Рішення № 81696021, 15.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2019 року № 640/3872/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі позивача, представників відповідача: Якимечко Д.А., Кисляка Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 21 лютого 2019 року№ 21.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірку було проведено без наявності підстав та з порушенням вимог законодавства, а встановлені перевіркою обставини не відповідають дійсності. Так, позивач вказує, що ним було узгоджено всі умови договору, та повідомлено клієнту всі інформацію щодо матеріалів та інших складових.

Відповідачем у відзиві позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність дій та прийнятих рішень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

В С Т А Н О В И В:

Головним управлінням Держпродспоживслужби м. Києві 21.02.2019 року прийнято постанову №21 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої: ФОП ОСОБА_1 допущено порушення, а саме: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на партію продукції, отриманої для реалізації - про ціну продукції, ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці ціни продукції по договору від 11.10.2018 року № 972. ФОП ОСОБА_1 порушено п. п. 1, 3 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідальність за що передбачена п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у зв`язку з чим накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 8522 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначену постанову було винесено на підставі акта про результати проведення позапланового заходу державного нагляду (контрою) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживача № 381-1 від 04.02.2019 року та протоколу про адміністративне правопорушення від 05.02.2019 року.

В акті перевірки від 04.02.2019 року, протоколі про адміністративне правопорушення від 05.02.2019 року, та Постанові №21 від 21.02.2019 року Відповідачем було зазначено, що за результатами позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 (Позивачем) були допущені порушення, саме - відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на партію продукції, отриманої для реалізації - про ціну продукції, ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці ціни продукції по договору від 11.10.2018 року № 972. У супровідній документації, а також у маркуванні або іншим способом у доступній наочній формі про оцінку продукції, чим порушено ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів»

Підставою для таких висновків відповідачем було визначено наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між позивачем та замовником - гр. ОСОБА_2 , було укладено договір № 972 від 11.10.2018 року, за змістом якого виконавець (позивач) зобов`язався доставити замовнику віконні системи.

Підставою для застосування штрафних санкцій було визначено те, що у вищезазначеному договорі позивачем не зазначено ціни всіх товарів та послуг, які були узгоджені в зазначеному договорі.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду контролю), їх посадових осіб права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877 (надалі закон № 877).

Відповідно до статті Закону № 877 заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно 13 ч.1 ст.6 Закону № 877 підставами для здійснення позапланових заходів є: обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання і законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюються тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно ч.2 ст.7 Закону № 877 на підставі наказу оформляться посвідчення заправлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (3 зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону № 877 у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові: фізичної особи -підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо реальності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні: заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, я та по- батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу строк його здійснення).

Згідно з положеннями частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату укладення акту; тип заходу 'плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), з також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства,

Пунктом 7 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") штраф - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаного для реалізації партій товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімум доходів громадян.

Суд вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідачем зазначено, що Перевіркою було встановлено наступні порушення: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію у супровідній документації, що додається до продукції ,на етикетці, а також у пакуванні чи іншим способом ( у доступній наочній формі) про ціну продукції. Не зазначено ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.

Як передбачено п.16 розділом 1 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України №104 в 19.04.2007, здійснюючи продаж продовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб`єкта господарювання зобов`язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію " товари в супровідній документації, шо додаються до продукції, на етикетці а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити, в тому числі, відомості про дату виготовлення; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

Вказаною нормою передбачено можливість доведення до споживача вказаної інформації в таких формах: в супровідній документації що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі) прийнятим для окремих видів товарів.

Між позивачем та замовником - гр. ОСОБА_2 , було укладено договір № 972 від 11.10.2018 року, за змістом якого виконавець (позивач) зобов`язався доставити замовнику віконні системи.

Позивачем було додано до позовної заяви технічне завдання на металопластикові конструкції від 11.10.2018 року, яке містить підпис споживача ОСОБА_2 , та яке визначено додатком до договору.

Дане технічне завдання містить визначення даних про матеріали, які мають застосовуватись під час виготовлення конструкцій, а саме: тип профілю та фурнітури, колір фурнітури, розміри та характеристики склопакетів, підвіконників, відливів, тип та вид робіт по обшивці балкону споживача листами 20 м.м. площею 5,5 кв.м., зварка додаткових парапетів (4 шт.), демонтаж плитки. Внутрішнє оздоблення: дерево, парапет з утепленням 4,7 кв.м., стеля - пластик 2,4 кв.м., підлога- дошка підлогова 2,4 кв.м.

Отже, позивачем було узгоджено з позивачем інформацію стосовно товару, робіт та послуг, як достовірну та своєчасну інформацію про продукцію для споживача щодо виробника (походження товару), гарантійних зобов`язань виробника, даних про основні властивості товару, умови використання тощо, що свідчить про відсутність порушень у діях позивача.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 865 вищезазначеного кодексу за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 868 Цивільного кодексу України встановлює, що підрядник зобов`язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Підрядник зобов`язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

При цьому суд доходить висновків, що вищезазначений договір №972 є договором побутового підряду, а не договором купівлі - продажу. Вищезазначеним договором було узгоджено матеріали, з яких мало бути виконано роботи, натомість матеріали, з яких було узгодження виконання робіт, не є товаром, у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, ціною, інформація про яку мала бути повідомлена споживачу, є ціна договору, а не ціна кожного окремого матеріалу та виду роботи.

З огляду на викладене суд доходить висновків про відсутність доказів порушення ФОП ОСОБА_1 . ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття оскаржуваних рішень та порушення позивачем вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить присудити сплачену ним суму судового збору у розмірі 1921 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.

З огляду на те, що відповідачем доказів порушення позивачем вимог законодавства не надано, та керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві №21 від 21.02.2019р.

3. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1921грн. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві на користь фізичної особи -підприємця Васько Мар`яни Петрівни.

Повний текст складено 11.05.2019.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян