Рішення № 81695913, 10.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 травня 2019 року № 826/10986/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ( 04053, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії , О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії позивача, зарахувавши до стажу роботи періоди роботи в зоні відчуження з 08 квітня 1996 року по 02 серпня 2016 року відповідно до довідки оф. 122 в півторакратному розмірі, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % з урахуванням виплачених сум, починаючи з 02 лютого 2017 року, тобто з дати призначення пенсії.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач протиправно при обчисленні його пенсії не зарахував до загального стажу роботи час безперервної роботи в зоні відчуження з 08 квітня 1996 року по 02 серпня 2016 року. При цьому, і до 01 січня 2004 року і після цієї дати, зарахування до стажу роботи для обчислення пенсії відбувається в півторакратному розмірі. Додатково позивач зазначив, що стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» лише визначає період, з яких складається страховий стаж, а тому жодним чином не може регулювати питання обчислення стажу роботи в зоні відчуження. Чорнобильці складають окрему категорію осіб, наділену багатьма пільгами, в т.ч. і у сфері пенсійного забезпечення (серед іншого - обчислення стажу роботи), а тому для визначення таких пільг та їх застосування і було прийнято Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», спрямований на їх захист.

На переконання позивача, при призначенні пенсії за віком відповідач повинен для обчислення розміру пенсії взяти коефіцієнт страхового стажу саме 1,35 %.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 липня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Представник відповідача копію вказаної ухвали суду не отримав, до суду повернулось поштове відправлення за закінченням встановленого строку зберігання.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з 02 лютого 2017 року пенсійним органом призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

05 грудня 2017 року позивач звернувся до начальника Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою, у якій зазначив, що орган Пенсійного фонду України проігнорував довідку №122 і обчислив стаж у однократному розмірі. У зв`язку з цим, позивач просив зарахувати період з 08 квітня 1996 року по 31 грудня 2003 року в півторакратному розмірі та провести перерахунок його пенсії з 02 лютого 2017 року.

За результатами розгляду вказаної заяви позивачу листом від 19 січня 2018 року №3458/06 Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило, що за кожний повний рік стажу роботи (враховано в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Також позивачу повідомлено, що відповідно до документів пенсійної справи загальний страховий стаж, обчислений в одинарному розмірі, становить 30 років 7 місяців 24 дні. При цьому, в період з 08 квітня 1996 року по 02 серпня 2016 року позивач працював в зоні відчуження Чорнобильської АЕС на пільгових умовах за Списком №1, і це становить 20 років 3 місяці 26 днів. Отже, як зазначено у статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за кожний повний рік стажу роботи додатково зараховується по одному року за 20 повних років стажу роботи і зоні відчуження.

Так, за період з 01 вересня 1985 року по 31 січня 2017 року - 30 років 7 місяців 24 дні або 367 повних місяців, за період роботи в зоні відчуження по Списку №1 - 20 повних років або 240 повних місяців. Додатково позивачу повідомлено, що періоди роботи в зоні відчуження в кратному обчисленні 1,5 враховуються тільки для визначення права на призначення пенсії, а не для її розрахунку. Тобто, розрахунок страхового стажу проведено у відповідності до вимог чинного законодавства і для повернення до розгляду цього питання відсутні підстави.

В подальшому, 15 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою, в якій просив посприяти у проведенні Центральним об`єднаним управлінням ПФУ перерахунку його пенсії, зарахувавши до стажу роботи для обчислення пенсії періоди роботи в зоні відчуження з 08 квітня 1996 року по 31 грудня 2003 року та з 01 січня 2004 року по 02 серпня 2016 року відповідно до довідки ф. 122 в півторакратному розмірі, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % та виплатити різницю в розмірі пенсії з 02 лютого 2017 року (дати призначення пенсії).

Листом від 05 березня 2018 року №8272/02/С-1667 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві направило звернення позивача голові Комісії з припинення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (Оболонський відділ) для розгляду та надання вичерпної відповіді, а також перевірки чи враховано всі періоди страхового стажу та заробітна плата на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи.

За результатом розгляду звернення позивача Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 23 березня 2018 року №813/С-591 зазначило, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 року №173 визначеним цією постановою працівникам призначається пенсія за віком на пільгових умовах, починаючи з 01 січня 2010 року. При цьому, період роботи з 08 квітня 1996 року по 02 серпня 2016 року враховано до страхового стажу як робота за списком №1. Спеціалісти управління повернулись до розгляду питання врахування до страхового стажу періодів роботи у пільговому обчисленні. Період роботи з 08 квітня 1996 року по 31 грудня 2009 року враховано у полуторному обчисленні (в т.ч. робота за списком №1). Водночас, пенсійна справа направлена до головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві для подальшого відпрацювання.

Незгода позивача із нездійсненням перерахунку пенсії зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 березня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції станом на момент призначення позивачу пенсії) передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону Закон №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ та Законом №1058-IV, які є чинними на час виникнення спірних відносин.

Відповідно до підпункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними, зокрема, 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок.

Згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком N 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року №250, від 07 лютого 2000 року №223, від 29 січня 2003 року №137, від 27 квітня 2006 року №571, від 10 вересня 2008 року №831 (з наступними змінами), прийнятими відповідно до статей 39, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено, зокрема, що з 01 січня 1996 року по 01 січня 2015 року особам, які працюють на Чорнобильській АЕС і у зоні відчуження час роботи зараховується до загального трудового стажу та стажу, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, в полуторному розмірі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року №831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36).

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу, копії яких долучені до матеріалів справи.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно довідки Державного агентства України з управління зоною відчуження, виданої ОСОБА_1 , у період з 08 квітня 1996 року по 02 серпня 2016 року він безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року за №665-195 і постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року за №1497-378, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі списком №1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, від 16 січня 2003 року №36, від 24 лютого 2010 року №173, наказом МНС України від 13 березня 2012 року №576, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 травня 2012 року за №771/21084. Час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до трудового стажу, до вислуги років: до 01 січня 1988 року - у потрійному, а з 01 січня 1988 року - у полуторному розмірі (в тому числі за списком №1).

Вказані відомості підтверджуються також записами у трудовій книжці позивача.

При цьому, даними доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджується, що у період з 08 квітня 1996 року по 02 серпня 2016 року ОСОБА_1 виконував роботи, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі списком № 1.

Оскільки, позивач безпосередньо був зайнятий на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці в зоні відчуження в період з 08 квітня 1996 року по 02 серпня 2016 року, то період роботи позивача з 08 квітня 1996 року по 02 серпня 2016 року підлягає зарахуванню у пільговому обчисленні.

За умови пільгового обчислення стажу роботи позивача в зоні відчуження, такий стаж має складати 40 років 10 місяців та додатково 20 років - за Списком №1, що дає позивачу право на призначення пенсії відповідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не було застосоване пільгове обчислення стажу до вказаних періодів, внаслідок чого стаж, що враховано для обчислення пенсії є неповним, що, в свою чергу, призвело до зниження розміру пенсії позивача, а тому вимога про зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, зарахувавши до стажу роботи періоди роботи в зоні відчуження з 08 квітня 1996 року по 02 серпня 2016 року в півторакратному розмірі з урахуванням виплачених сум, починаючи з 02 лютого 2017 року, тобто, з дати призначення пенсії.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення іншою стороною судових витрат матеріали справи не містять, підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), зарахувавши до стажу роботи періоди роботи в зоні відчуження з 08 квітня 1996 року по 02 серпня 2016 року відповідно до довідки оф. 122 в півторакратному розмірі, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % з урахуванням виплачених сум, починаючи з 02 лютого 2017 року, тобто з дати призначення пенсії.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук