Рішення № 81695978, 23.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2019 року № 826/14291/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

за участю секретаря судових засідань Гарбуз К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатурипровизнання протиправним та скасування рішенняТреті особи без самостійних вимог на предмет спору:

- Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області;

- ОСОБА_2;

за участю:

- позивача ОСОБА_1 ;

- представника від позивача - ОСОБА_4;

- представника від відповідача - Дідика І.М.;

- третьої особи - ОСОБА_2;

- представника третьої особи - Сєдого О.О.;

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третьої особи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та залученої за клопотанням представника відповідача третьої особи ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 серпня 2017 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що у 2011 році за призначенням слідчого представляв інтереси ОСОБА_2 , обвинуваченого у замовному вбивстві ОСОБА_3 .

06 вересня 2016 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 від 31 серпня 2016 року щодо дій адвоката ОСОБА_1

Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03 квітня 2017 року в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 щодо адвоката ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку.

Однак, ОСОБА_2 , не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка, в свою чергу, рішенням від 30 серпня 2017 року частково задовольнила скаргу, скасувавши рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03 квітня 2017 року та направила матеріали для нового розгляду.

Позивач вважає такі дії та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протиправними, оскільки Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області всебічно та повно розглянута скарга ОСОБА_2 . В той же час, звернення ОСОБА_2 зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_1 після сплину 4 років, має на меті отримати результат - виправдовувальний вирок. Однак це неможливо, оскільки всіма судовими інстанціями встановлено факт вчинення ним кримінального злочину, за який призначено покарання у вигляді пожиттєвого позбавлення волі. Основною ж претензією ОСОБА_2 являється те, що йому не вдалося уникнути покарання за вчинений злочин.

Звинувачення адвоката не може грунтуватись на припущеннях.

Водночас, задовольняючи скаргу ОСОБА_2 та скасовуючи рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03 квітня 2017 року, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не врахувала викладені у рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03 квітня 2017 року мотиви, у тому числі і ту обставину, що відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, а станом на дату подання скарги строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сплинув.

За таких обставин позивач звернувся до суду із заявленим позовом за захистом своїх прав.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, наголосивши при цьому, що оскаржуваним рішенням жодним чином не порушене право позивача, оскільки таке рішення не створює правових наслідків для позивача.

Третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області просила здійснювати розгляд справи без участі свого представника.

Третя особа ОСОБА_2 заперечував проти позову. Вважав, що внаслідок неналежного виконання адвокатом ОСОБА_1 обов`язків захисника, ОСОБА_2 втратив можливість вжиття заходів доказового характеру ще на стадії досудового слідства, внаслідок чого ОСОБА_2 позбавлено кваліфікованого захисту та в подальшому винесено судом обвинувальний вирок.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Сєдой О.О. також заперечував проти задоволення позовних вимог, наголошуючи на відсутності порушеного права позивача та його неналежному відношенні до своїх обов`язків щодо захисту ОСОБА_2

Заслухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 на підставі постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Брухаль Р.С. від 26 липня 2011 року у відповідності до статті 47 Кримінального процесуального кодексу України був призначений як адвокат ОСОБА_2 у кримінальній справі за частиною третьою статті 27, частиною першою статті 263, частиною третьою статті 27, п.п. 1, 5, 6, 8, 11, 12 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України, в якій 08 листопада 2012 року колегією суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області винесено вирок у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2013 року вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2011 року залишено без змін. Також ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2017 року заява засудженого щодо перегляду ухвали цього суду від 22 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами залишена без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року ухвала Апеляційного суду Київської області від 15 лютого 2017 року залишена без змін.

06 вересня 2016 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 від 31 серпня 2016 року щодо дій адвоката ОСОБА_1.

У вказаній скарзі, як і в судовому засіданні при розгляді даної адміністративної справи, ОСОБА_2 вказував на неналежний, на його думку, захист останнього адвокатом ОСОБА_1, зокрема, під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, під час зустрічі ОСОБА_2 з адвокатом ОСОБА_1 у Вінницькому слідчому ізоляторі, при цьому, як стверджував ОСОБА_2 контакту між ним та адвокатом не було.

Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03 квітня 2017 року в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку з боку адвоката.

У вказаному рішенні Дисциплінарна палата, між іншим, звернула увагу на те, що відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Відтак, станом на дату подання скарги строк для притягнення адвоката до відповідальності сплинув.

Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03 квітня 2017 року ОСОБА_2 оскаржив до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури рішенням №VIII-003/2017 від 31 серпня 2017 року скаргу ОСОБА_2 задовольнила частково. Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03 квітня 2017 року скасувала, а матеріали перевірки направила до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області для нового розгляду на стадію перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

З рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VIII-003/2017 від 31 серпня 2017 року не погодився адвокат ОСОБА_1 та оскаржив його до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6).

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина друга цієї статті).

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (частина третя статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно пункту 1 частини першої статті 1 цього Закону адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (пункт 5 частини першої статті 1 Закону).

За частиною першою статті 23 Закону професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами.

Водночас, у відповідності до частини першої статті 33 та статті 34 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Отже, зважаючи на зміст частини першої статті 33, 34 Закону, вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, перелік яких (проступків) чітко вичерпний, є виключною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Поряд з цим, не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

У відповідності до частин другої та третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно статті 36 Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Зважаючи на приписи частин другої, третьої статті 33, статті 36 Закону, за письмовою скаргою особи щодо поведінки адвоката, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, якій (особі) відомі факти такої поведінки, що може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, проводиться дисциплінарне провадження.

Вказані норми статей 33, 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» знаходять своє відображення в пунктах 3-9 «Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність».

Крім того, підпунктами 2, 3 пункту 14 Положення встановлено вимоги до заяви (скарги), зокрема, у заяві зазначається: виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; вимоги заявника (скаржника). На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

За таких обставин, особа, що подає до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури письмову скаргу стосовно поведінки адвоката, в своїй скарзі має зазначити відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, зокрема, порушення присяги адвоката України та/або порушення правил адвокатської етики, тобто вказати про відомі їй факти відповідної поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, і, відповідно, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява, надати докази.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, питання необхідності надання доказів висвітлено, зокрема, у п. 50 рішення Європейського суду від 19 лютого 2002 року у справі «Wouters проти Algemene Algemene Raad van de Nederlandse Orde van Advocaten» (адреса посилання: http://www.eurocourt.in.ua/Article.asp?AIdx=384), яке (рішення) враховано у «Хартії основних принципів європейської адвокатської професії», наголошується, що питання прийнятності доказів регулюється насамперед національним законодавством. Саме національні суди вирішують його на підставі оцінки наданих їм доказів.

Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (стаття 38 Закону).

Зміст статті 38 Закону також дублюється в пунктах 28, 29 Положення, згідно яких під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію. 29. Згідно приписів статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, копій документів, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Приймаючи до уваги положення статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пунктів 28, 29 Положення, в їх сукупності, слід вказати, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зобов`язаний провести перевірку відомостей, викладених у заяві, та звернутися до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань, для чого члену дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надається право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. В свою чергу, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. За результатами проведеної перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

При цьому, суд наголошує, що надані частиною другою статті 38 Закону члену дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури певні права, останній, з огляду на обов`язковість здійснення перевірки відомостей, викладених у заяві, зобов`язаний використати під час з`ясування обставин, як частини дисциплінарного провадження.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

З огляду на положення частини першої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує виходячи з: заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, б) довідки та в) матеріалів перевірки.

Так, з Довідки щодо здійснення дисциплінарної перевірки стосовно адвоката ОСОБА_1 від 31 березня 2017 року вбачається, що членом Дисциплінарної палати КДКА Київської області здійснено дисциплінарну перевірку за скаргою ОСОБА_2 від 31 серпня 2016 року щодо дій адвоката ОСОБА_1, з якої вбачається, що скаржник ( ОСОБА_2 ) просив притягнути адвоката до відповідальності у зв`язку з неналежним виконанням адвокатом своїх обов`язків. Скаржник вказував на те, що до протоколу про надання обвинуваченому та його захиснику для ознайомлення матеріалів кримінальної справи від 19 серпня 2011 року внесено неправдиві відомості про те, що обвинувачений відмовився від ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Проте, як стверджує скаржник, такої відмови в дійсності не було, однак не зважаючи на це, вказаний протокол адвокатом було підписано. Відповідно до протоколу ознайомлення відбувалось у Вінницькому слідчому ізоляторі, разом з тим за весь час перебування скаржника у вказаному слідчому ізоляторі контакту між ним та скаржником не було. Крім того, адвокат повідомив скаржника, що адвокат самостійно ознайомився з 26 томами справи за один день, що, на думку скаржника, є неможливим при якісному виконанні адвокатом своїх функцій. Також адвокат без погодження із скаржником на попередньому судовому засіданні 05 жовтня 2010 року висловив позицію про можливість розгляду справи в той час, коли інші адвокати скаржника не були ознайомлені з матеріалами справи. Окрім того, на думку скаржника, діяльність адвоката була неправомірною оскільки з ним ні скаржник, ні його родичі не укладали договір про надання правової допомоги, при наявності у скаржника своїх адвокатів залучення адвоката ОСОБА_1 не було необхідним.

У свою чергу, адвокат ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях від 09 вересня 2016 року по суті скарги повідомив, що за призначенням слідчого захищав скаржника на досудовому слідстві і в суді на попередньому судовому засіданні, при цьому звертав увагу, що вступив у кримінальну справу на етапі закінчення досудового слідства та був присутній на першому судовому засіданні, а тому кардинально не міг вплинути на хід справи, оскільки позиція його підзахисного постійно змінювалась.

У вказаній довідці ВКДА Київської області зазначено, що "Як доказ неналежного виконання адвокатом своїх обов`язків скаржником вказано на невідповідність процесуальних документів, складених у кримінальній справі. У цьому зв`язку слід зауважити, що кримінально-процесуальним законодавством визначено окремий порядок оскарження процесуальних документів складених слідчим. Відтак, в рамках дисциплінарної справи не можуть ставитися під сумнів процесуальні документи, складені органом досудового розслідування, які вже були оцінені як докази судом". "...Питання дійсності факту відмови скаржника від ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, наявності підстав для залучення слідчим адвоката в порядку статті 47 КПК України (1963 р.) в рамках дисциплінарної справи розглядатися не можуть. Водночас слід зазначити, що сам строк ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та позиція адвоката на попередньому судовому засіданні про можливість розгляду справи в той час, коли інші захисники не були ознайомлені з матеріалами справи, не є фактом неналежного виконання адвокатом своїх обов`язків. Відповідно до протоколу попереднього судового засідання від 05 жовтня 2011 року скаржник ОСОБА_2 мав одного захисника - адвоката ОСОБА_1; в ході судового засідання було подано клопотання від адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про допуск до участі у справі як захисника ОСОБА_2 Відповідно до ч. 2 ст. 289 КПК України (1963 р.) захисникові, який вперше вступив у справу, суд зобов`язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки до участі в судовому засіданні".

Таким чином, за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 . ВДКА Київської області своїм рішенням від 03 квітня 2017 року відмовила в порушенні дисциплінарної справи у зв`язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку з боку адвоката.

Згідно частини третьої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Підпунктами 36.1., 36.2. пункту 36 Положення передбачено, що скарга подається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у письмовій формі. В скарзі мають бути зазначені: 1) найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, рішення якої оскаржується; 2) ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти (за наявності); 3) ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) дата, номер рішення, що оскаржується; 5) доводи скаржника щодо незаконності та (або) необґрунтованості рішення; 6) вимоги скаржника; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

За пунктом 38 Положення, скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури розглядаються Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісію адвокатури відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цього Положення, Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, інших актів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та актів Ради адвокатів України.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (частина перша статті 52 Закону).

Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури:

1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Згідно частини п`ятої цієї статті Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Суб`єкт владних повноважень, приймаючи будь-яке рішення, прагне досягти певної мети.

В свою чергу, у відповідності до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Звинувачення ОСОБА_2 щодо дій адвоката ОСОБА_1 зводились до того, що останній був призначений слідчим у кримінальній справі на підставі статті 47 Кримінального процесуального кодексу України для захисту ОСОБА_2 , в той час, як за твердженням ОСОБА_2 , в цьому не було необхідності, оскільки його батьки спроможні фінансово укласти угоду з будь-яким захисником на власний розсуд. Втім, призначений адвокат ОСОБА_1 не належним чином вчиняв захист ОСОБА_2 , внаслідок чого допущені процесуальні порушення під час досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи.

Однак, вказані обставини (як також зауважено і в рішенні КДКА Київської області) вправі бути предметом розгляду в порядку кримінально-процесуального судочинства, і саме в процесі розгляду кримінальної справи судами всіх інстанцій, як зауважив представник позивача у судовому засіданні, надавалась оцінка, в тому числі і процесуальним діям захисту обвинуваченого (засудженого) у кримінальній справі.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 та його представник, в якості доказів в підтвердження доводів скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1, посилались ще й на ту обставину, що листи Вінницької установи покарань №1 від 07 грудня 2017 року №2/11328, від 16 травня 2016 року №4/4090, від 23 жовтня 2017 року №2/9487, від 13 травня 2017 року №4/3897, довідки від 11 травня 2017 року, акт знищення архівних справ від 23 січня 2016 року щодо відвідувань адвокатом ОСОБА_1 цієї установи та копії витягу із журналу містять суперечливі дані. Однак, на думку суду, адвокат ОСОБА_1 не вправі нести відповідальність за наведену в цих документах інформацію. Як не може нести відповідальність і за допущені, на думку ОСОБА_2 , висловлену у судових засіданнях при розгляді даної справи, процесуальні порушення з боку судів всіх інстанцій при розгляді його кримінальної справи.

При цьому, дії адвоката ОСОБА_1, які оскаржує ОСОБА_2 , вчинялись адвокатом у 2011 році, а зі скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_2 звернувся 31 серпня 2016 року.

Відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Зважаючи на наведені вище норми частини другої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", при перевірці рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VIII-003/2017 від 31 серпня 2017 року на його відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає ознак пропорційності та обгрунтованості.

В судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи ОСОБА_2, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказували на відсутність у позивача порушеного права, оскільки оскаржуване рішення саме по собі не є юридично значимим для позивача, так як немає безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки останнього.

Суд не погоджується із доводами відповідача та представника третьої особи ОСОБА_2 про те, що оскаржуване рішення не порушує права позивача, з огляду на вищенаведені норми Конституції України, статті 5, 6 Кодексу адміністративного судочинства України, та власне, й застереження ВКДА в оскаржуваному рішенні щодо можливості оскаржити його до суду.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, скасовуючи рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 03 квітня 2017 року за визначених вище обгрунтувань та мотивів, наведених останньою у своєму рішенні, поставила позивача у стан правової невизначеності, при цьому, за умови пропуску строку для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням всього вищевикладеного, відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним рішення №VIII-003/2017 від 30 серпня 2017 року, а відтак позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VIII-003/2017 від 30 серпня 2017 року.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вулиця Борисоглібська, 3, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 26080214) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 640,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Повний текст рішення складено 13 травня 2019 року.