовження перевірки. Разом з тим, через 26 днів, було прийнято повторно направлення про проведення перевірки з 29.12.2016 по 30.12.2016. Тобто, як приходить до висновку суд, відповідач діяв в супереч вимог встановлених законодавством у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, як вже заначено вище, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснювався без участі позивача, оскільки станом на дату такого розгляду справи, позивач не був повідомлений сповіщений, про що містяться докази в матеріалах адміністративної справи, та не заперечується сторонами. Вказане, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 2 КАС України, є самостійною підставою для скасування рішення, яке прийняте без забезпечення права особи на її участь.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача з проведення перевірки не узгоджуються із нормами законодавства, які регулюють спірні правовідносини, вчинені не на підставі не у межах повноважень, що ним передбачені, а тому є протиправними.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №04/17/073-316 від 12.01.2017.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем за подання до суду даного позову було сплачено судовий збір в сумі 1440 грн., що підтверджується квитанцією від 20.01.2017 № Пн5817 року.

Оскільки позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 задоволено повністю, суд дійшов висновку про необхідність відшкодувати останньому 1440 грн. сплаченого судового збору за рахунок Відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради від 12.01.2017 року №04/17/073-316 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1440 грн. (одна тисяча чотириста сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ПОЗИВАЧ: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , ІПН: НОМЕР_3 ).

ВІДПОВІДАЧ: департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ: 40224921).

Суддя Р.О. Арсірій