Рішення № 81696099, 13.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2019 року № 826/15955/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі по тексту - відповідач, НАЗК), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції при розгляді повідомлення про правопорушення пов`язаного з корупцією, від 27.08.2018 № 1/К, подане громадським детективом ОСОБА_1 , та зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції провести перевірку інформації, що міститься у повідомленні про правопорушення пов`язане з корупцією від 27.08.2018 № 1/К, подане громадським детективом ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції вжити заходів реагування, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» та Порядком проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 11.08.2016, за результатами перевірки інформації, що містилася у повідомленні про правопорушення, пов`язане з корупцією від 27.08.2018 № 1/К, подане громадським детективом ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції при розгляді повідомлення про правопорушення пов`язане з корупцією від 27.08.2018 № 2/К, подане громадським детективом ОСОБА_1 , та зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції провести перевірку інформації, що міститься у повідомленні про правопорушення пов`язане з корупцією від 27.08.2018 № 2/К, подане громадським детективом ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції вжити заходів реагування, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» та Порядком проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №2 від 11.08.2016, за результатами перевірки інформації, що містилася у повідомленні про правопорушення, пов`язане з корупцією від 27.08.2018 № 2/К подане громадським детективом ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що нею, як громадським детективом в межах проекту Wikilnvestigation, було проведено громадське розслідування дотримання депутатами Запорізької міської ради вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про запобігання корупції» під час проведення голосування та прийняття рішень радою.

В ході проведеного розслідування було встановлено, що депутатами Запорізької міської ради, які перебувають у трудових відносинах з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» та головою ради, який є акціонером вказаного товариства, під час голосування за проекти рішень, стосувалися діяльності ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», було порушено вимоги Закону України «Про запобігання корупції», оскільки у даному випадку мав місце конфлікт інтересів, про який останнім не було повідомлено.

У зв`язку з цим, 30.08.2018 ОСОБА_1 звернулася до НАЗК із повідомленням від 27.08.2018 № 1/К стосовно можливих фактів порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , депутатами Запорізької міської ради, а також ОСОБА_12 - Запорізьким міським головою під час участі у голосуванні за земельні питання на користь підприємства, співробітниками та бенефіціарами якого вони є.

Крім цього, 30.08.2018 позивач звернулася до НАЗК із повідомленням від 27.08.2018 №2/К стосовно можливих фактів порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , депутатами Запорізької міської ради, під час участі у голосуванні за питання стосовно підприємства, співробітниками якого вони є.

Листом від 10.09.2018 №34-04/39730/18 відповідач повідомив позивача про відсутність фактичних даних, які б підтверджували наявність приватного інтересу у зазначених ОСОБА_1 у повідомленнях депутатів та голови Запорізької міської ради під час участі у голосуванні на 28 сесії Запорізької міської ради.

Вважаючи, що відповідачем не було розглянуто повідомлення від 27.08.2018 № 1/К та від 27.08.2018 № 2/К стосовно можливих фактів порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» належним чином, позивач звернулася з даним позовом до суду.

У відзиві на адміністративний позов відповідач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що повідомлення ОСОБА_1 від 27.08.2018 №1/К та від 27.08.2018 №2/К стосовно можливих фактів порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» були розглянуті у спосіб та в порядку, що встановлені Законом, оскільки не встановлено фактичних даних, які б підтверджували наявність приватного інтересу в депутатів та голови Запорізької міської ради під час голосування за проекти рішень щодо погодження ПАТ «Запоріжсталь» технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в балці Капустянка для розташування шламонакопичувача з влаштуванням споруд з генеруючим обладнанням та про затвердження рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.10.2017 № 626 «Про визнання приміщення (гуртожиток) в літ. А-3, А-4 інв. № 0101115 по пр. Металургів, 2 приміщення 6 непридатним для проживання». Також зазначено про те, що існування трудових відносин з підприємствами не свідчить про приватний інтерес у особи під час прийняття рішень щодо таких підприємств, а згідно з відомостями ЄДРПОУ ні депутати, ні голова Запорізької міської ради не є кінцевими бенефіціарними власниками ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь». Відповідач також вказує, що за положеннями Порядку проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 11.08.2016, окремі депутати не можуть бути об`єктами перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30.08.2018 громадський детектив ОСОБА_1 звернулася до НАЗК із повідомленням від 27.08.2018 № 1/К про правопорушення, пов`язане з корупцією.

У повідомленні заявниця зазначила про те, що під час дослідження рішень і протоколів 28 сесії Запорізької міської ради було встановлено, що депутати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та міський голова ОСОБА_12 приймали участь у голосуванні за земельні питання на користь підприємства, співробітниками та бенефіціарами якого вони є. При цьому, про конфлікт інтересів не повідомили.

Рішенням № 57 від 26.04.2018 Запорізької міської ради було затверджено рішення виконавчого комітету ради № 57/27 «Про погодження ПАТ «Запоріжсталь» технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в балці Капустянка для розташування шламонакопичувача з влаштуванням споруд з генеруючим обладнанням».

Згідно протоколу № 28 від 26.04.2018, який оприлюднений на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради, заяву про конфлікт інтересів вищевказаними депутатами та головою Запорізької міської ради при розгляді п. 52 порядку денного оприлюднено не було. З результатів поіменного голосування видно, що депутати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та міський голова ОСОБА_12 участь у голосування прийняли, голосували «за» та їх голоси були вирішальними для прийняття рішення.

За інформацією офіційного веб-сайту Запорізької міської ради, всі вищезазначені депутати є співробітниками ПАТ «Запоріжсталь», а міський голова ОСОБА_12 має акції цього підприємства.

У зв`язку з цим, позивач вказала, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

У зв`язку з тим, що такого повідомлення зроблено не було, ОСОБА_1 просила НАЗК прийняти заяву до розгляду та провести відповідну перевірку викладених обставин; вжити відповідних заходів реагування відповідно до повноважень; у строки, встановлені законодавством, скласти протокол і застосувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення з метою притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП депутатів Запорізької міської ради: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та міського голову ОСОБА_12 за невиконання вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Також, 30.08.2018 громадський детектив ОСОБА_1 звернулася до НАЗК із повідомленням від 27.08.2018 № 2/К про правопорушення пов`язане з корупцією стосовно депутатів Запорізької міської ради: ОСОБА_3, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , які приймали участь у голосуванні за питання щодо власності підприємства, співробітниками якого вони є, та про конфлікт інтересів не повідомили. Натомість інші 8 депутатів - співробітників ЗАТ «Запоріжсталь» таке повідомлення зробили.

Рішенням № 14 від 31.01.2018 Запорізької міської ради було затверджене рішення виконавчого комітету міської ради № 14 «Про затвердження рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.10.2017 № 626 «Про визнання приміщення (гуртожиток) в літ. А-3, А-4 інв. № 0101115 по пр. Металургів, 2, приміщення 6 непридатним для проживання». За інформацією веб-сайту Запорізької міської ради депутати: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 голосували «за» вказаний проект рішення.

У зв`язку з вказаним, Заболотна просила НАЗК: прийняти заяву до розгляду та провести відповідну перевірку викладених обставин; вжити відповідних заходів реагування відповідно до повноважень; у строки, встановлені законодавством, скласти протокол і застосувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення з метою притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП депутатів Запорізької міської ради ОСОБА_3, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , за невиконання вимог ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції».

За результатами розгляду повідомлень позивача листами від 10.09.2018 за № 34-04/39729/18 та № 34-04/39730/18 поінформовано про те, що у повідомленнях відсутні фактичні дані, які б підтверджували наявність приватного інтересу в ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та міського голови ОСОБА_12 під час участі у голосуванні на 28 сесії Запорізької міської ради, зокрема, щодо питання погодження ПАТ «Запоріжсталь» технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в балці Капустянка для розташування шламонакопичувача з влаштуванням споруд з генеруючим обладнанням. Крім того, повідомлено, що згідно з відомостями ЄДРПОУ встановлено, що кінцевим власником ПАТ «Запоріжсталь» є ОСОБА_16 , у зв`язку з викладеним, підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Стосовно депутатів ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 у листі від 10.09.2018 за № 34-04/39730/18 НАЗК поінформовано позивача про те, що у повідомленнях відсутні фактичні дані, які б підтверджували наявність приватного інтересу у вказаних депутатів під час участі у голосуванні за рішення № 14 «Про затвердження рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.10.2017 № 626 «Про визнання приміщення (гуртожиток) в літ. А-3, А-4 інв. № 0101115 по пр. Металургів, 2 приміщення 6 непридатним для проживання», у зв`язку з чим підстави для застосування заходів реагування відсутні.

Перевіряючи дотримання порядку розгляду повідомлень позивача про вчинення корупційних правопорушень, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 N 1700-VII (далі - Закон N 1700-VII).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Статтею 5 названого Закону визначено, що Національне агентство є колегіальним органом, до складу якого входить п`ять членів.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що основною формою роботи Національного агентства є засідання, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Порядок денний засідань затверджується Національним агентством, а відповідні рішення за результатами розгляду питань порядку денного приймаються більшістю голосів від його загального складу учасників.

Статтями 11 та 12 Закону «Про запобігання корупції» визначено повноваження та права Національного агентства з питань запобігання корупції.

Пунктом 6 частини 1 статті 11 Закону визначено, що до повноважень Національного агентства належать здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

Приписами пункту 6 частини 1 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції» громадські об`єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, реальний, потенційний конфлікт інтересів спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, Національному агентству, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості.

Відповідно до п. 6.2 Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції

від 12.04.2016 № 1 (далі - Регламент) Національне агентство відповідно до пункту 8-1 частини першої статті 11, пунктів 6 та 7 частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» проводить перевірки можливих фактів порушення вимог цього Закону, а також організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Проведення перевірок в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, юридичних особах, у тому числі політичних партіях здійснюються відповідно до Порядку, визначеного Національним агентством.

Згідно з п. 6.3 Регламенту Уповноважені особи Національного агентства відповідно до статей 251, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення здійснюють збір фактичних даних для встановлення наявності чи відсутності ознак адміністративних правопорушень, передбачених статтями 172-4 - 172-9, 188-46, 212-15, 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що НАЗК має право проводити перевірки за звернення громадян щодо корупційних правопорушень, в тому числі, здійснювати збір фактичних даних для встановлення наявності чи відсутності ознак адміністративних правопорушень.

Порядок обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні», що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції, затверджений Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 27.10.2017 № 1024 (далі по тексту - Порядок № 1024).

Відповідно до п. 2 розділу V Порядку № 1024 повідомлення, що містять інформацію з ознаками порушень вимог Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших обмежень щодо запобігання корупції (порушення обмежень щодо одержання подарунків, обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, обмежень після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, обмеження спільної роботи близьких осіб та недотримання актів законодавства з питань етичної поведінки), передаються до Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції апарату Національного агентства.

Згідно з п. 1 розділу VI Порядку № 1024 повідомлення, що містять обов`язкові реквізити, зазначені у пункті 4 розділу І цього Порядку, підлягають обов`язковому розгляду відповідним(ми) підрозділом(ами) з розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, позивачу було надано відповіді за результатами розгляду повідомлень про вчинення корупційного правопорушення щодо конфлікту інтересів листами від 10.09.2018 за № 34-04/39729/18 та № 34-04/39730/18 за підписом керівника Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції - уповноваженої особи Національного агентства Мостовою І.О.

Таким чином, повідомлення розглянуті уповноваженим суб`єктом.

Щодо доводів позивача стосовно того, що за повідомленнями не було проведено перевірки, суд зазначає, що згідно з наведеними вище нормами законодавства проведення перевірки є правом, а не обов`язком відповідача.

Перевіряючи посилання ОСОБА_1 на наявність у депутатів та голови Запорізької міської ради конфлікту інтересів у спірних правовідносинах, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону (в тому числі, депутати місцевих рад) зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Згідно зі ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання, при цьому, згідно примітки до цієї статті, терміни «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів», вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення, при цьому ст. 39 Закону України «Про запобігання корупції», визначено, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах.

Згідно з частиною 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів передбачена статтею 172-7 КУпАП. За частиною 1 цієї статті неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Примітка. Суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Для встановлення факту реального конфлікту інтересів у представників органу місцевого самоврядування недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість при прийнятті рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Беручи до уваги визначення поняття «реальний конфлікт інтересів», згідно з яким він можливий при прийнятті рішення, а також роль окремої особи при прийнятті рішення колегіальним органом, можна констатувати, що голосування окремою особою саме по собі не може створювати безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між її діями та юридичними наслідками у формі прийнятого рішення колегіальним органом. Відтак відсутній прямий і безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між голосуванням та прийняттям рішення.

Голосування депутата щодо питань управління комунальною власністю є його обов`язком, тобто участь у такому голосуванні є здійсненням депутатом його представницьких повноважень.

У повідомленнях позивача про наявність у депутатів Запорізької міської ради конфлікту інтересів при прийнятті рішень щодо погодження ПАТ «Запоріжсталь» технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в балці Капустянка для розташування шламонакопичувача з влаштуванням споруд з генеруючим обладнанням та затвердження рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.10.2017 № 626 «Про визнання приміщення (гуртожиток) в літ. А-3, А-4 інв. № 0101115 по пр. Металургів, 2, приміщення 6 непридатним для проживання» не зазначено, в чому саме виявляється факт суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями депутатів та голови Запорізької міської ради.

Перебування депутатів у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжсталь» до таких обставин не відноситься.

Стосовно посилання позивача на наявність у голови Запорізької міської ради Буряка Володимира Вікторовича акцій ПАТ «Запоріжсталь» суд зазначає наступне.

З декларації цієї особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, яка розміщена у відкритому доступі на сайті НАЗК за посиланням https://public.nazk.gov.ua/declaration/fe342150-09bf-474d-9ac4-3c163e55f4e8, вбачається, що ОСОБА_12 належить 60 акцій ПАТ «Запоріжсталь», номінальною вартістю 15 грн.

Наявність у ОСОБА_12 такої кількості акцій не підтверджує існування факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями цієї особи, оскільки не зрозуміло, в чому даний факт знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення.

З огляду на викладене, реального чи потенційного конфлікту інтересів у спірних правовідносинах судом не встановлено.

Зважаючи на те, що звернення позивача було розглянуто уповноваженою особою НАЗК в порядку, встановленому Законом, доводи позивача стосовно бездіяльності відповідача є необґрунтованими.

Щодо вимог адміністративного позову про зобов`язання відповідача вжити заходів реагування за результатами розгляду повідомлення про вчинення корупційного правопорушення, то такі вимоги задоволенню також не підлягають, оскільки є похідними, та крім цього, вирішення даного питання відноситься до внутрішньої компетенції суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_17 не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-247, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (код ЄДРПОУ 40381452, бульвар Дружби Народів, 28, м. Київ, 01103) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко