Рішення № 81695766, 14.05.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/115/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.О. Григораш, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання провести перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2019 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.02.2019 року):

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у проведенні перерахунку ти виплати ОСОБА_1 пенсії із заробітної плати за листопад 1986 року, відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 24.07.2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із заробітної плати за листопад 1986 року, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 24.07.2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 24.07.2018 року він звернувся до Головною управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про проведення перерахунку пенсії із заробітної плати за листопад 1986 року, обчисливши розмір пенсії за ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 30.07.2018 року №611/Д-11/12 відповідач відмовив в проведенні такого перерахунку, посилаючись на ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на основі приписів якої відповідачем зроблено висновок, що частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати 168,00 грн, відповідач вказує, що розмір пенсії, обчислений згідно ч. 2 ст. 27 вказаного Закону становитиме 1640,18 грн.

Позивач не погоджується з такими доводами та висновками відповідача. Зазначав, що питання щодо пільг по обчисленню середньомісячного заробітку для постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС (в тому числі ліквідаторів наслідків цієї аварії) чітко врегульовано на рівні Закону, який є спеціальним Законом для вказаної категорії осіб та застосовується з іншими нормативно-правовими актами, в тому числі Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Отже, на думку позивача, посилання УПФУ на обов`язкове застосування двоскладової формули згідно ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є протиправними та необґрунтованими. При цьому, право вибору заробітної плати для обчислення пенси законодавцем надано виключно пенсіонеру.

Позивач вважає, що він має право на перерахунок пенсії з урахуванням будь-якого вибраного періоду середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення, в тому числі має право обирати найоптимальніший варіант для обчислення його пенсії.

На думку позивача, приписи Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в їх сукупності, можна зробити однозначний висновок, що всі приписи даного Закону поширюються на осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, до числа яких безумовно відносяться і особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи.

Позивач вказував на те, що факт його роботи в зоні відповідачем не заперечується. Довідка про заробітну плату у вказаний період надавалася відповідачу. Не зазначення у даній довідці того, що вся сума за листопад 1986 року виплачена за роботу в зоні відчуження, не може слугувати підставою для відмови у перерахунку пенсії із заробітної плати за листопад 1986 року, відповідно до ч. 1 сг. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", адже згідно Відрядного посвідчення позивач відпрацював свою вахту, тобто фактично вся заробітна плата за листопад і була зарплатнею за цей місяць.

Не заперечується і та обставина, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), що підтверджується відповідним посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серія НОМЕР_1 від 24.11.1992 року.

Отже, позивач вважає, що враховуючи те, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, працював в зоні радіоактивного забруднення, при обчисленні його пенсії необхідно враховувати заробітну плату за листопад 1986 року.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову в якому зазначив, що з 03.12.2006 року позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

24.07.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про проведення перерахунку пенсії із заробітної плати за листопад 1986 року, обчисливши розмір пенсії за ч. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" та надав довідку про нарахування заробітної плати в жовтні-листопаді 1986 року №239/89 від 12.06.2018 року.

Відповідач зазначив, що в довідці про нарахування заробітної плати за жовтень 1986 року не зазначено виплачену суму в зоні ЧАЕС, та за листопад 1986 року не зазначено, що вся сума виплачена за роботу в зоні відчуження.

Дану заяву від 24.07.2018 року щодо перерахунку пенсії відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", було розглянуто згідно з Законом України "Про звернення громадян", та листом від 30.07.2018 року №611/Д-11/12 надано відповідь, де повідомлено позивача про неможливість, а також недоцільність проведення такого перерахунку посилаючись на норми закону.

Відповідач зазначив, що максимальний розмір пенсії визначений виходячи із заробітку за час роботи на території зони відчуження, обчислений за раніше діючим законодавством, не може перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком, визначених в розмірах, що діяли на день набрання чинності Законом України №1058.

За бажанням особи, частину розміру пенсії може бути обчислено за роботу в зоні відчуження, проте зважаючи на норми ч. 2 ст. 27 Закону України №796, частину розміру пенсії, яка обчислена за раніше діючим законодавством не може перевищувати 168,00 грн.

Також відповідач зазначив, що норми Законів №1058 та №796 не передбачають обчислення розміру пенсії виходячи із заробітку за роботу в зоні відчуження відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1058 та Законом №796 не передбачено обчислювати розмір пенсії виходячи із заробітку за роботу в зоні відчуження відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України №1058.

Враховуючи викладене, відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими.

Позивач, ознайомившись з відзивом проти позову, подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що УПФУ не наводить жодних конкретних доводів у спростування позиції позивача викладеної у позові. Зокрема, відповідач наголошує на правомірності своїх дій, при цьому посилається на обов`язкове застосування відносно позивача двоскладової формули згідно ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що є протиправним та необґрунтованим.

Позивач вважає, що він має право на перерахунок пенсії з урахуванням будь-якого вибраного періоду середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення, в тому числі право вибирати як найоптимальніший варіант для обчислення його пенсії.

Питання щодо пільг по обчисленню середньомісячного заробітку для постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС чітко врегульовано на рівні Закону, який є спеціальним Законом для вказаної категорії осіб та застосовується відносно них в першу чергу по відношенню з іншими нормативно-правовими актами, в тому числі Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Отже, посилання УПФУ на обов`язкове застосування відносно позивача двоскладової формули згідно ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є протиправними та необґрунтованими.

Ухвалою суду від 18.02.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 14.03.2018 року.

Судове засіданні призначене на 14.03.2018 року відкладено на 09.04.2019 року, у зв`язку з неявкою позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

09.04.2019 року, за клопотанням сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, якими вони обґрунтовуються, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданий 19.06.1997 року Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 62).

Відповідно до Посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.11.1992 року позивач має право на пільги і компенсації встановлені Законом УРСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи для осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС", Категорія 2 (а.с. 16).

Відповідно до відомостей з трудової книжки № НОМЕР_2 від 31.05.1977 року, позивач з 21.04.1982 року по 02.07.2001 року працював на посаді водія третього класу АТП УС "Дністровського комплексного гідровузла" (а.с. 10).

У період з 30.10.1986 року по 15.11.1986 року позивач був відряджений на Чорнобильську АЕС та у зв`язку із затримкою заміни і закінченням вахти 16.11.1986 року затримався на 2 доби, що підтверджується Відрядним посвідченням №145 від 30.10.1996 року (а.с. 26-27).

Відповідно до Архівної Довідки архівного відділу Новодністровської міської ради від 13.07.2009 року №353/18 в документах об`єднаного архівного фонду "ВАТ "Дністрогесбуд" №2 за період з 01.01.1982 року по 31.12.1990 року є такі відомості про заробітну плату ОСОБА_1 , який працював в Автотранспортному підприємстві позивачу було нараховано заробітну плату за листопад 1986 року в сумі 608,25 грн (а.с. 32).

Також, згідно з Архівною довідкою Архівного відділу Новодністровської міської ради від 12.06.2018 року №239/84, в листопаді 1986 року позивачу було нараховано плату в сумі 608,25 грн (Чорнобиль) (а.с. 63).

24.07.2018 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України Новодністровського району, правонаступником якого є Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області із заявою установленої форми за №611/Д-11/12 про перерахунок пенсії за віком. До заяви позивачем було додано: Трудова книжка, Довідка про заробітну плату, Документи про стаж (а.с.29).

Розглянувши заяву позивача від 24.07.2018 року згідно з Законом України "Про звернення громадян", відповідач Листом від 30.07.2018 року №611/Д-11/12 повідомив, що розмір пенсії обчислено за матеріалами пенсійної справи згідно з чинним законодавством. Проводити перерахунок пенсії виходячи із заробітку, отриманого за час роботи в зоні відчуження, недоцільно, оскільки розмір пенсії зменшується (а.с. 13).

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку ти виплати пенсії із заробітної плати за листопад 1986 року, відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 24.07.2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи необхідно керуватись нормами Конституції України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (Закон №1058-IV) та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII (Закон №796-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Відповідно до ст. 57 Закону №796-XII обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:

менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;

не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;

менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до ст. 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

З матеріалів справи судом встановлено, що 24.07.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою установленої форми за №611/Д-11/12 про перерахунок пенсії за віком. До заяви позивачем було додано: Трудова книжка, Довідка про заробітну плату, Документи про стаж.

Відповідач розглянув вказану заяву позивача від 24.07.2018 року згідно із Законом України "Про звернення громадян" та Листом від 30.07.2018 року №611/Д-11/12 повідомив, що розмір пенсії обчислено за матеріалами пенсійної справи згідно з чинним законодавством. Проводити перерахунок пенсії виходячи із заробітку, отриманого за час роботи в зоні відчуження, недоцільно, оскільки розмір пенсії зменшується.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що розглянувши заяву позивача про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про звернення громадян", відповідачем не дотримано вимоги ч.5 ст. 45 Закону України №1058-IV, оскільки не прийняв рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Передбачено, що якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідач стверджував, що в Довідці про нарахування заробітної плати за жовтень 1986 року не зазначено виплачену суму в зоні ЧАЕС та за листопад 1986 року не зазначено, що вся сума виплачена за роботу в зоні відчуження.

Проте, вказане твердження спростовується архівними довідками Архівного відділу Новодністровської міської ради від 13.07.2009 року №353/8 та від 12.06.2018 року №239/84, відповідно до яких в листопаді 1986 року позивачу було нараховано плату в сумі 608,25 грн (Чорнобиль) (а.с. 63).

Таким чином, на думку суду, відповідачем при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії безпідставно не враховано заробітну плату позивача за листопад 1986 року, яка згідно вищевказаної архівної довідки від 12.06.2018 року №239/84 нарахована за роботу в Чорнобилі та в порушення вимог ч.5 ст. 45 Закону України №1058-IV не прийняв рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії.

В ході судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів обґрунтованість та правомірність вчинених дій.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії із заробітної плати за листопад 1986 року, відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 24.07.2018 року.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із заробітної плати за листопад 1986 року, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 24.07.2018 року, то вони задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки Пенсійний фонд України та його органи мають виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії та його перерахунку, в тому числі в прийнятті рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, то питання перерахунку пенсії є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень та зобов`язувати відповідача перерахувати позивачу пенсію, оскільки суду невідомі всі чинники для призначення (перерахунку) пенсії.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах належним, достатнім та необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.07.2018 року за №611/Д-11/12 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.

Зазначений спосіб захисту прав позивача у спірних правовідносинах не порушуватиме дискреційні повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, що визначені чинним законодавством.

На підставі вищевикладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат позивача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання провести перерахунок пенсії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії із заробітної плати за листопад 1986 року, відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 24.07.2018 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2018 року за №611/Д-11/12 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022).

Суддя Григораш В.О.