Рішення № 81695759, 14.05.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/755/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Департамент персоналу, організації та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) 18.03.2019 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління координації соціальних та пенсійних питань Департаменту персоналу, організації та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невжиття заходів щодо подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення йому пенсії за вислугу років;

- зобов`язати відповідача подати необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення йому пенсії за вислугу років, з врахуванням вислуги 23 роки 01 місяць 27 днів.

Позов мотивовано тим, що працівники міліції мали право на пенсію за вислугу років, якщо вони звільнені зі служби та у період з 01.10.2015 по 30.09.2016 та на дату звільнення мали вислугу 22 роки та 6 місяців і більше. Таким чином, незважаючи на те, що на даний час він працює у Національній поліції, вважає, що має право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки Головне управління Національної поліції в Чернігівській області не є правонаступником УМВС України в Чернігівській області. Тобто, фактично він звільнився зі служби, яка дає право на пенсію за вислугою років.

Ухвалою судді від 20.03.2019 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 08.04.2019 замінено первісного відповідача на належного, а саме на Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент персоналу, організації та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України (далі - Департамент).

У встановлений ухвалою суду строк відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову та пояснив, що позивач на момент подання заяви про призначення пенсії за вислугою років продовжує службу в органах Національної поліції України. Враховуючи наведене вважає, що оскільки Національна поліція України входить до системи органів внутрішніх справ (МВС України), ОСОБА_1 набуде право на пенсію лише після звільнення з органів Національної поліції.

Від третьої особи пояснення по суті спору не надійшли.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, враховуючи таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 08.08.1998 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується записами в розрахунку вислуги років на пенсію (а.с. 17-19).

Наказом начальника УМВС України в Чернігівській області від 06.11.2015 №416 о/с, на підставі рапорту від 04.11.2015, ОСОБА_1 звільнено зі служби у запас Збройних Сил згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, за пунктом 64 «з» ( у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)) (а.с. 16).

Відповідно до наказу від 07.11.2015 №38 о/с, позивач з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України.

03.11.2018 ОСОБА_1 від колишніх працівників міліції стало відомо, що на момент звільнення з органів внутрішніх справ вислуги його років було достатньо для отримання права на пенсію за вислугу років, у зв`язку з чим позивач 05.11.2018 звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернігівській області із заявою, у якій просив підготувати документи та звернутись до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області з поданням про призначення йому пенсії (а.с. 14).

Враховуючи, що функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії по лінії МВС документів покладені на управління координації соціальних та пенсійних питань ДПООНД МВС України, Ліквідаційною комісією було сформовано та листом від 03.12.2018 за №30/469 направлено до вказаного управління матеріали ОСОБА_1 для розгляду та прийняття рішення по суті (а.с. 12-13).

При цьому, як вбачається із складеного Ліквідаційною комісією розрахунку, вислуга років позивача станом на 06.11.2015 становить: у календарному обчисленні - 18 років 08 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні (без врахування календарної вислуги) - 04 роки 05 місяців 27 днів. Вислуга років (загальний трудовий стаж) для призначення пенсії становить 23 роки 01 місяць 27 днів (а.с. 17-19).

Листом від 17.12.2018 за №22/6-6421 Департамент повернув заяву ОСОБА_1 та повідомив, що відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Оскільки після звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 з 07.11.2015 продовжив службу в Національній поліції України, пенсія за вислугу років можу бути йому призначена лише після звільнення зі служби в Національній поліції України (а.с. 15).

Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами стосується встановлення права позивача на призначення пенсії за вислугою років як особі, яка звільнена зі служби в органах внутрішніх справ (міліції), але продовжує службу в Національній поліції України.

Вирішуючи вказане питання, суд враховує такі норми права.

16.09.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» (набрала законної сили 24.09.2015), якою постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1 та ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2.

02.07.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), який набрав чинності з 07.11.2015.

Статтею 1 Закону №580 установлено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1388 «Про організаційно-штатні питання» визнано такими, що втратили чинність штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з Переліком змін у штатах МВС, що додається до цього Наказу, в тому числі були скасовані штати і скорочені посади УМВС у Чернігівській області.

Таким чином, має місце ліквідація однієї юридичної особи без переходу прав та обов`язків у порядку правонаступництва до інших юридичних осіб (без визначення правонаступника), оскільки Національна поліція утворюється як новий орган, а міліція повністю ліквідовується.

Слід зазначити, що одним з видів змін в організації виробництва, праці є ліквідація підприємства, установи, організації. Ліквідація пов`язана із скороченням чисельності і штату працівників. У разі ліквідації чисельність працівників скорочується, а весь штат працівників ліквідується. Ліквідація - це форма припинення юридичної особи, за якої припиняються її права та обов`язки, тобто вона знімається з реєстрації в усіх фондах та організаціях.

При повній ліквідації чисельність працівників скорочується, а весь штат працівників ліквідується, крім працівників, відносно яких діють обмеження на звільнення, тобто, пряма заборона на звільнення перелічених працівників, передбачена у Законі.

Суд звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом не визначено Національну поліцію України правонаступником Міністерства внутрішніх справ України. Так, діяльність центрального органу управління Національної поліції та територіальних органів Національної поліції регулюються Законом України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015. Діяльність міліції, до 06.11.2015 включно, регулювалась виключно Законом України від 20.12.2019 №565-ХІІ «Про міліцію», який втратив чинність 07.11.2015.

Судом із інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що Головне управління Національної поліції в Чернігівській області зареєстроване як юридична особа, в стані припинення не перебуває та не є правонаступником прав та обов`язків УМВС України у Чернігівській області.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалось сторонами, ОСОБА_1 у період з 08.08.1998 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ (міліції), що підтверджується записами в розрахунку вислуги років на пенсію (а.с. 17-19).

Наказом начальника УМВС України в Чернігівській області від 06.11.2015 №416 о/с, на підставі рапорту від 04.11.2015, ОСОБА_1 звільнено зі служби у запас Збройних Сил згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, за пунктом 64 «з» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)) (а.с. 16).

Тобто, з 06.11.2015 фактично припинено трудові відносини між позивачем та УМВС України в Чернігівській області у зв`язку з ліквідацією останнього та переходом ОСОБА_1 у встановленому порядку на службу до Національної поліції України.

Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262; у редакції, чинній в період виникнення спірних правовідносин) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції.

Відповідно до статті 1-2 Закону №2262, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України.

Згідно із статтею 2 Закону №2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно до статті 17-1 Закону №2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №3-1).

Так, пунктом 1 Порядку №3-1 установлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Відповідно до пункту 12 Порядку №3-1, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Судом встановлено, що відповідно до вимог Закону №2262 та Порядку №3-1 у Міністерстві внутрішніх справ України створено уповноважений структурний підрозділ, а саме: Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України, на який покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для цього документів.

За наведених обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 з 06.11.2015 звільнений зі служби в органах внутрішніх справ (міліції), суд вважає, що на позивача поширюються вищезазначені положення законодавства про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. У свою чергу, Департамент, як уповноважений структурний підрозділ, зобов`язаний розглянути документи ОСОБА_1 , надіслані Ліквідаційною комісією УМВС України в Чернігівській області, та вирішити питання про можливість їх подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Незважаючи на наведене, Департамент вказаний обов`язок не виконав, заяву ОСОБА_1 та додані до неї з документи не розглянув.

При цьому, доводи відповідача, що ОСОБА_1 неможливо призначити пенсію за вислугу років оскільки останній проходить службу в органах Національної поліції України, суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

Частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII установлено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно із частиною першою статті 48 Закону № 580-VIII призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Статтею 47 Закону № 580-VIII встановлено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.

Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Згідно із пунктом 10 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Таким чином, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ (міліції) з 06.11.2015 та відповідно до наказу від 07.11.2015 №38 о/с проходить службу в Національній поліції України з 07.11.2015.

Відповідно до преамбули Закону №2262 він, у тому числі, визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Національній поліції.

Відповідно до підпунктів 47 та 49 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877, Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань, у томі числі: забезпечує відповідно до законодавства правовий і соціальний захист поліцейських, інших працівників Національної поліції та членів їх сімей; взаємодіє з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції та членів їх сімей.

Тобто, після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, ОСОБА_1 був працевлаштований та проходить службу у новоствореній юридичній особі публічного права, яка, як було встановлено вище, не є правонаступником УМВС України в Чернігівській області.

З урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України у частині невжиття заходів щодо подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, має бути задоволена у повному обсязі.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача подати необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення йому пенсії за вислугу років, з врахуванням вислуги 23 роки 01 місяць 27 днів, суд зазначає, що оскільки відповідач не розглянув заяву позивача, то суд вважає за можливе її задовольнити частково шляхом зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років та оформити документи відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, вул. А. Богомольця, 10, м. Київ, 01601), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Департамент персоналу, організації та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, вул. А. Богомольця, 10, м. Київ, 01601) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України у частині невжиття заходів щодо подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років та оформити документи відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14 травня 2019 року.

Суддя С.В. Бородавкіна